У Жидичинському монастирі теж рятують від війни.
Обитель на Волині стала прихистком під час повітряних тривог. У місцевому храмі плетуть сітки для військових. А про тривогу село Жидичин, що на Волині, сповіщають дзвонами…
* * *
«Церква Христова, як завжди зі своїми людьми і воїнством. Аби не тонути в потоці тривожної інформації громада взялась до роботи. Плетемо маскувальні сітки, забезпечуємо транспортом і сповіщаємо дзвонами про повітряну тривогу. Живемо!
Нагадуємо усім жидичанам, без прив'язки до конфесій, В РАЗІ БОМБАРДУВАНЬ Є МІСЦЯ ДЛЯ СХОВКУ.
1. В ХРАМІ
2. ПАЛАЦ МИТРОПОЛИТА
3. ЖИДИЧИНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ», – повідомляють на сторінці «Чернецтво Волині».
У час війни укриттям для прихожан храму та ченців монастиря стала усипальниця місцевої святині.
Усипальниця Свято-Миколаївського Жидичинського монастиря нещодавно була віднайдена братією. В часи «господарювання» радянської влади монастирська усипальниця була понівечена і розграбована.
Пізніше, представниками російського православ’я у Жидичині крипта з похованнями була забетонована і забута.І лише після того, як древній Миколаївський храм повернувся у відання Православної Церкви України, дослідження древньої історії обителі знову стало актуальним. Усипальницю віднайшли і відновили у лютому 2020-го.
Ось що про її історію кажуть місцеві люди:
ЧИТАТИ ТАКОЖ : «Якась інша тиша». Що пам’ятають у Жидичині про таємничі підземелля під храмом? СВОЯ ІСТОРІЯ
Не одну війну бачив древній волинський монастир. Вистояв.
І вистоїть! «Живемо!» – кажуть тут…
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА
Фото: Юлія КОЦЮБА