У Володимирі вчора, 26 липня, попрощалися з Олегом Мартиновим, мобілізованим у військо навесні цього року. Його серце зупинилось 7 липня.
У церкві Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії зібралась родина, друзі, сусіди, люди, повідомили у міській раді.
Під час панахиди священник Євген зазначив, що це 44-та домовина воїна у цьому храмі з початку повномасштабного вторгнення.
«Молимось за мужність, силу і витримку наших воїнів, за знищення окупантів. А тим, хто розпочав цю війну і пішов знищувати нашу націю, дай, Боже, розуму, мудрості і втихомирення. Нам – ще більшої віри, надії і любові, а новоспочилому Герою – Царство Небесне», – сказав священник.
За словами першого заступника міського голови Ярослава Матвійчука, на центральній площі міста на тимчасовій Дошці пам’яті, відкритій у 2014 році, за десять років війни з’явилися світлини 166 Героїв.
«У наступному місяці майстри знову розширять її на 20 світлин. І серед них тепер буде й фото Олега», – повідомив посадовець.
Поховали захисника на Федорівському кладовищі з усіма військовими почестями.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Ніхто не знав, що та розмова – остання». Спогади про полеглого на війні волинянина