20 лютого в Україні вшановують пам’ять Героїв, які загинули п’ять років тому під час подій на Майдані.
Цього дня 2014 року під час Революції Гідності на Інститутській вулиці у Києві силовики режиму Януковича розстрілювали протестувальників. Зокрема, у цей день в столиці загинуло четверо волинян – активних учасників Революції Гідності.
Загалом список Героїв Небесної Сотні в Україні близько ста осіб. Серед них – семеро волинян. «Перший» вирішив поіменно згадати про кожного з волинських Героїв.
СЕРГІЙ БАЙДОВСЬКИЙ
Народився 21 серпня 1990 року у місті Нововолинськ на Волині. Працював інспектором з безпеки лінійної частини магістральних нафтопроводів «Дружба». Рядовий Українського реєстрового козацтва.
На Майдан їздив постійно, востаннє вирушив зі Львова у ніч проти 20 лютого 2014 року. Одна із останніх цитат на його сторінці в соцмережі — це слова Левка Лук'яненка: «Нація, яка не готова посилати синів на смерть, не виживе».
Загинув від кулі снайпера на вулиці Інститутській у Києві 20 лютого. Похований в селі Менчичі Іваничівського району Волинської області.
ВАСИЛЬ МОЙСЕЙ
Народився 27 березня 1992 року у селі Зубрець Бучацького району Тернопільської області. Навчався в Зубрецькій школі на Бучаччині. Згодом поїхав у Луцьк, де навчався в Луцькому інституті розвитку людини Університету «Україна». Хотів стати священиком.
Останній раз приїхав на Майдан до Києва в ніч з 18 на 19 лютого.
Вранці 20 лютого 2014 року на Інститутській вулиці у нього влучив снайпер. Помер у 17-й лікарні міста Києва від вогнепального поранення в грудну клітку. Хлопця не врятувало те, що він був у цивільному бронежилеті: куля пошкодила важливі кровоносні судини.
Похований 23 лютого 2014 року в Луцьку. Участь у панахиді взяли понад 20 тисяч людей. Василя поховали під вигуки «Слава!» та постріли гармати.
ЕДУАРД ГРИНЕВИЧ
Народився 31 травня 1985 року у селі Деревок Любешівського району. Навчався у Любешівському технічному коледжі. Певний час працював в «Інтертелекомі» міста Луцька, та потім вирішив розпочати власну справу. Працював у Любешові.
Активіст був на Майдані тричі. Вважав це справою честі та гідності. Востаннє поїхав у Київ 16 лютого. Загинув 20 лютого на восьмій барикаді, що навпроти станції метро Хрещатик, по вулиці Інститутській. Снайпер влучив йому у скроню. Чоловік помер у віці 28 роців.
Поховали чоловіка у селі Деревок. У Героя залишилися старенькі дідусь і бабуся, мама, сестра Тетяна та маленька племінничка Юля, яку він обожнював.
ІВАН ТАРАСЮК
Народився 28 січня 1993 року у селі Залісоче Ківерцівського району на Волині.
Єдиний син у батьків. Навчався в Луцькому медичному коледжі «Монада», потім служив в армії. Грав за футбольний клуб «Олика».
Поїхав у Київ відстоювати волю України, навіть не сповістивши батьків, щоб не хвилювалися. Передзвонив потім татові, що все добре. Вранці 20 лютого вирішив повісити державний прапор на одному з об'єктів Євромайдану, снайперські кулі влучили у голову, пробили легені. Помер на місці.
Похований у Олиці.
ЮРІЙ СИДОРЧУК
Народився 2 травня 1961 року у селі Дерно Ківерцівського району на Волині. Після закінчення 8 класів Дернівської середньої школи Юрій пішов навчатися до Луцького ПТУ № 2 на електро-газозварювальника. Після закінчення строкової служби залишився в армії за контрактом.
Одружився і проживав з дружиною в Києві. Більше 20 років займався підприємницькою діяльністю разом з дружиною.
Події, які відбувались на Майдані, його дуже зачепили. Чоловік покинув робоче місце вдень 18 лютого, почувши звістку про те, що відбувається на Майдані Незалежності і вирушив в епіцентр подій. В той же день був і поранений. З вогнепальним пораненням голови, в коматозному стані, вночі вже 19 лютого його доставили до Інституту нейрохірургії. 27 лютого він був перевезений на лікування до Чехії. Перебував у комі 130 днів.
Спочатку місяць лікувався у Празі, згодом був доправлений до міста Оломоуц. Переніс тяжке запалення мозку (енцефаліт), у нього розвинулось зараження крові. Смерть настала 28 червня у віці 53 років внаслідок зупинки серця.
Прощання з Героєм Небесної сотні відбулося на Майдані 6 липня 2014 року, похований він на київському місцевому цвинтарі «Берківці».
ОЛЕКСАНДР БАДЕРА
Народився 1 січня 1948 року у місті Володимир-Волинський на Волині. Після закінчення школи навчався у Володимир-Волинському професійно-технічному училищі, де отримав професію електогазозварювальника.
Згодом Бадера здобув вищу економічну освіту в Києві, де й залишився працювати. У 1990-х став приватним підприємцем. Тривалий час займався кінопрокатом, з товаришами навіть почав самостійно випускати кінофільми.
На День Соборності, біля стадіону «Динамо» під час протистояння на Грушевського у сутичках його сильно побили. Після побиття Олександра Бадеру привезли додому, до лікарні не звертався через те, що саме лікарня для побитих та поранених була одним з найнебезпечніших місць, та сам Олександр вірив у це, що зможе сам себе вилікувати.
За шість днів, унаслідок численних травм, Олександр Бадера помер. Це сталось 28 січня 2014 року.
В останню дорогу 31 січня 2014 його провели місцеві козаки на кладовищі села Мала Солтанівка.
ВІКТОР ХОМ’ЯК
Народився 20 лютого 1958 року у селі Голишів Луцького району на Волині. Працював охоронцем у приватного підприємця та господарював.
Долучитися до акцій протесту Віктор Хом'як вирішив після подій 30 листопада, коли бійці «Беркуту» вночі жорстоко розігнали студентів на Майдані.
27 січня на сайті МВС з'явилося повідомлення: «27 січня близько 11.00 на спецлінію «102» надійшло повідомлення, що Будинку профспілок повісилася людина». Згодом з'ясувалося, що тіло чоловіка було виявлене на внутрішній стороні каркасу ялинки, що розташована на Майдані Незалежності.
На тілі були: рани на голові, численні садна на долонях, зірвані нігті, вивернуті пальці — це бачили судмедексперти і рідні, і згодом усі, хто приходив попрощатися із земляком. За яких конкретно обставин відбулася трагічна подія, допоки невідомо.
Похований у рідному селі. Залишив стареньку матір і доньку Ірину. Хомяку Віктору було 55 років.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.