Переможець 21-го обласного конкурсу вальників лісу Віталій Крисик зізнався, завдяки чому п’ятий рік поспіль став найкращим лісорубом області.
Змагання відбулися у Турійському лісгоспі 26 липня. Віталій Крисик обійшов 21 учасника та здобув найбільше балів у трьох етапах конкурсу із п’яти.
«У мене це як «Добрий день!» – п’ятий раз», – сміється лісівник, говорячи про участь у змаганнях.
Чотири рази він їздив на всеукраїнські змагання, де переймав досвід найкращих вальників лісу з різних областей. Перших місць здобути ще не вдалося, проте щороку результати покращуються: з 19 місця поступово наблизився до 11.
«Всеукраїнські змагання кожен раз відбуваються у Київській області. Там локація не змінюється, як в нас на обласному етапі: минулого року змагання були в Любомлі, цього року в Турійську. Якось ще змагались у Згоранах. А там постійно на території одного лісгоспу – Тетерівського», – пояснює Віталій Крисик.
Чоловік працює у державному підприємстві «Городоцьке лісове господарство». Потрапив туди після здобуття освіти у Луцькому НТУ, де навчався за спеціальністю «Обладнання лісового комплексу».
«Вибір професії відбувся таким чином – вступав туди, куди ближче і куди пройшов на державне. А потім приїхав у село, запропонували роботу, зачепився за неї і вже 8 років у лісгоспі», – розповідає лісоруб.
Зараз він вальник лісу шостого розряду – найвищого ступеня професійності у цій галузі. Тільки працівники цього розряду допускаються до звалювання.
Цікаво, що у його родині є люди, пов’язані з лісовою сферою. Дід був майстром лісу, тітка – інженер лісових культур, а двоюрідна сестра – бухгалтер у лісництві.
«Роботу люблю. Якщо не любиш роботи, то такий само і результат буде. За що люблю? Може за те, що все вдається виконувати, – зізнається лісоруб. – Керівником не хотів би бути, бо там відповідальності більше, а тут ти відповідаєш лише за себе. А керівник має під собою кілька підлеглих, які на тебе дивляться, і ти повинен дати їм правильний поштовх, вдало організувати роботу…»
Віталій Крисик розповідає, що до кожних змагань готується «непосильною працею». Багаторазово відточує вміння, необхідні на кожному з етапів конкурсу вальників лісу. Каже, що для хороших результатів треба навички і везіння:
«Чим довше тренуєшся, тим кращі результати. Якщо на чотирьох інших етапах основне – це володіти навичками, то валка дерева – як лотерея. У мене ні на змаганнях, ні в роботі не було травм, але травматизм є. Вершок падає, дерево ламається, різні бувають нюанси. Охорона праці зараз на високому рівні, але нещасні випадки трапляються».
Для нього найцікавішим конкурсом є збирання бензомоторної пили, а найважчим – валка дерев.
Віталій Крисик каже, що цьогоріч змагатись було не легше, ніж попередніх років, а от рівень організації конкурсу змінився:
«Організація з кожним роком все краща і краща. Щось нове з’являється. Навіть колоди були спочатку неточені, а зараз вони однакового діаметру, як на обрізку сучків, так і на розкряжуванні комбінованим різом та точному розпилюванні. Ще торік обирали стовбури такі, як вони ростуть у природі».
Щорічно за перемоги, крім премій, отримував бензопили від спонсорів. Колеги Віталія Крисика навіть жартували, що той має цілу колекцію та може відкривати магазин.
Текст та фото: Наталя ХВЕСИК (Перший)
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
