Можновладці двох країн виявилися неготовими до заповзятливості своїх громадян.
Митні та податкові органи Литви почали розслідування, наскільки законно ввозяться в Україну автомобілі з литовською реєстрацією. А таких, за результатами проведеної податківцями перевірки, вже виявилося 59 000 одиниць. Компаніям і особам, які брали участь у «постачанні» цих авто, може бути пред'явлено звинувачення в незаконному експорті.
Mind звернувся до українських і литовських юристів з проханням прокоментувати ситуацію та пояснити, які схеми використовувалися для ввезення, яка відповідальність може загрожувати учасникам цих схем, і на які дії може піти влада України та Литовської Республіки, щоби призупинити масову нелегальну міграцію вживаних авто з Литви до України.
Михайло Можаєв, адвокат, керуючий партнер ЮФ «Можаєв та Партнери»:
Є три варіанти того, яким чином литовські автомобілі потрапляють в Україну. Перший – найнадійніший і легальний – машина приїжджає транзитом. У такому випадку у неї є п'ять днів, щоб виїхати через той же митний термінал, що вона і в'їхала. Якщо через інший, то 10 днів. Наприклад, в'їхала в Чернігові, виїжджає через Львів. Якщо машина не виїжджає – то, згідно з Митним кодексом, до водія застосовується штраф у розмірі 170 грн (10 неоподатковуваних мінімальних доходів громадян), якщо виїзд прострочено на один день; якщо до 10 днів – 3400 грн (200 неоподатковуваних мінімумів); якщо термін перевищує 10 днів, то максимальний штраф складе 8500 грн.
Але різні митні пости по-різному застосовують законодавство: для деяких достатньо, якщо людина припустилася прострочення в один день, на неї одноразово склали адміністративний протокол і виписали штраф. І наступного разу за одне й те саме порушення її вже не штрафуватимуть. Інші, навпаки, штрафують.
І такі автомобілі знаходяться в режимі транзиту. В Україні відсутнє будь-яке законодавство, яке заборонило б їм їздити, зобов'язувало б їх вилучити, покарати водіїв і т.д. Авто в основному належать компаніям, зареєстрованим у Литві, Польщі, Німеччині та інших європейських країнах; а люди їздять за довіреністю.
Ще є варіант, коли створюється акціонерне товариство в Литві. Деякі українські бізнесмени користувалися цією схемою: вони відкривали бізнес – і це давало право отримати посвідку на проживання і литовський паспорт, а також зареєструвати на юрособу транспортні засоби.
Для того щоб купити машину на території Литовської Республіки, потрібно пройти техогляд. А він там набагато суворіший, ніж в Україні. Після цього машину ставлять на облік і видають технічний паспорт. І компанія повинна бути легальною, вести бізнес, отримувати дохід, здавати податкові звіти. Якщо вона цього не робить, то за литовськими законами таку компанію можна визнати нелегальною.
Якщо люди створили в Литві компанію, зареєстрували на неї автомобілі, а потім ці автомобілі потрапили в Україну, то до них можуть виникнути питання – адже вони не ведуть офіційну діяльність, не сплачують податки, а за компанією закріплено кілька машин. Литва може відкрити кримінальні справи проти осіб, які порушують чинне законодавство.
Є ще одна схема – тимчасове ввезення. У такому випадку власник машини – литовець або поляк – ввозить в Україну своє авто і повертається назад автобусом, пішки або на іншому автомобілі, а тут на ній їздить інша людина – громадянин України – за довіреністю.
Це ввезення сумнівного характеру. Перш за все, тому що саме цей іноземець має право їздити за кермом машини, він повинен раз на рік виїжджати і заїжджати назад. Якщо цього не робити, то теж передбачений штраф. Але є Стамбульська конвенція, яка дозволяє користуватися автомобілем за такою схемою. Вона ратифікована Україною і є частиною нашого законодавства, при цьому має вищу юридичну силу щодо національних законів. У підсумку, крім штрафу, іншого покарання немає.
Щоб депортувати автомобіль, ввезений в Україну за сумнівними схемами, якщо в Литві за цим фактом порушать кримінальну справу, потрібні міждержавні домовленості. Повинна бути угода, де прописано, як здійснюється передача речових доказів. Але на сьогодні такого документа немає. Тобто немає механізму, за яким Литва могла б вимагати від українських правоохоронців затримання транспортних засобів з литовською реєстрацією. І ці механізми ще належить вибудувати.
