На перший погляд, урок у першому класі першої приватної луцької школи ThinkGlobal нічим аж надто не відрізняється від уроку в рядовій загальноосвітній.
Але це на перший))
І якщо дивитися крізь пальці))
Ми попросилися на один із таких уроків у ThinkGlobal. Дирекція школи дозволила на свій смак обрати предмет і клас. Що таке школа і як вона працює, кожен з нас відкривав для себе десь у класі… 1-му. Далі: що посієш, те пожнеш.
Тому йдемо у 1-й клас школи ThinkGlobal, що за адресою: м. Луцьку, вул. Івана Франка, 52. Четвер. У розкладі другим уроком - Human and World.
Розповідаємо, що побачили.
* * *
Що не так?
Дзвінків не чутно. Бо школі ThinkGlobal дзвінків на урок нема. Є розклад. Школярів на заняття (якщо хто ще сам не контролює час) кличе асистент учителя, наразі – асистентка.
У класі – 8 дітей і двоє дорослих. «Двоє?» - спитаєте ви. Саме так. На кожному уроці фактично працює не лише вчитель, а й його помічник чи помічниця, точніше – асистент чи асистентка. Це дозволяє приділити увагу якомога більшість кількості дітей під час якихось практичних завдань. Це дозволяє більше чути і бачити. При тому, що й так максимальна кількість учнів у класі школи ThinkGlobal – 15 дітей.
- Яка у нас хвиля місяця?
- Ферма-а-а!..
- …І що ще?
- Домогосподарство-о-о.
- Так. Сьогодні з вами ми будемо пригадувати свійські тварини і виконувати наш міні-проєкт.
- Ого. Міні?
- Міні, тому що ми його будемо створювати за одним урок. Не за місяць.
Так Анжеліка Усик починає урок «Human and World» (тут для школярів просто Анжеліка). Асистентом – Ольга. Однак у цій школі всіх прйинято називати просто на ім’я.
Далі діти дивляться відео про один день із життя ферми. Очі школярів «прилипли» до екрану. З екрану вже лине гарна українська, там – сюжет про те, що вражає у селі на фермі.
У кадрі – село на Київщині та місцеве агропідприємство, де вирощують і утримують 8 тисяч тварин. Телята. Телята. Трактор, який розвозить підігріте до 40 градусів молоко, якими поять тварин (першокласники із захопленням дивляться). Кімната, де телята у перші години свого життя. Малечі розповідають, як телят годують, поять, доглядають.
- А хто знає, що це таке? – учителька показує на екран, щойно відео закінчилося (там саме у кадрі – тюки з соломою).
Малеча трохи замешкалася. Дітвора, яка вчиться у першій луцькій приватній школі активно згадує, що це таке оті жовті гори з соломою… Хтось найспритніший таки згадує слово «тюки». За тим пригадують інші «складники ферми». Йдуть в діло: стійло, трактор, фургон із сіном, доїльна зала, кормозмішувач, коні, корови, кози, «якась там така штука»…
Діти енергійно називають «види ферм»: і вертикальна, і плавуча, і крокодиляча, і мурашина… Очевидно, повторюють уже вивчену інформацію.
На черзі – робота з кейсбуком.
Кейсбуки – це підручники у школі ThinkGlobal. їх розробляють фахівці освітньої мережі ThinkGlobal. Для кожного із закладів освітньої мережі підручники – однакові. В основі цього – інтегрований курс із навчального предмету Human and World. Серія: «Економіка». Тема: «Домогосподартво. Ферма».
Якщо гортаєш сторінки такого посібника, то найперше здається, що тебе не «грузять» громіздкими параграфами, а з тобою розмовляють. Кейсбуки вчать дітей вчитися, думати, шукати і креативити.
Просто із кейсбуку учні мають вирізати ілюстрації до майбутнього проєкту, який, розбиваючись на дві команди, майструють тут же.
Спершу з допомогою Анжеліки розподіляють ролі у цій серйозні справі. Чи то посади. Хтось тут проєктний менеджер. Хтось – пошукач інформації чи дизайнер.
