Що кажуть батьки про луцьку приватну школу «Портал»? Досвід. Фішки. Історії

Місто 5 серпня 2020, 11:00

Луцька приватна школа «Портал» стартувала торік. Почали з підготовчої групи. Цьогоріч, маючи за плечима досвід та напрацювання (а головне – команду унікальних людей, які вміють і люблять працювати з дітьми), цей недержавний (але ліцензований як той, що відповідає всім сучасним освітнім вимогам!) навчальний заклад впевнено робить наступний крок – набирає свій перший клас.

Школу «Портал» її засновники назвали «альтернативною». Чому? Чим вона - інша?

Щоб розібратися у тому, що відрізняє цей приватний навчальний заклад і чим він особливий, ми не пішли не просто на інтерв’ю до директорки – ми пішли на розмову з батьками, які провчилися там рік. І мають що розказати.

Знайомтеся лучани Олександр та Ольга Бащуки та їхня донька 5-річна Адель. Вони поділилися з «Першим» своїми думками про школу, в якій вчилася і буде вчитися їхня донька, своїм досвідом.

Ольга, Адель та Олександр Бащуки

Що кажуть батьки. «До «Порталу» ми ходили у звичайний дитсадок. І цей процес у нас закінчувався банально: або ми хворіли (дітей багато, здоровий чи нездоровий – всі там, у результаті твоя малеча постійно вдома); або вона кілька днів ходить, потім просить лишитися вдома, бо їй щось не подобається і вона просто не хоче в садок. Ми домовилися між собою: місяць-другий дитина сюди ходить, а далі ми дивимося, як вона реагує. За цей час або вона звикне, або вона, як в садочку, почне відмовлятися від навчання. Ми не залишали садок, паралельно пробували вчитися тут. В результаті побачили, що «Портал» їй подобається. Одним із хороших показників такого навчання є те, що дитина сама хоче ходити до школи і не вигадує якихось причин, щоби тільки туди не піти. Саме цей фактор став для нас тим знаковим фактором, після якого ми вирішили, що правильно зробили, що віддали її саме у приватну школу «Портал». Бо раніше дістатися до садка – то було таким квестом: 50% сліз, 50% хитрості».

«Якщо ти можеш щось зробити для своєї дитини, то ти можеш зробити щось і для інших. По суті, це і було першоджерелом ідеї народження школи «Портал», - розповідає нині директорка школи «Портал» Інна Козак. Вона – юрист та філолог за освітою, має за плечима 9-річний досвід викладання англійської мови, тому в приватній школі «Портал» є ще й викладачкою з англійської.

Інна Козак – засновниця школи «Портал»

Школа має ліцензію на здійснення освітньої діяльності, отримали її в лютому 2020 року. З лютого оголосили про набір у перший клас на 2020-2021 навчальний рік.

Що кажуть батьки. «Коли ми вибирали навчальний заклад для доньки, то схилялися більше до приватних установ. Чому? Навіть з точки зору елементарної логіки: приділити увагу всім діям у класі, де 20 і більше школярів та один вчитель, навіть якщо ти дуже хочеш – фізично тяжко. У варіанті, коли учнів 5, 7, 8 – це більш реально. Краще контролювати, краще діти реагують, більше уваги. Краще маленька школа, де все контрольовано, де дитині більше уваги. Краще мати більше часу, щоб працювати і заробити на навчання, ніж тратити потім час і водити дитину до психолога чи думати, чого твоя дитина в 12 чи 15 курить чи ще щось... Ніхто не застрахований, так. Але ніхто не заважає зменшувати ризики».

«Краще маленька школа, де все контрольовано, де дитині більше уваги»

Перша «фішка» установи – це альтернативний розвиток. Власне, цей луцький навчальний заклад так себе і позиціонує – альтернативна школа. До традиційних навчальних предметів тут додають альтернативні, які входять у повний навчальний день, і (головне) за них не треба окремо платити. Всі предмети, включно з альтернативними, входять у пакет послуг, який пропонує «Портал».

Це школа повного або неповного дня. У першій половині дня діти будуть отримувати традиційну початкову освіту за всіма вимогами НУШ (і усталеними навчальними предметами), але звичайно – з індивідувально розробленими кейсами та авторським підходом. У другій половині дня діти отримують альтернативний розвиток. Є тут, для прикладу, театральне мистецтво, фінансова грамотність, хореографія, фітнес, філософія, технічна студія, студія фізики, хімічна лабораторія, арт-студія та ін.

