Якщо на плиті горить блакитний вогник, газова колонка нагріває воду, а в оселі – тепло, це означає, що потрудилися працівники «Волиньгазу».
Ось уже 60 років це підприємство постачає газ до будинків та промислових споживачів і дбає про систему, завдяки якій це можливо.
Важливо! «Волиньгаз» не добуває та не експортує газ, не впливає на його вартість у платежі за комуналку. Ціна послуги розподілу – це власне транспортування газу та обслуговування газорозподільної мережі.
Останні декілька років у «Волиньгазі» впроваджують сучасні технології, щоб надавати послуги якісніше.
Про інновації, альтернативу газу та допомогу армії «Першому» розповів директор технічний Дмитро Кукоба.
– Які європейські технології переймаєте і в чому їхні плюси?
– Впровадження розпочалося три роки тому, коли Регіональна газова компанія почала залучатися до питань імплементації європейських стандартів на території України.
Це нормативні документи, які стосуються будівництва та експлуатації газопроводів, використання матеріалів, виготовлення обладнання.
Коли ми почали долучатися до затвердження євростандартів в Україні, стало очевидно, що потрібно підтягувати технічну частину.
Ми почали моніторити європейський ринок, налагоджувати співпрацю з європейськими та азійськими виробниками, щоб забезпечити відповідний рівень матеріалів до тієї «нормативки».
Поступово почали з’являтися наші виробництва. Це три заводи RGC Production – у Львові, Вінниці та Дніпрі, які виготовляють шафові регуляторні пункти, вузли обліку газу, будинкові регулятори тиску.
На виробництві використовується продукція з Італії, Данії, Фінляндії… Немає товарів із росії чи білорусі, як це було 5 років тому.
Переваги в якості, надійності та довговічності. Робочий ресурс нових регуляторів значно більший, ніж тих, які дісталися у спадщину від радянського союзу.
Всі ці фактори впливають на безпеку газопостачання споживачів, адже наше завдання – безперебійно та безаварійно доставити газ споживачу.
– Як впроваджується редизайн?
– Редизайн – це новітня термінологія, яка з’явилась два роки тому. Суть процесу полягає в оптимізації мережі для скорочення виробничих та експлуатаційних витрат. Власне редизайн – це і є впровадження європейських технологій на практиці.
Ми проводимо аналіз технічного стану обладнання та необхідні розрахунки для визначення оптимального варіанту розвитку системи. Від цих результатів відштовхуємося і визначаємо, де і яку частину мережі замінити або модернізувати.
Все, що старе і погано працює, намагаємося оновлювати.
Наприклад, за результатами розрахунку в якомусь населеному пункті з технічної точки зору неправильно розміщені пункти редукування газу або їх є забагато.
Ми визначаємо, яку частину виводимо з експлуатації і тим самим скорочуємо експлуатаційні витрати.
2-3 об’єкти вивели, а замість них встановили один пункт редукування газу, який дає такий же режим постачання газу споживачам. Відповідно на персонал та оплату праці потрібно менше коштів.
Вся система газопостачання регулярно оглядається. Це прописано у правилах безпеки, щоб на трасі не було аварій і витоків газу.
– Якщо говорити у відсотках, скільки об’єктів вдалося модернізувати?
– За останні три роки, коли ми почали відмовлятися від радянських технологій, ми замінили 120 шафових регуляторних пунктів (15 %), 2 тисячі будинкових регуляторів (20 %).
Також ми провели заміну вузлів і модернізацію обладнання на 64 газорегуляторних пунктах (це 20% від загальної кількості). Вони мають той самий принцип роботи, що й шафові пункти, але потужніші, розраховані на більшу кількість споживачів.
– Від чого залежить швидкість оновлення?
– Від коштів. Щороку в нас є програма розвитку газорозподільної мережі, яку ми розробляємо, затверджуємо в НКРЕКП і реалізовуємо.
Щороку кожна програма знаходиться в рамках 30-40 млн гривень.
Ця сума спрямовується на систему газопостачання, її розвиток та оптимізацію.
