«Глибокий слід у моєму серці», – прикордонник про втрату вихованця-побратима

Прикордонник Олександр із позивним «Борчик» – офіцер та спортсмен із багаторічним досвідом у Держприкордонслужбі України. Упродовж життя досяг значних успіхів у легкій атлетиці, був кандидатом до збірної України. Згодом зацікавився різновидом боротьби та в подальшому став заступником голови федерації з вільної боротьби у Чернігівській області.

Історію бійця написали на сайті Держприкордонслужби України.

Прикордонник розпочав службу у 2004 році зі строкової служби, а згодом підписав контракт, продовжуючи професійно займатися спортом. Протягом служби в Чернівецькому прикордонному загоні він охороняв кордон і водночас представляв свій підрозділ на спортивній арені.

За час служби в Чернівецькому загоні Олександр зустрів свого майбутнього побратима Іллю на псевдо «Flex». Ілля був строковиком і талановитим спортсменом, а Олександр як тренер із фізичної підготовки взяв його під опіку. Під його керівництвом Ілля став чемпіоном України з універсального бою.

Ми стали близькими, майже як родина, і коли я вирушав на схід Батьківщини, мої побратими без вагань приєдналися, – згадує Олександр.

На початку повномасштабної війни Олександр, маючи двох дочок і дружину-прикордонницю, вирушив на захист північного кордону у складі прикордонної комендатури швидкого реагування «Шквал». Після трьох місяців на півночі їхній підрозділ направили на східний фронт.

У Слов’янську їх підрозділ займався обороною міста, згодом були бої за Бахмут, де його підрозділ зазнав перших втрат. У селищі Хромове під Бахмутом загинув Ілля.

Це була болісна втрата, яка залишила глибокий слід у моєму серці. Ми, спортсмени, як одна сім’я. Втрата вихованця й друга стала для мене великим ударом, – говорить Олександр.

Під час повномасштабної війни Олександр також пройшов військову підготовку за кордоном, де отримав нові знання і навички, необхідні для бою, а також мав нагоду поділитися з іноземними колегами власним досвідом, здобутим на українсько-російській війні.

Зараз він служить у прикордонній бригаді «Гарт» на Харківському напрямку, де щодня бореться за мирне майбутнє України. Його історія — це свідчення незламності, сили волі та самопожертви, що надихає побратимів і всіх, хто його знає.


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина З туберкульозом і ВІЛ можуть мобілізувати
Наступна новина Зупинилось серце ще одного військового з Волині