Юрій на позивний «Хімік» — колишній моряк, сільський голова, а нині головний сержант роти контрдиверсійної боротьби 104-ї бригади.
Його історію опублікували на фейсбук-сторінці бригади. Вона — це про вибір! Про сина, що воює в «Азові», про онучку, яку рідко бачить, і про мрію навчати молодь бути гідними своєї країни.
ХТО Я І ЯК З'ЯВИВСЯ ПОЗИВНИЙ «ХІМІК»
"На службу прийшов у січні 2022 року. Коли став формуватися батальйон, запропонували мені підписати контракт. Я не вагався. Спочатку позивний у мене був «Дід», але коли прикомандували нас до 85-го батальйону, хлопці вирішили, що «Хімік» підійде краще. Так і закріпилося".
ЖИТТЯ ДО ВІЙНИ
"До війська був сільським головою. У свій час служив на Північному флоті, закінчив Кронштадтську морську школу. Не кадровий військовий. Потім працював на риболовецьких судах, ходив у море на промисел. Життя бувало різне, але тепер це не головне. Сьогодні важливо захистити те, що є".
ПОВНОМАСШТАБНЕ ВТОРГНЕННЯ
"Після 24 лютого не було сумнівів. Я мав бути в строю. Ми з сином обидва пішли в батальйон. Нині він служить в «Азові», а я досі в 104-й. Це наш спільний шлях".
БОЙОВИЙ ДОСВІД
"В складі 57 батальйону був на Київщині в Загальцях. Потім — бойове хрещення на Запорізькому напрямку, далі Харків, Куп’янськ. Пам’ятаю, як у звільнених селищах стояли розграбовані хати та розстріляні двері у школах. Це зло, бо це зробили не воїни. На супротив ворогу, мене вражало, що ми у чужих підрозділах ставали братами. Разом воювали, разом виживали".
НА СЛУЖБІ ЗАРАЗ
"Сьогодні я старший сержант роти контрдиверсійної боротьби. Якщо виявляється ДРГ ворога, ми вирушаємо, блокуємо і знищуємо. Все професійно і швидко. Інакше не можна".
ЧОМУ Я НА ВІЙНІ
"У військо пішов, бо я знаю, хто я. Я українець. Є одна земля, одна домівка. Є дружина, діти, онучка. Я не хочу дивитись, як до нашого дому росіяни приходять, скручують руки, грабують, катують, розстрілюють. За правду потрібно боротися. Я служу, бо так треба".
СІМ’Я І ГОРДІСТЬ ЗА ДІТЕЙ
"Син служить в «Азові», донька виховує онучку Єву. Я рідко її бачу, але скоро вийду на пенсію і надолужу усе. Дуже пишаюся ними".
ПІСЛЯ ВІЙНИ — ПРАЦЮВАТИ З МОЛОДДЮ
"Після війни хочу займатися вихованням молоді. Я вже розмовляв з освітянами, з головою громади. Хочу створити сильний патріотичний вишкіл. Щоб діти знали, хто вони є, і що їм є що захищати. Це моя справа після служби. Вірю, що все вийде".
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
