Древні християни освячували воду у Надвечір'я Богоявлення, яке зараз ми святкуємо 18 січня за новим стилем, пояснюють в ПЦУ.
У цей день звершувалося хрещення оголошених – тобто тих, хто готувався прийняти Таїнство Хрещення. Тому воду у цей день освячують у храмах. А Єрусалимська Церква встановила традицію на Богоявлення звершувати урочистий хід на річку Йордан і освячувати воду там – на спомин про подію Хрещення Спасителя. Тож 19 січня за новим стилем після літургії відбувається освячення води також на відкритих водоймах, – повідомила пресслужба церкви.
Освячення Церквою води впродовж року називають малим. Лише 18 та 19 січня звершують чин великого водосвяття з особливими молитвами, що розкривають сенс освячення. Тому вода, освячена у Надвечір'я Богоявлення та у сам день свята, називається «йорданською» або «великою агіасмою», тобто святинею.
Іноді доводиться чути, що є «богоявленська» та «водохресна» вода. Проте значення освяченої у ці дні води – рівноцінне. Вона освячується однаково та має такі самі благодатні властивості.
Однак слід пам’ятати, що свята вода – не панацея від хвороб, наголошують в ПЦУ. Насамперед, це ліки для нашої зраненої пристрастями душі. Адже Господня благодать, яка за молитвами церкви сходить на водне єство, здатна очистити нас від духовної скверни, однак для цього також важливою передумовою є віра і самої людини.
Читайте також:
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
