Фестиваль національного опору «Бандерштат» цього року побив усі свої рекорди: найбільша локація, кількість відвідувачів, музикантів, найбільше палаткове містечко і не тільки. Один із засновників фестивалю, голова оргкомітету, народний депутат України Ігор Гузь розповів, як трансформувався «Бандерштат» із маленького фестивалю у масштабне дійство уже міжнародного красу, та чого очікувати наступного року.
Не приховуючи емоцій, Ігор Володимирович ділиться секретами зростання свого «дітища» в ексклюзивному інтерв’ю Інформаційного агенства «Волинські новини».
- Скажіть, будь ласка, за 10 років існування фестивалю як він «виріс», що змінилось?
«Як голова оргкомітету я спостерігаю за фестивалем уже впродовж 10 років і бачу, що він не втрачає свого змісту: окрім музики та відпочинку зберігається ідеологічний культурно-просвітницький зміст. «Бандерштат» яскраво відрізняється від багатьох інших музичних фестивалів, а саме гутірками, різними локаціями, зустрічами, ненав’язливим патріотичним духом та безалкогольністю. Звісно, хтось може перехилити чарку чи келих пива й за межами території фестивалю, усіх не проконтролюєш, однак у межах фестивалю цього немає й п’яні в дзузьки там не ходять. На цьому фестивалі були присутні й сотні АТОшників, які безплатно прийшли на фестиваль. Це наша принципова позиція й вияв поваги до тих людей, які боронять Україну», - розповідає Ігор Гузь.
ТАЄМНИЦІ СТВОРЕННЯ ФЕСТИВАЛЮ
- Розкажіть про перші фестивалі «Бандерштат», якими вони були, чим відрізнялися від цьогорічного?
«У 2007-му році я, Сергій Мартинюк (лідер гурту "Фіолет" і автор назви фестивалю - ВН), Павло Данильчук були достатньо молоді й шукали ефективні інструменти впливу на молодь. Ми подумали, як добре, що відбувається таборування, зустрічі, тернові-ігри, але було б ефективно завдяки музиці знайти ключі до сердець молодих людей.
Відтак, вдалося провести перший фестиваль, він був дуже компактний, скромний. Його відвідало майже 500 осіб, відбувався він у Центральному парку імені Лесі Українки. Вже наступний фестиваль в 2008-му році мав усі компоненти, які є зараз», - наголошує Ігор Гузь.
А також додає, що головним завданням тоді було донести інформацію про Бандеру, УПА та ідеологію українського націоналізму через новітній формат.
Помітно, що фестиваль відвідують люди різних вікових категорій, молодь, підлітки, люди поважного віку, сім’ями й усі вони об’єднані атмосферою.
«Бандерштат» - територія вільних людей й нова локація це доповнює: одні слухають музику, три сцени з різними жанрами, інші спілкуються на гутірках, хтось спортом займається. Є де і смачно поїсти, або ж просто гарно відпочити.
«БАНДЕРШТАТ» ОБʼЄДНУЄ
Щодо географії відвідувачів, то це, фактично, представники з усієї України, що можна було побачити по наметовому містечку, яке цього року було найбільшим за всі роки.
«Важливо зауважити й те, що фестиваль несе в собі чималу туристичну складову. Бо люди, які на нього приїжджають, повертаються додому з хорошими емоціями й гарно відгукуються про Луцьк. Також це - послуги таксі, громадський транспорт, продукти харчування, сувеніри, готелі, розважальні заклади й інше. Фактично, «Бандершатом» ми приводимо в місто додаткові ресурси, популяризуємо місто, область», - говорить Гузь.
Щодо нової локації, організатор каже, що було дуже багато дискусій, втім, місця стало замало, тому довелося розширюватися.
«Хоча попередня локація була такою затишною, сімейною. Та минулого року ми побачили, що вже нікуди було розміщувати намети, а людей щоразу приїжджає більше, тому це стало вимогою часу. Відповідно, більша територія дає нові можливості. Так, ми мали три потужні сцени, понад 60 точок із харчуванням, десятки точок із сувенірами та багато іншого. Відвідувачі мали можливість пограти у футбол та волейбол. А на наступний рік плануємо локацію ще більше укомплектувати, що дасть абсолютно нові можливості. Окрім цієї, розглядали ще одну – на Вишкові біля вулиці Героїв УПА, де є подібна територія. Але там менше цивілізації. Окрім цього, ми мали досвід проведення фестивалю в Гаразджі та Рокинях, але це далеченько. Нова ж локація ніби за межами Луцька, але, пройшовши головну алею в парку та місток через річку - і ви вже на «Бандерштаті», що так само близько, як і раніше», - наголошує Ігор Володимирович.- Ігоре, розкажіть про мінуси фестивалю, якщо такі є.
