Ірина Данилюк із с. Кропивники, що на Волині, випікає солодкі шедеври: торти, короваї, які стають окрасою сімейних свят, весіллів і корпоративів.
Односельці, сусіди, родичі, друзі, знайомі, які хоч раз скуштували кондитерські вироби Ірини, замовляють їх у майстрині знову і знову, – пише Район.Шацьк.
Вони смачні, вміло і зі смаком оздоблені, а головне – випечені з душею. Такими їх робить любов Ірини до кулінарного мистецтва і задоволення, що її солодощі дарують людям радість.
Першого свого торта Ірина спекла на хрестини дитини, яка цьогоріч пішла до школи, тобто 6 років тому.
–А почалося все з одного випадку. Моя кума привезла на день народження торта, на якому красувалися візерунки з масляного крему. Я була настільки вражена оформленням виробу, що захотіла сама створити щось схоже. Відтоді стала шукати в інтернеті різні рецепти, поради, дивитися відео з майстер-класами.
Тепер майстриня випікає дивовижні торти: і класичні, і «сюжетні», в залежності від події, на яку вони згодом потрапляють. Для прикраси тортів використовує солодку мастику – її принципово сама не виготовляє, а замовляє через інтернет. Купована мастика якісніша і смачніша – це порада досвідчених українських кондитерів. Оформляючи торти, Ірина безмежно фантазує.
–Коли мене просять зробити виріб по картинці, це мене заганяє в рамки, і відповідно результат не дуже радує. А коли кажуть: «Зроби щось незвичайне!», тоді вже моя фантазія проявляється на повну.
Схожа ситуація і з випіканням короваїв. Коли жителька Кропивників починає робити коровай, вона уявлення не має, яким він в результаті вийде. Колосочки, квіточки, листочки, виноград, стрічки – всі ці маленькі деталі, поєднуючись, у процесі створюють на виробі досконалі візерунки і об’ємні картини. Одним із шедеврів Ірини – триярусним короваєм, розкішно прикрашеним, мали змогу милуватися цього року учасники і гості традиційного на Волині фестивалю «Український коровай-сузір’я».
А нещодавно в список кондитерських виробів нашої землячки ввійшли медові пряники.
–Не чула, щоб у Шацькому районі хтось випікав пряники. А мене ці вироби дуже зацікавили. Ще наші предки готували такі пряники на новорічні свята, а можна було їх з’їсти аж на Новий рік наступного року. Це й іграшка, й подарунок, і солодощі. В тісто додаються особливі інгредієнти, які діють як консерванти, тому вироби так довго не псуються.
Перші пряники з’явилися в Ірини декілька років тому в день святого Миколая. Солодкі подарунки від Ірини Данилюк отримали на це особливе свято всі маленькі парафіяни Свято-Дмитрівського храму с. Прип’ять. Вироби були недосконалі, але відтоді, як стверджує кондитерка, вона загорілася бажанням навчитися їх робити.
Побувала на курсах, які проводили відомі майстрині України, чиї пряники популярні не лише на теренах нашої країни, а й за кордоном.
–В мене немає освіти кондитера, а без початкової бази дуже важко вчитися з інтернету. Тому майстер-класи досвідчених фахівців кулінарії мені дуже допомогли.
Сам процес приготування аж до отримання готового розмальованого пряника займає багато часу. Зробити тісто, сформувати пряники, спекти, після чого їм потрібний час, щоб прохолонути та підсохнути. Потім треба приготувати належним чином глазур. А далі вже наносити глазур та малюнки, що також вимагає чимало часу для висихання шарів глазурі та окремих елементів картинки.
Тісто пряничне – дуже особливе. Для нього використовується дуже багато якісного натурального меду, масло, яйця, імбир, мускатний горіх і навіть чорний і червоний перець. Як уже згадувалося, мед у тісті є своєрідним консервантом, тому пряники можуть зберігатися до року і залишатися смачними. Для приготування глазурі Ірина використовує білок та цукрову пудру, але є ще різні натуральні домішки та додатки.
Найскладніше – наносити на готовий пряник малюнок. Картинка має бути кольоровою, для цього використовуються натуральні харчові барвники, які не викликають алергії і є безпечними навіть для маленьких діток.
Першими дегустаторами виробів Ірини є члени її сім’ї: чоловік і четверо дітей: доньки Анна, Оксана, Галина і син Ілля. Особливо строгий критик – чоловік Віталій.
Досить одного його погляду на пряник, торт чи коровай, і дружина вже знає, чи вдався печений виріб, чи ні. До речі, 7 листопада подружжя Данилюків відзначило срібне весілля – 25 років з дня одруження. Родина схвалює захоплення мами, тим більше, що три доньки працюють у кулінарній сфері. Полюбили її вироби і односельці. От тільки часу в Ірини на улюблене заняття небагато – майже весь день працює в домашньому господарстві. Але хоч і втомлена, вона береться до випікання. «Це мій спосіб боротьби з осінньою депресією!» — зізнається.
Ірина вже має перших клієнтів, яким виготовляла пряники на замовлення. З’являються і нові замовлення. Також планує випікати новорічні пряники. А ще майстриня почала продавати свої солодкі шедеври на Шацькому ринку. Зізнається, відвідувачі в захваті від красивих виробів, проте кажуть, що трохи дорого. Та натуральні продукти на тісто недешеві, тому й так ціна. Утім, попит на красиву і смачну випічку є.
Мирослава ЦЮП’ЯХ
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.