Програма розвитку – це одна з витратних статей, яку поповнюємо послугою розподілу. Тому важливо, щоб споживачі вчасно платили за неї, і ми могли підтримувати систему в належному стані.
Споживачі відповідальні у сплаті комунальних послуг. Рівень проплат за березень-квітень становить 95-98 %. Це дуже радує. Я думаю, що в нинішніх умовах це свідоме рішення. Ці проплати підтримують і наше підприємство, й економіку держави.
Є окремі боржники, які незрозуміло з яких причин переконані, що не повинні платити за послугу розподілу. Впевнений, що вони змінять свою думку.
– Розкажіть про водневий проєкт. На якому етапі він на Волині?
– Водневий проєкт в Україні розпочався два роки тому. В ньому беруть участь п’ять підприємств України («Волиньгаз», «Івано-Франківськгаз», «Харківгаз», «Дніпропетровськгаз», «Житомиргаз») під керуванням Регіональної газової компанії.
До нього залучені незалежна міжнародна аудиторська фірма «Верітас» та наукова колегія, яка сформувалася з представників Національної академії наук України, Івано-Франківського національного технічного інституту нафти і газу, Нафтогазбудінформатики.
Суть водневого проєкту в тому, щоб визначити перспективи застосування водню або газо-водневих сумішей для розподілу споживачам.
З цією метою ми провели низку випробувань. Визначали вплив газо-водневої суміші на крани, труби, з’єднання, ущільнюючі матеріали, роботу регуляторів тиску в шафових пунктах нашого виробництва.
Останні випробування – ми змонтували три шафи RGC Production з італійськими регуляторами і два дні займалися перевіркою режимів роботи, герметичності та визначали застосування газо-водневої суміші разом із нашою продукцією.
Випробування пройшли успішно. Незалежна аудиторська компанія дала позитивний висновок.
Ми плануємо цього року провести ще одні випробування. Для цього добудовуємо полігон. Будемо подавати газо-водневу суміш безпосередньо на побутову плиту, проводити моделювання приготування їжі, випікання тістечок.
Це відбуватиметься за участі науковоців, представників «Волиньстандартметрології» для високої точності результатів та розробки методик адаптації водню до широкого вжитку.
Рухаємося до того, щоб будувати систему подачі газо-водневої суміші для споживача.
– Газоводнева суміш може транспортуватися лише по оновлених системах?
– Газоводнева суміш більш вимоглива в частині експлуатації, ніж природний газ.
Молекули водню менші, мають більшу проникливість, ніж молекули природнього газу. Тому під газову суміш дійсно потрібно готувати більш якісну та герметичнішу систему.
Саме на це редизайн і спрямований. Ми його вибудовуємо таким чином, щоб підготувати систему для газоводневої суміші та інших альтернатив газу, наприклад, біометану.
– Використання газоводневої суміші буде дешевше, ніж газу?
– Передбачити ціну на сьогодні ще немає можливості. Поки відбуваються випробувальні етапи. Ціноутворення визначимо тоді, коли будемо документально і технічно готові до широкого використання суміші у побутових умовах.
Ми перебуваємо на етапі технічних випробувань. Паралельно ведуться документальні підготовки, тому що з воднем інші підходи щодо безпеки. А вже потім буде питання ціноутворення. На це буде впливати, де і як буде виготовлятися водень.
Найшвидший варіант виробництва – це наявність води й електроенергії.
За рахунок електролізу відбувається виділення водню. Далі накопичення і складування в танкер, розподілення і переміщення за місцем попиту.
В Україні такого виробництва нема. В Європі є доволі давно. Це пов’язано з тим, що там є надлишок електроенергії, яку складувати не можливо. Тому електроенергію перетворюють у водень і зберігають для подальшого використання.
– Чи можливий в Україні повний перехід на альтернативні види енергії?
– Багато споживачів ухвалюють такі рішення, але промислові підприємства повністю не відмовляються від газу. Шукають альтернативу, той же водень.
Газ – це універсальний енергоємний ресурс, який дає необхідну кількість тепла для потреб споживачів.