«Щодо мінусів, бо були нарікання, що мало затінку, але це ж «оpen air» - формат фестивалю під відкритим небом, тому чи краще було б, аби лив дощ?! Втім, затінок був на гутірках, також поряд річка Стир і є пляж, де можна скупатися, а медики безоплатно намазували кремом, щоб не спалилися під сонцем. Нарікання були й на те, що туалети стояли лише в одному місці й не зручно було до них дістатися, тому наступного року це виправимо й вони будуть у різних місцях. Щодо доїзду, то він доволі комфортний, бо можна було проїхатися громадським транспортом до Центрального парку та за 5 хвилин опинитися на «Бандерштаті». Окрім цього, біля самої локації було безліч автівок й місць вільних ще для сотень машин», - розповідає народний депутат.
КРІЗ ТЕРНИ ДО ЗІРОК
-З якими труднощами довелося зіштовхнутися, організовучи «Бандерштат?
«Були роки, коли дуже важко з організацією, я брав кредит в банку 8 тисяч доларів і ми їх довго віддавали. Складним був і 2012-ий рік, де ми мали великий мінус. Були й такі, що більш-менш на нуль виходили.
Цього року труднощі були з тим, що не було освітлення, тому працювало багато генераторів, а ще необхідно було встановити паркан, міст, людям орендувати рації для спілкування та потрібно було якісно встановити сцени – це все дуже складна робота. Але зауважу, що ми ніколи не зловживаємо підтримкою політичних структур, відповідно, саме люди, в більшості, є інвесторами фестивалю й на 80% його оплачують, купуючи квитки.
На наступний рік подумую, аби залучити відомих іноземних виконавців, аби підвищити рівень фестивалю. Також мене хвилює й ідеологічне наповнення фестивалю. Я б його трохи осучаснив та додав інформацію про УПА, Бандеру, аби актуалізувати донесення. Сподіваюся, що це буде та ж локація і ми намагатимемося заповнити всю територію, додавши атракціони для дітей та створити дитяче містечко. Ми до цього системно підходимо, тому будемо працювати над розвитком «Бандерштату».
- Що для вас «Бандерштат»?
«Бандерштат» для мене – це частина життя», - пишається Ігор Гузь.
«БАНДЕРШТАТ» - У ЧИСЛАХ
Дванадцять тисяч осіб відвідали цьогорічний фест. Найбільше гостей було зі Львова, Києва, Рівного та Луцька. Були і відпочивальники з інших країн: Італії, Ізраїлю, Австрії, Японії, Німеччини, Білорусі, Франції та США.
Вісімсот бійців АТО відвідали «Бандерштат» безплатно.
Десять гектарів – це площа нової території «Бандерштату» у селі Рованці Луцького району. Дві тисячі наметів розмістилося у фестивальному містечку. Тридцять локацій насиченої триденної програми. Пʼятнадцять годин тривали дискусії на гутірковій сцені фестивалю.
Близько трьохсот сувенірів на згадку про фест виготовила малеча у дитячому містечку. Сто шістдесят тисяч людей побачило дописи Бандерштату у стрічці Instagram.
Шістдесят точок продажу хенд-мейд товарів на Bander Handmade Fest. Шістдесят гуртів зіграло на трьох сценах. Тридцять шість членів оргкомітету працювали над втіленням одинадцятого фестивалю українського духу «Бандерштат-2017». Допомагали їм у цьому триста волонтерів.
Шість тисяч літрів мінеральної води випили гості фестивалю, а квасу – чотири тисячі літрів.
Дві тисячі бандерштатівців взяли участь у флешмобі «УПА-75».
Близько восьмиста разів відтиснулися чоловіки біля намету військкомату.
Найменшому відвідувачу фестивалю виповнився лише місяць.
Підготували журналісти Вадим та Анна Панафідіни