Лаура Алтун, адвокат Altun ir partneriai A&P law group, викладач факультету права в Університеті Казимира Семеновича (Вільнюс)
Десятки тисяч автомобілів з литовськими номерами в Україні викликали стурбованість не лише української влади, а й можуть стати основою для вжиття певних заходів у відповідних державних службах Литовської Республіки.
Схема появи таких автомобілів в Україні в обхід сплати податку на імпорт дозволяє говорити не тільки про порушення і незахищеність прав покупців, а й про можливу юридичну відповідальність.
Незважаючи на те що покупець сплатив продавцю всю вартість автомобіля, автомобіль залишається власністю підприємства, зареєстрованого в Литві. Отже, таке авто може бути вилучено у водія в будь-який час. І йому дуже пощастить, якщо правоохоронні органи не почнуть перевірку, на якій підставі автомобіль знаходиться в Україні і ним користується водій.
Як показує практика, попри те, що трудовий договір нібито підписаний (у разі якщо авто начебто передається у користування українцю – співробітникові литовської компанії. – Mind), трудові відносини не оформлюються так, як встановлено законодавством Литовської Республіки. Реальні трудові відносини між цими суб'єктами не виникають, оскільки продавець не зацікавлений у сплаті податків, необхідних після відповідного оформлення, а також у дотриманні численних формальностей – отримання дозволу на роботу тощо.
У результаті виникає ситуація, яку можна оцінити за кількома критеріями: з одного боку, ті документи, які вказують, що український громадянин нібито використовує автомобіль у якості співробітника литовської компанії, потрапляючи до рук правоохоронних органів Литовської Республіки, можуть бути підставою для встановлення факту нелегальної праці. А це тягне за собою адміністративну відповідальність роботодавця. Нелегальна праця, як правило, визнається в тих випадках, коли немає письмового договору про трудові відносини, якщо не була поінформована Державна інституція соціального страхування «Содра», і коли був порушений порядок працевлаштування громадян третіх країн. У даний час штраф за незаконне працевлаштування становить від 1000 до 5000 євро, при повторному порушенні передбачено штраф у розмірі від 5000 до 6000 євро.
З іншого боку, якщо підприємство не декларує дохід від продажів, компанія або її керівник можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за несумлінне ведення бухгалтерського обліку. А покарання за таке правопорушення може становити до чотирьох років позбавлення волі. Кримінальна відповідальність також може загрожувати і за фальсифікацію документів.
Закони Литовської Республіки дозволяють податковим органам застосовувати принцип головування змісту над формою. Тому незважаючи на існуючі на підприємстві офіційні угоди, договори та інші документи, контролюючі органи мають право нарахувати податки, неустойку і застосувати інші санкції, враховуючи ринкову вартість автомобіля, як нібито угода купівлі-продажу відбулася.
Тому, якщо буде розкритий хоч один випадок вивезення автомобіля за такою схемою, все майно компанії може бути заарештовано. І автомобілі, якими користуються водії в Україні, потраплять до рук судових приставів.
Нарешті, слід зазначити, що відповідно до законодавства Литовської Республіки, автомобіль, власник якого не має чинного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, не може брати участі у дорожньому русі. А якщо це страхування не оформлюється протягом шести місяців, автомобіль знімається з обліку.
Покупець ризикує користуватися автомобілем, якому не тільки заборонено їздити по дорогах, а й який знятий з обліку. Ризик полягає в тому, що договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності продавці часто укладають лише на один місяць – на той час, який необхідний, щоб автомобіль залишив територію Литви. Покупець не може контролювати цей аспект, оскільки не є власником автомобіля і самостійно не може укласти страховий договір.
Та все це – не єдиний фактор, здатний призвести до негативних наслідків. Кожна ситуація оцінюється індивідуально, і характер наслідків може бути різним. Є навіть ймовірність того, що розглядатиметься питання про позбавлення тимчасового дозволу на проживання для громадянина України – керівника або власника компанії.
Крім того, покупцеві навіть може інкримінуватися присвоєння майна – все залежить від того, яку лінію захисту вибудує продавець. І відстояти свої права в цьому випадку покупцеві буде вкрай важко. Тому всі, хто бере участь у таких або в подібних оборудках, повинні повною мірою оцінювати ризики юридичної відповідальності та її наслідків.