Водень ефективний і з точки зору використання, і щодо екології. При його спалюванні виділяється лише водяна пара. Спалювання газу призводить до викиду СО (чадний газ) та азотистих сполук, які забруднюють атмосферу.
Газ, змішаний із воднем, буде оптимально підготовлений по калорійності і завдяки цьому буде краще горіти на газових плитах і котлах. Також використання суміші дозволяє зменшити витрати на обслуговування обладнання.
– Два роки тому в Луцьку відкрили централізовану аварійно-диспетчерську службу (АДС). Чи виправдалися очікування?
– Ми запустили цей проєкт, щоб був швидший оберт інформації між споживачем і нами.
Маючи на території області 14 пунктів прийому дзвінків, зібрати інформацію та зрозуміти, що відбувається, було складно.
А коли є один централізований пункт, мені достатньо пів години-години, щоб разом із начальником аварійно-диспетчерської служби подивитися, яка інтенсивність надходження заявок, їхній характер, та ухвалити виважене рішення. Це в рази прискорило нашу роботу та підвищило її ефективність.
Ми зробили редизайн трудового колективу. 14 пунктів в області передбачали постійну присутність 14 диспетчерів. Зараз під час зміни працює три людини на всю область.
Вони добре вишколені. Знають від А до Я, як провести інструктаж. Порадять, як діяти в різних ситуаціях і дадуть будь-яку інформацію стосовно роботи підприємства.
Інколи люди дзвонять не через витік газу, а з питаннями, де купити котла. Диспетчери чітко маршрутизують запити споживачів у відповідні кваліфіковані підрозділи. Таким чином ми зробили крок до споживачів.
– Як створення цієї аварійно-диспетчерської служби вплинуло на роботу аварійних бригад?
– Це дуже дисциплінувало бригади до виконання обов’язків. 14 локацій з аварійними бригадами як було, так і залишилося.
Ми маємо виїхати протягом 5 хвилин і дістатися до місця аварії не більш ніж за 40 хвилин від моменту надходження заявки.
У середньому наша реакція – від надходження дзвінка до прибуття бригади – приблизно 20-25 хвилин.
Диспетчерам допомагає в роботі програмний комплекс GPS-навігації, який передбачає реєстрацію всіх заявок і дозволяє в онлайн-режимі контролювати розміщення автомобілів аварійних бригад.
Завдяки йому диспетчер може скерувати бригаду найкоротшим шляхом.
– Розкажіть про мобільну лабораторію, яка виявляє витоки газу.
– Це підрозділ діагностики газопроводів. Їхнє завдання – визначати технічний стан газопроводів, знайти витоки або місця пошкодження ізоляції, які з часом можуть бути потенційними місцями витоків.
Мобільні лабораторії – це новітній метод діагностики газопроводів. Це автомобіль із високою прохідністю, на базі якого розташована французька лабораторія. Діти називають її «машина з граблями» або «машина-сом».
Ми своєю ще не обжилися, тож залучаємо до роботи від «Львівгаз» або «Чернівцігаз».
Якщо виявилась загазованість у місці проїзду авто, то на карті вказується локація потенційного місця витоку.
Авто зупиняється і починається більш детальне обстеження території.
Лабораторія вловлює найменші концентрації газу, робить аналіз і визначає, чи це природний газ чи газ від розпаду органічних речовин, так званий болотний газ.
Це може бути звичайна каналізація, заболочена місцевість – нам із цим працювати не потрібно.
Ефективність мобільної лабораторії у 15 разів вища, ніж стандартної робочої бригади. Бригада може обстежити за день 4 кілометри, а мобільна лабораторія – 50-60 кілометрів.
За допомогою лабораторії минулого року виявили 106 витоків на підземних газопроводах, при цьому витратили 26 робочих днів.
– Чому стаються витоки газу?
– Є різні причини. Нам дуже в цьому питанні «допомагають» аграрії та будівельні компанії, які перекопують газопроводи (сміється – ред.).
Будь-хто, хто виконує земляні роботи, може звернутися до «Волиньгазу» за дозволом на проведення цих робіт, який надається на безоплатній основі.
