Голова правління Українського кризового медіа-центру, надзвичайний і повноважний посол України у США у 2015−2019 роках Валерій Чалий розповів, що мають робити європейські країни, аби війна не прийшла на їх території, як змусити рф зупинити агресію та чому Україні необхідно в найближчі два роки отримати запрошення до НАТО.
Своїми думками він поділився у програмі ФурСич на Radio NV.
У росіян стратегія, напевно — це війна на виснаження. А в нас яка стратегія? Вона змінюється? Чи це все ще вихід на кордони 1991 року? Як ви бачите нашу стратегію і чи вона змінюється в останні місяці, рік?
Мені все-таки легше сказати, яка стратегія в американців і партнерів: у них стратегія керованої ескалації. Вони притримуються її. Мені сказали це через тиждень [після початку війни] мої американські контакти, що «всі твої пропозиції ми почули, дякуємо, ми вже визначили свою лінію».
Керована ескалація.
Так, тобто не зіткнутися напряму з Росією, щоби Росія не зіткнулася з НАТО, не перетнула ці червоні лінії; ядерні загрози, можливість випробування або застосування ядерної зброї тощо. І ця вся керована ескалація, на жаль, дуже добре лягає в концепцію виснаження Росії і абсолютно не лягає в стратегію України.
Україна не має стратегії виснаження, і правильно, наша стратегія — якомога швидше, з концентрацією зовнішніх і внутрішніх зусиль, перемогти. Ми вкладаємо в це офіційно на сьогодні - деокупацію включно з Кримом, повернення полонених, компенсацію збитків. Це ключові позиції. А далі ми говоримо про інші. Наскільки це реалістично, я зараз не говорю. Але точно наша стратегія повністю не збігається з американською, і в цьому проблема. Чи є в нас стратегія зараз, у зв’язку зі зміною ситуації, бо стратегія передбачає не лише цілі?
От у чому наша проблема? Чому ви ставите це запитання: який план? Всі запитують і у [президента США] Джозефа Байдена, який у вас план, як перемагати? Бо Конгрес зобов’язав, виділивши гроші, звітувати про план перемоги (вже слово перемога звучить). У нас також є те, що ви говорите… Це не стратегія. Стратегія — це коли ти маєш стратегічні цілі і механізм, план їх досягнення. Щодо цілей — ми все розуміємо, щодо плану — не зовсім. Це ще і з погляду динамічної ситуації.
Наприклад, я вважаю, що в наше бачення зараз мають вноситися зміни, з погляду трьох аспектів. Перший — максимальні спроби залучення в війну на нашому боці інших країн, насамперед сусідніх. Зрозуміло, що їм це не подобається. Я маю на увазі не те, що вони одразу стають стороною війни, ні. Спільна система ППО та ПРО на кордоні з Польщею та Румунією, і у глибину України, — це те, що мало бути зроблено вчора, зараз треба наполягати на цьому. Друге — це підрозділи збройних сил. Знаю, естонці готові, французи міркують про свою роль. Забезпечення аеродромів, виробництво озброєнь, тренінгові центри; пілоти-ветерани, які можуть вступити у ЗСУ [щоб керувати ] F-16, Mirage — тим більше. Без цього не обійдемося, не навчимо [пілотів] зараз швидко. Вони мають уже цього року поступово входити на наші території, якщо не хочуть отримати війну на своїй, вони це вже розуміють.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
