З 1 квітня 2020 року в Україні стартує другий етап медичної реформи. Тепер вона стосуватиметься вторинної ланки медицини, тобто лікарень та вузькопрофільних фахівців у поліклініках/амбулаторіях. Медзаклади отримуватимуть гроші не за «ліжко-дні», а за надані послуги пацієнтам. На Волині в нових умовах запрацює 46 закладів.
Представники Національної служби здоров’я України розповіли у Луцьку, що це змінить для пацієнтів.
Без декларації безплатно не лікуватимуть
Директорка західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар'яна Возниця розповіла, що підписана з сімейним лікарем декларація та направлення від нього до вузькопрофільного фахівця – це гарантія того, що пацієнт зможе безплатно отримати спеціалізовану медичну допомогу.
Саме підписана декларація робить пацієнта «видимим» у системі і дозволяє НСЗУ заплатити лікарні, в якій той отримав допомогу.
Наразі близько 80% українців мають підписані декларації з сімейними лікарями. Хто не встиг підписати, ще може це зробити. Достатньо обрати свого лікаря і прийти на прийом з паспортом та ідентифікаційним кодом.
Без декларації лікування буде платним. Виняток – ургентна та екстрена допомога.
Як потрапити до вузькопрофільного лікаря
Тепер, щоб потрапити до спеціалізованого лікаря в поліклініці чи лікарні (гінеколога, хірурга, офтальмолога тощо), потрібне направлення від сімейного лікаря. Направлення повинно бути електронним, зробленим через систему НСЗУ.
Втім направлення не означає, що пацієнт повинен йти саме до цієї лікарні чи до цього конкретного лікаря. Сімейний терапевт направляє, наприклад, до хірурга, а вже пацієнт самостійно вирішує, в який заклад та конкретно до якого фахівця йти. Місце «прописки» значення немає.
Що буде безплатним
НСЗУ затвердила 27 пакетів послуг, які держава оплачуватиме лікарням замість пацієнтів. Це:
– первинна та екстрена медична допомога,
– спеціалізована амбулаторна та високоспеціалізована меддопомога, включно з реабілітацією та стоматологією,
– мамографія грудних залоз,
– ендоскопічні обстеження,
– хірургія,
– стаціонарна допомога,
– гемодіаліз,
– діагностика та хіміотерапія, радіологічне лікування при онкозахворюваннях,
– лікування інсульту та інфаркту,
– допомога при пологах та новонародженим,
– психіатрична допомога,
– лікування туберкульозу,
– діагностика, лікування та супровід людей з ВІЛ,
– паліативна допомога,
– медична реабілітація немовлят,
– реабілітація людей з ураженням опорно-рухового апарату та нервової системи.
Як запевняють в НСЗУ, у вартість входитимуть також ліки, тому, наприклад, рідним хворого після операції не доведеться бігати по аптеках.
Усе, що поза цим переліком, доведеться оплачувати пацієнтам. Наприклад, пластичну хірургію, перебування в покращеній палаті чи масажі. Втім це повинно бути офіційно.
Очільниця Мінохорони здоров’я Зоряна Скалецька раніше заявляла, що пацієнти не муситимуть оплачувати «благодійні» внески. Якщо ж їх про це проситимуть, можна скаржитись Нацслужбі здоров’я.
Кілька пакетів послуг визначили пріоритетними на 2020 рік. Їх фінансуватимуть за підвищеними тарифами. Це лікування інфаркту та інсульту, допомога при пологах, складна неонатальна допомога та ендоскопічні дослідження для раннього виявлення онкозахворювань.
Доплачувати точно непотрібно?
За гарантовані державою послуги, якщо у вас є декларація та направлення від сімейного лікаря, ні.
Директорка департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко пояснює, що експерти ретельно визначали суми, які платитимуть лікарням за надані послуги. Наприклад, для пологів – і фізіологічних, і кесарських, і ускладнених це 8136 гривень.
«Ми вивчали різні розрахунки собівартості, звертались до міжнародних експертів. Виявилось, що, наприклад, собівартість пологів в Полтаві в перинатальному центрі – 3500 гривень, а в містечку Шабо Одеської області, де відбувається менше, ніж 100 пологів на рік – 12 000. В результаті вивели середню суму. Її повинно вистачити, зважаючи на те, що зі 100 пологів точно буде певний відсоток фізіологічних (тих, що обходяться лікарні дешевше), і кесарських (тих, що обходяться дорожче). В середньому тариф повинен покрити обидва випадки», - каже експертка.
«Поясню, чому ми не вводили різну вартість для різних пологів. Наші міжнародні експерти показали, як в інших країнах після таких рішень в лікарнях почали штучно збільшувати кількість кесарських розтинів просто тому, що це було вигідніше. Аби не стимулювати лікарів до такого, в Україні за всі пологи держава платитиме однаково», - додала вона.
Що робити, якщо лікар все одно просить «винагороду»?
Скаржитись, в тому числі Національній службі здоров’я та правоохоронцям.
«Всі ми любимо дива, але це дуже складна реформа і з 2 квітня диво не відбудеться. Але кожен заклад отримає чіткі правила, яких він повинен дотримуватись. Також в кожному медзакладі будуть інформаційні матеріали для пацієнтів. На порушення ми будемо реагувати», - розповіла Тетяна Бойко.
Що ще зміниться для пацієнтів
Мар'яна Возниця каже, що з запровадженням реформи може зменшитись час перебування у стаціонарі. Адже фінансування за «ліжко-дні» спонукало медиків якомога довше потримати пацієнта на лікарняному ліжку, часто – без жодних інших на те причин.
Що зміниться для медиків. Зарплати виростуть?
Неавтоматично. Це залежатиме від самих лікарень – чим більше пацієнтів, тим більше фінансування.
«Якщо в конкретний заклад, до конкретного лікаря звертається пацієнт, ми за це платимо. Всі ці кошти збираються в закладі і далі головний лікар вирішує, як їх витратити. Лікарня – це підприємство», - каже Тетяна Бойко.
«Зарплата обумовлюватиметься у колективному договорі, який заключається між головним лікарем та персоналом, тому я дуже прошу лікарську спільноту не підходити до укладання колективних договорів формально. Це важливий інструмент, який суттєво вплине на умови праці», - додає представниця НСЗУ.
Тарифної сітки, яка б визначала розмір зарплат в середньому у медзакладах України, не буде.
Зауважимо, за даними НСЗУ після впровадження реформи на первинному рівні зарплата у сімейних лікарів зросла у 2-3 рази.