Наше завдання – вказати, де розміщені газопроводи, щоб вони не були пошкоджені.
Дуже багато хто не дотримується цієї процедури, і ми маємо потім багато клопоту.
Інша причина – вади у з’єднаннях труб. Вони виникають на сталевих газопроводах через те, що пройшов термін їхньої експлуатації.
30-40 років тому, коли газопроводи приймалися в експлуатацію, все було виконано якісно (за мірками того часу). Але протягом експлуатації на з’єднаннях сталевих газопроводів з’являються ушкодження, через які протікає газ. Крім того, рух земної поверхні ніхто не скасовував, що також викривляє газопровід і тим самим тільки збільшує кількість проблемних місць. А зараз нам потрібно або локально ремонтувати ці з’єднання, або повністю замінювати газопровід. Це великий обсяг роботи, тому що сталеві газопроводи мають зварний стик через кожні 10-12 метрів.
Порятунком є сучасні поліетиленові газопроводи. Вони – як панчоха. Це бухта, яку ви просто розвертаєте, від 200 до 500 метрів. Відповідно, маєте меншу кількість з’єднань і в перспективі будете мати меншу кількість проблем.
– Який вік газопроводів на Волині?
– «Волиньгаз» – одне з наймолодших підприємств з нашої сім’ї Регіональної газової компанії.
Є у нас газифікації, яким по 40-50 років, але 80 % мереж у віці 25-30 років.
Ще буквально 10 років і потрібно буде повністю змінювати систему з точки зору нормативних термінів експлуатації.
– Які плани маєте на найближчий час?
– У рамках розвитку RGC Production у нас є два проєкти: із власного виробництва поліетиленових труб та будинкових регуляторів тиску.
Цього року вони будуть розроблені і почнемо впроваджувати їх в життя.
Майданчик для виробництва ще не вибрали. Це будемо визначати із врахуванням поточної ситуації та шляхів поставки сировини.
Через війну експорт/імпорт в Україну змінився. Морський шлях закритий. Будь-які поставки з Азії, Близького Сходу мають більший логістичний крюк.
Якщо брати РГК в цілому, у нас впроваджується багато програмних продуктів, які полегшують роботу, допомагають скоротити трудові витрати і тим самим підвищити якість самої роботи, якість аналізу і швидкість прийняття рішень. На це компанія націлена кожного дня.
Наприклад, ми можемо проводити віддалений технічний нагляд за будівництвом об’єктів.
Нам не потрібні висококваліфіковані спеціалісти на кожному майданчику будівництва, а лише оператор із телефоном, на який встановлено програмний продукт.
Оператор виконує зйомку території в етапах будівництва, а спеціаліст за допомогою програмної частини оброблює цю зйомку, формує 3D-модель об’єкту, може перевірити об’єми будівництва, переміряти виконання земляних робіт, укладання асфальтового покриття, довжину вкладеної труби, звірити інформацію з кошторисом.
3D-модель може бути адаптована і покладена в нашу геоінформаційну систему (ГІС), яку ми будуємо з 2014 року.
ГІС – це електронна модель система газопостачання, яку ми використовуємо щодня в розрахунках, прийнятті оперативних рішень та контролюванні режимів роботи системи.
– Чи плануєте будівництво нових газопроводів у селах, де нема газу?
– На сьогодні такі програми не виконуються. Дуже прикрий досвід для мене – раніш Ківерцівський, а нині Луцький район (Дерно, Цумань). Там прокладені десятки кілометрів газопроводів, але жодного споживача. Багато людей з сіл повиїжджали.
Це була програма газифікації сільської місцевості. Були прокладені газопроводи, встановлені шафові регуляторні пункти, в деяких селах були користувачі газом, але виїхали, а в деяких навіть не з’явилися.
Це пам’ятник газифікації. У таких випадках прораховується ефективність діяльності підприємства, як і в кожній галузі.
