Прикордонник Орест на псевдо Тайпан – начальник розвідувальної прикордонної застави бригади «ГАРТ». Свій позивний він отримав в ході боїв на Бахмутському напрямку, коли під час контрнаступу «вагнерівців» зберігав тишу і холоднокровність перш ніж діяти – як отруйний тайпан, тихий і смертельний.
«Але я нікого не чіпаю, доки мені не загрожує небезпека», – цитують його на сайті Держприкордонслужби.
Орест служить із 2017 року, обравши Держприкордонслужбу через повагу до сили духу і фізичної підготовки воїна, здатного захистити родину та країну. Його бойовий шлях пролягав через Слов’янськ, гарячі бої на Бахмутському напрямку, Хромове, Кліщіївку, а тепер продовжується на Харківщині.
Зараз Орест займається повітряною та наземною розвідкою. За допомогою дронів і квадрокоптерів він вивчає позиції ворога.
Безпілотники швидко збирають дані, що дозволяє уникати ризику для розвідників. Проте наземна розвідка також залишається критично важливою, адже саме особисте спостереження дозволяє виявити важливі деталі, непомітні з повітря, – пояснює Орест.
Багато розвідоперацій вимагають повної тиші, непомітності, швидкого ухвалення рішень і навичок виживання у складних умовах. Це включає обхід мін і виявлення пасток. Розвідник може стикнутися з «пелюстками» (протипіхотними мінами) та магнітними мінами, які реагують на метал. Тайпан зазначає, що головне правило на таких завданнях – не втрачати концентрацію, адже навіть незначна помилка може призвести до небезпеки.
У Бахмуті, де підрозділ Тайпана відбивав постійні штурми ворога, він втратив свого найкращого друга і побратима на псевдо Flex, що залишило глибокий слід. Після його загибелі Оресту три місяці поспіль снився один і той самий сон – спогад про загибель друга. Там він також вперше зіткнувся з особливостями тактики ворога, почав аналізувати їхні дії, навчився розрізняти, коли атакують «вагнерівці», а коли регулярна армія. За його словами, золоте правило війни – це міцні укріплення.
Чим ти краще окопаний, тим довше проживеш.
До війни Орест був учителем фізкультури, рік працював у молодшій школі. Він планує повернутися до спортивної кар’єри, мріє знову займатися легкою атлетикою та спортивним орієнтуванням, що особливо допомагає йому у військовій справі.
Найбільша мрія Ореста після перемоги – обійняти свою родину, побачити, як зростає донька, якій зараз лише рік і два місяці. За весь час він бачив її лише двічі. Тепер, коли захисник по відеозв’язку з родиною і дівчинка бачить батька – вона цілує телефон.
Війна для Тайпана – це не лише робота, а покликання. Він упевнений, що лише разом ми зможемо завершити війну й повернутися до мирного життя:
Ми з побратимами захищаємо не лише свої сім’ї, а й сім’ї всіх українців. Якщо всі стануть на захист, ми зможемо завершити війну, і кожен швидше повернеться до своїх справ. Залишатися в армії необов’язково, але зараз кожен має допомогти – стати до боротьби.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.