10 цікавих фактів про садибу  Косачів у Колодяжному. ФОТО

Садиба Косачів у селі Колодяжне на Волині досі тримає у собі чимало таємниць із життя відомої родини.

Тут Петро Косач розводив породистих коней. Тут приймали Івана Франка та інших легендарних гостей. Тут до останнього жив наймолодший із Косачів.

У день народження славетної землячки – Лесі Українки – «Перший» зібрав 10 найцікавіших фактів із музею Косачів.

 

Довідково.
Рішення про створення музею в Колодяжному було прийняте у 1949 році. Косачі приїхали у Колодяжне у 1882 році. Спершу Петро Косач купив тут 471 десятину землі. Живучи і працюючи у Луцьку, батько Лесі Українки (голова з’їзду мирових посередників, «предводитель дворянства») опікувався справами одразу в трьох повітах – Луцькому, Дубнівському та Ковельському.

***

Музей в Колодяжному збудували одразу по Другій світовій. На ту пору великий батьківський дім уже був зруйнованим, бо в 43-му його розібрали німці, а дерево ешелонами вивезли на бліндажі. У двох інших будинках, сірому та білому, жили звичайні селяни.

 

***

Білий будиночок єдиний стоїть на фундаменті, закладеному ще у 1890-му. Востаннє тут був більш-менш серйозний ремонт, коли косачівські хороми рихтувалися показати президенту Кучмі.

Груша, яка росте з часів Косачів

***

Леся Українка вперше побачила Колодяжне 11-річною. У центрі садиби був одноповерховий будинок з кухнею, їдальнею, кабінетом для батька, спальнями та кімнати для наймитів. Тут народилося троє із дітей Олени Пчілки та Петра Косача.

 

***

Білий будиночок Петро Косач поставив для Лесі. Їй тоді було 19. Хтось звав його флігелем, вона – ермітажем. Вибілені стіни. Блакитні вікна. Веранда із солярієм нагорі.

Білий будиночок

***

Біля сусіднього з музеєм обійстя у Колодяжному недавно знайшли ще косачівські водопровідні труби. Очевидно, їх прикладали для осушення території, бо маєток Косач збудував у болотистому місці. Його досі топить.

 

***

Поруч із оселею Петро Косач заклав сад. Дожила дотепер тільки груша. Височезна, порепана. Бачила дві війни. Косачі нарекли її Ізидориною (Ізидора – одна із сестер Лесі Українки), такою і зосталася.

Труби з колишнього маєтку

***

Останній власник маєтку Микола Косач після Першої світової продав білий будиночок сільській родині, колишньому наймиту Саві Силюку.

До 49-го він достояв, щоправда, вже був без веранди, бо та від постійної сирості прогнила. А як відкривали музей, хату розібрали, дерево «пересипали» і з кращого поставили нове приміщення на старому фундаменті.

 

***

За парканом музею – звичайна колодяжненська хата. Саме вона збудована з дерева іншого приміщення на території обійстя Косачів – сірого будиночка. Його Петро Косач поставив у 1896-му. Там жив дід колишнього голови Волинської ОДА Бориса КлімчукаАрхип Федчук.

Хата Архипа Федчука збудована з дерева сірого будиночка

***

Архип Федчук опікувався похоронами молодшого з Косачів Миколи, який доживав у селі й помер в 1937-му. Напочатку 2000-х внук Архипа Федчука двічі голова Волинської облдержадміністрації, у минулому Надзвичайний і Поважний посол України в Азербайджані Борис Клімчук поставив на колодяжненському цвинтарі добротні пам’ятники: Миколі Косачу, своєму дідові й бабі.

 

***

Із речей, якими користувалися Косачі,  в музеї - рояль французької фірми «Плеєль». В 50-х роках його привезли з київської квартири родини. Таких інструментів в Україні було тільки три.

Фабрика, де виробляли ці роялі, колись запрошувала Шопена грати на кожному з них. Він грав, а потім вказував на недоліки. Тому, можливо, тих клавіш торкалися не тільки руки Лесі Українки, її гостей, а й Шопена. Нині зрідка на ньому дозволяють грати під час музейних мистецьких імпрез…

Рояль, на якому грали Косачі

За матеріалами opinionua.com


Читай усі важливі новини в телеграм-каналі ВЕЧІРНІЙ ЛУЦЬК

Попередня новина Квитки через ПриватБанк: на Волині їх купили більше 100 тисяч разів
Наступна новина «Маленька історія про Степановича». Зустріч лідерів команди Гриценка з волонтерами в Луцьку. ФОТО