Пошукачі інформації справно вибирають і вирізають деталі, потрібні саме для тієї ферми, яку команда собі уявила. Дизайнер вирішує, як має виглядати проєкт, де що клеїти чи малювати. Все необхідне у школярів на партах, завчасно підготовлене.
Анжеліка попереджує: проєктний менеджер наприкінці уроку, коли кожна команда підготує свій проєкт, повинен захистити спільний результат. Тобто розповісти, яку ферму на ньому намагалися зобразити і чим вона особлива.
Тут вчать працювати у команді і пропонувати свої варіанти вирішення проблеми
Наголошують: дітям самим потрібно визначити, хто є хто в команді, хто що буде вирізати, клеїти, малювати тощо. Вони справляються з цим відмінно, вочевидь, роблять це тут не вперше.
На двох острівках із парт, на яких розклали великий ватман, кипить робота. На все – часу небагато. Вчителька активно долучається до роботи, разом із Ольгою вони відповідають на запитання, подають олівці, підказують, як ліпше, якщо бачать, коли щось не так.
Клас перетворюється на творчу майстерню.
- Ми дизайнери! Тому ми вирішуємо! - гукає комусь з однокласників Моніка.
- Дизайнери – ви, але ви прислухаєтеся до думки інших, - усміхається дітям Анжеліка.
До того, як прийти у ThinkGlobal Анжеліка Усик (випускниця Луцького педколеджу) працювала у звичайному луцькому дитсадку. Згодом була вчителем групи продовженого дня в одній із луцьких шкіл. З відкриттям у Луцьку першої приватної школи ThinkGlobal вирішила спробувати свої сили в іншій освітній ніші. Вийшло.
Що кардинально відрізняє ці умови роботи від попередніх, то це точно те, що вчитель має значно більше свободи, більше можливостей для творчості та підготовки до занять.
Лишається мало часу. Метушаться. Ватмани уже повні всіляких креативних ідей, на них – ферми в усій красі. З дорогами, спорудами, автівками, тваринами, сіном і соломою в тюках, навіть магазинами, заправками і кав’ярнями… Зрештою у класі вже чути голосне: «Давай, Софіє, швидше!» або таке не по-дитячому доросле: «Кажу: менше говори, більше роби!».
Першокласники оперативно придумають назви своїм фермам. Хто закінчив, прибирає робоче місце. Першою звітується проєктний менеджер Ліза, каже у них «Перевернута ферма», новий вид. Хм… Тут вирощують овочі та фрукти, тут тримають коней, курей, баранів, свиней та корів. Тут є сучасна техніка. Членам команди пропонують оцінити свою ж роботу. Далі звітує Саша, у них «Сіноферма». Там багато сіна, корів, коней... Територія розбита на окремі ділянки. Є пасовисько. Є поле, де працює техніка. Є теплиця. Ферма має свій магазин «Фермерський», який стоїть над асфальтованою дорогою. Ця команда теж сама оцінює свою роботу. Всі дружно один одному аплодують. Одна група зголошується після уроків допрацювати свій проєкт.
Потім результат цього уроку прикрасить стіни класу. І школярі ще довго розглядатимуть свої проєкти, згадуючи, що таке ферма і якою вони хотіли б її бачити.
Урок закінчено. Про це школярам оголошує вчителька.
Про домашнє завдання ми не почули – нічого))
Вартий уваги й інтер’єр класної кімнати. Атмосфера у класі – демократична.
Тут – кульки, плакати на стінах із яскравими написами. Із обов’язкового: смітники для роздільного збору відходів, окремо для паперу та пластику. Затишна ігрова зона. Шкільної форми – нема.Традиційна для цієї школа дошка з кепсами (що таке кепси, ЧИТАТИ ТУТ).
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото: Ірина КАБАНОВА.
нічим аж надто не відрізняється від уроку в рядовій загальноосвітній.
Але це на перший...
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.