Що кажуть батьки. «У неї це навчання постійно викликає певний дитячий ажіотаж. І ми бачимо позитивні результати того, динаміку змін. Оце її «я сама зробила» дуже нас тішить. Вона вчиться на позитиві, з хорошим настроєм і без зауважень про те, що їй щось не подобається. Бачимо певний розвиток навіть в тому, що коли їй треба щось вивчити чи виконати завдання, вона це починає робити сама. Без примусу, без нагадувань – охоче. З нашої точки зору, це позитивний розвиток. Школа має дати різносторонність. Важливо вловити, що цікаво дитині, і тут це вміють. Якщо у цьому віці «пропихати» (назву це так) те, що дитині не подобається, то нічого хорошого з цього не вийде».

«Важливо вловити, що цікаво дитині, і тут це вміють»

Альтернативні предмети викладають люди, які не працювали в рамках звичайної школи. Це люди з-поза системи. Усі вони – тренери приватної школи «Портал». Театральну майстерність, наприклад, викладає актор і співзасновник театру «Гармидер», фінансову грамотність – кандидат економічних наук, яка працює в ЛНТУ, виховує малих дітей; філософію – кандидат філософських наук...

«Для мене принциповим було те, щоб ці люди не мали справ зі школою. Щоб вони були інші, свіжі і водночас були людьми своєї справи, могли свою теорію та практику приносити до нас», - наголошує засновниця приватної школи «Портал».

Що кажуть батьки. «Питання вартості навчання для нас було не першорчерговим. Ціни не дуже критично відрізняються, можна було дібрати під свої потреби якусь більш-менш стандартну вартість навчання. По-перше, ми зважали на розташування. Бо розташування – це зручність. Центр міста. Де б ти не працював, часто просто через центр проїжджаєш. Друге, що вплинуло на вибір, - це знайомство з викладачами під час презентації. Хоч це тоді були тільки слова, а результат ми побачили тільки з часом, тоді та презентація нам дуже сподобалася. Нам сподобалися люди, які мали бути тут викладачами. Для прикладу, один із засновників луцького театру «Гармидер» Павло Порицький. Ми були на виставах цього колективу. Ми знаємо, що там черги наперед, щоби їх бачити. Я вважаю, що такі черги існують не просто так, а тільки тому, що ці люди вміють зробити щось вартісне. Або ж те, що економіку дітям мав викладати працівник із компанії «Модерн-Експо», це крута команда. Не всіх викладачів ми знали, але ми чули подібні враження від інших батьків – і для нас то був показник».

Ще одна з особливостей школи «Портал» – це гнучкість і здатність реагувати на індивідуальні потреби дитини. Хтось встигає, хтось – ні. Тут без питань можуть поділити дітей на підгрупи і попрацювати індивідуально, якщо треба. Кожних наступних три-чотиримісяці тренери звітують перед батьками, показують їм результати. Кожен знає, що їм треба щось досягнути зацей період. Це мотивує.

Якщо дитина пропустила навчання, то пропуски тут лягають не на плечі батьків (які зазвичай вдома мусять наздоганяти з дитиною програму), а на плечі викладачів. У школі самі шукають, як закрити прогалини.

Що кажуть батьки. «Ми знаємо, що наша Адель – то шило. Вона навіть коли спить, то кудись біжить. Втримати увагу таких дітей – то рівень Коперфільда. Те, що вони навчилися тут домовлятися, коли у них перерва на перекус, наприклад. Те, що вони навчилися домовлятися, як вони будуть використовувати свій тихий час, якщо не хочуть спати. Це важливо! Це та свобода, якої в нас не було. Можливо, ми її й хотіли, але не мали».

«Ми знаємо, що наша Адель – то шило.
Втримати увагу таких дітей – то рівень Коперфільда»

Тут зорієнтовані на результат, але через індивідуальний підхід до дитини.

«Наведу вам приклад: є дітки, які чогось бояться, є дітки, які невпевнені у собі, є гіперактивні. Ми намагаємося працювати індивідуально з кожним за їх потребою, і це дає результат. Невпевнені дітки демонструють тепер неабиякі лідерські якості, гіперактивні - можуть зіграти роль пасивного героя (це їм давалося нелегко напочатку)», - розповідає Інна Козак.

Що кажуть батьки. «Ми були на кількох відкритих уроках. Що нас вразило і що нам особливо цікаво: інформація завше подається у прикладах. Максимально практично, наближено до життя. Після економіки дитина прийшла додому і просить маму розказати казку про те, як економити гроші. Бо вони таку вчили... Театральна майстерність – це, наприклад, вміти розмовляти голосно-тихо. Вони вчилися дихати і говорити гарно та правильно. Вчилися придумувати продовження історій і грати різні ролі. Це те, що їм у житті знадобиться».