Система газопостачання має джерело – газорозподільну станцію, на якій ми приймаємо газ у розподільну мережу, далі розподільні газопроводи, пункти редукування газу і споживач У Ківерцівському районі від станції до останнього споживача прокладено 40 км газопроводу до 15-ти споживачів. Це дуже великі витрати на обслуговування.
Відповідно ми, проводячи розрахунки задля редизайну, розглядаємо можливість перепідключення цього населеного пункту від іншої станції, а цю частину газопроводів законсервуємо.
Багато споживачів використовують альтернативне опалення: електрику або твердопаливні котли. Це нормальна практика, особливо в нинішніх умовах, коли може бути дефіцит ресурсів.
Останній опалювальний період показав, що дрова дорожчі, ніж газ.
Багато залежить від енергоефективності будинку. Утеплення стін, щільності прилягання вікон, технічного стану котлів…
Багато споживачів мають застаріле обладнання. Для порівняння: котли виробництва 15 років тому мали коефіцієнт корисної дії 70-80 %. Сучасні ж – 92-95 %.
Це свідчить про те, що при спалюванні однакової кількості газу людина отримує різну кількість тепла: вищий ККД – більше тепла.
У нас є власне виробництво та імпорт газових котлів, які призначені і для опалення, і підігріву води (двоконтурні).
Ми забезпечені також водогрійними колонками, газовими плитами, радіаторами опалення, модемами, сигналізаторами.
Нашим споживачам із радістю порадимо якісне і нове обладнання на вибір.
– Чи можливо у старих будинках поставити нові котли?
– Ми обстежуємо і визначаємо, чи можна замінити котел, збільшити потужність, врахувавши бажання споживача і будівельні норми.
Далі розробляється проєкт і на його основі відбувається модернізація систем газо- і теплопостачання.
Наші будівельні бригади націлені виконувати повний комплекс робіт. Це монтаж газової системи, заміна та монтаж котлів, монтаж опалювальних систем та систем водопостачання.
Я спілкуюсь зі споживачами і багато людей дивують мене тим, що не знають, як викликати аварійну бригаду – просто набрати 104 з мобільного.
Або знають, що є витік, але не звертаються до нас. Найменша іскорка – і будинок може розлетітися від вибуху.
Минулого року ми почали розвивати послугу технічного обслуговування. Працівники «Волиньгазу» обстежать систему газопостачання, усунуть витоки газу, і мешканці будуть знати, що вони в безпеці. Для цього потрібно звернутися у центр обслуговування клієнтів.
Багато аварій виникає через те, що споживачі не дбають про обслуговування газової мережі. Ще одна причина – втручання у мережу.
Люди самостійно замінюють котли чи роблять інші дії, неправильно з’єднують труби, і стаються аварії. Були отруєння чадним газом і летальні випадки.
– Як допомагаєте колегам, які працюють у гарячих точках? Чи відправляли своїх спеціалістів на підмогу?
– Наші працівники не залучаються, бо в нас прикордонна область з Білоруссю. Але наші колеги з Житомирщини, Буковини, Вінничини, Франківщини відправляють свої бригади.
Всі компанії, які працюють під брендом РГК, як одна сім’я, долучаються до волонтерства та відновлення газопостачання на території Чернігівщини, Сумщини, Харківщини, Миколаївщини.
Через бойові дії без газу залишилися 500 тисяч споживачів. Станом на 1 травня ця цифра скоротилась до 200 тисяч.
Працівники, як мурашки, набігли і все полагодили. Цьому сприяють також запаси новітніх матеріалів та обладнання, налаштована логістика.
«Волиньгаз» допомагав колегам з Чернігова та Миколаєва. Ми відправляли газовикам харчі, речі, засоби гігієни, каримати, сокири, лопати…
Жителям Києва та Луганщини надсилали гуманітарну допомогу, армії – шоломи, бронежилети, оптичні прилади.
До того ж, 32 працівники «Волиньгазу» перебуває на фронті. Ми з ними зв’язуємося і заповнюємо потреби. Остання партія – 10 бронежилетів.
У цілому вартість допомоги становить півтора мільйона гривень.
Текст: Наталя Хвесик
Фото: Людмила Герасимюк
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