Мотивація вчителя – теж фішка «Порталу». Наскільки це важливо, суспільство побачило під час тотального дистанційного навчання. Коли дітям скидали у вайбер завдання з англійською – і на тому все. А батьки, для прикладу, не вчили англійської. Як має справитися дитина? Отут все залежить від вчителя, переконані у школі «Портал». Якщо вчитель достатньо вмотивований, то результат навчання учня – його відповідальність.

Що кажуть батьки. «В нас немає жорсткої планки щодо вимог, пов’язаних з підготовкою до школи. Ну, на кшталт тих, що дитина вміє читати, множити і так далі. Це відносно. Пам’ятаєте, нам у школі всім казали: «Вчіть табличку множання, бо калькулятор не буде у вас завжди під рукою». І що? Під рукою! В кожного в телефоні є калькулятор. Я зараз роблю собі аналог: ми всі активно вчили іноземні мови, хто англійську, хто німецьку, хто французьку. Так? Навіть якщо я зараз десь по роботі, по справах можу поїхати за кордон і не знати мови країни, в яку приїхав, я можу скористатися мобільним додатком. Таких є чимало. Ти просто говориш якою тобі зручно, а додаток за тебе перекладає – і ти можеш показати, що мав на увазі. Просто диктуєш фразу в телефоні. І людина, яка з тобою спілкується, робить так само. Це вже є. Питання: чи буде згодом так само актуальним знання іноземних мов? Ось тому ставити такі планки – неправильно. Бо ти просто можеш задати не той напрямок. Наші батьки поняття не мали, що ми будемо мати те, що маємо нині. Це закон поколінь».

«Що нас вразило і що нам особливо цікаво:
інформація завше подається у прикладах.
Максимально практично, наближено до життя»

«Нас часто запитують, чому - філософія? Навіть у давніх філософських трактатах, таких фундаментальних, як, скажімо, «Держава» Платона, йдеться про те, що розвиток однозначно повинен включати філософію. Плюс – іноземні мови, музика, астрономія. Тому і в нас буде астрономія, тому в нас є філософія, музика і все інше. Все просто: як людина має розуміти свою роль тут, свою місію тут, коли вона не розуміє, яка є будова світу і як усе збудовано в принципі?» - каже Інна Козак.

ФІЛОСОФІЯ. ЯК ЦЕ? Батькам дуже складно зрозуміти, як працює такий предмет, як філософія для дітей. Пояснюємо, як це - на одному простому прикладі.

Один урок:

Дітям належить зрозуміти, що таке роботизація суспільства, в чому проблеми і які цінності має винести з того людина. Спершу вони аналізують, хто створює роботів, де роботи навколо нас, у звичному житті. Потім малюють робота. Кожен свого, на спільному великому аркуші паперу. Кожен зображує якусь йому суперсилу. Кожен може внести корективи в роботу колеги.

Згодом учні разом із тренером міркують, що ж відрізняє людину від робота, в чому цінність людини. Задумуються над тим, які загрози світові може нести робот, і які загрози він несе елементарним людським цінностям.

Діти мислять і узагальнюють. Вони виносять з цього уроку ключове: роботів створюють люди і повинні це виконувати так, аби роботи не знищили їх самих, їх і все те, завдяки чому людина є людиною. Під кінець уроку їх просять поділитися своїми висновками: що може робити робот? Що його відрізняє від людини? Ці висновки вражають і доводять, що тема «працює». Ось думки дітей:

Іринка каже: в людей є серце, тому вони вміють любити...

Рома: люди вміють думати, а роботи виконують тільки те, що повинні...

Єва: роботи з металу чи з дерева, тому вони не відчувають болю, їх легко замінити іншими...

Максим: у роботі легко замінити деталі, в тілі людини –ні...

Назар: коли робот зношується, за ним ніколи не будуть плакати, як за живою людиною...

Фрагмент уроку філософії.
Діти малюють роботів і їх суперсилу)

Школа «Портал» - то місцевий проект. Луцький. Це – перевага, особливо якщо йдеться про кінцеву відповідальність за таку непросту справу, як навчання та виховання, а головне – здоров’я дітей. У майбутньому тут налаштовані на розширення освітньої діяльності й на відкриття школи і для старших класів. Можливості для цього мають і вже готують.

Що кажуть батьки. «Нас привабило те, що це маленька луцька школа, що це – місцевий бізнес. Краще бути маленьким і мати статус, аніж бути великим, купити собі чиюсь історію. Краще історія – своя. Ми знаємо, які умови були в наших школах, школах ще фактично радянського зразка. Тут же нас усе влаштовує. Ми не стикнулися на даний момент з чимось таким критичним, за що б ми переживали».