На Водохреще щороку сотні, якщо не тисячі волинян занурюються у крижану воду. Відбувається це після освячення водойм, хоча традиція більш світська, ніж християнська.
«Перший» вирішив розпитати кількох священнослужителів різних конфесій, як вони ставляться до купань 19 січня та чи підтримують звичай.
Тут можна побачити фото з минулорічних купань у центральному парку Луцька.
Прессекретар Волинської єпархії Православної церкви України, протоієрей Віталій Собко:
«Навколо християнства утворилося безліч народних традицій. Деякі тягнуться ще з язичницьких часів, також деякі християнські традиції переосмислилися.
По-різному до купань ставляться священнослужителі. Десь звертають увагу на те, що це не християнський звичай. Дійсно, в церковних книгах ми не знаходимо підтвердження, що в цей день потрібно кидатися в ополонку. Але подекуди священники до того ставляться позитивно, оскільки освячена вода благотворно впливає на людський організм. Тим паче, є люди, які регулярно купаються взимку.
Не можна сказати, що це заборонено, неправильно чи навпаки – обов’язково робити всім.
Це свобода людини: якщо вона бажає пройти цю процедуру і пов’язати її з Водохрещем, вона має таке право. Ми це не засуджуємо і не підтримуємо – залишаємо на розсуд людини.
Краще навіть слухати лікарів, що вони кажуть з цього приводу: корисно занурюватися у холодну воду чи шкідливо. А в церкві немає канонів, які б це регулювали. Ми освячуємо воду, а те, як люди її використовують – особиста справа кожного.
Наш владика, наприклад, висловлював ідею парафіянам – додавати освячену воду в ванну і зануритися з молитвою. Безпечна версія купання».
Настоятель Жидичинського Свято-Миколаївського монастиря Константин Марченко:
В Жидичині раніше були одні з найбільш масових водохрещенських купань. Але минулого року їх не організовували через загрозу поширення коронавірусу, цього року теж не планують.
«Нічого поганого немає в тому, коли людина себе загартовує. Але це народний звичай, а не християнський. Я схолов до цього явища, бо купання стали масовими, і другорядне вийшло на перший план, а основне – релігійна складова – відійшла. Ми ще не завершили молитву освячення, а люди вже купаються, пиячать. Тому я втратив до цього інтерес абсолютно.
Зрештою, ми організовували купання не тому, що це християнська традиція, а тому що повинен хтось взяти на себе відповідальність гуртувати людей. Щоб вони зібралися, могли побачити один одного.
Але на сьогодні ми такого не проводимо і не плануємо робити в майбутньому».
Прессекретар Волинської єпархії УПЦ МП, протоієрей Віктор Аніпко:
«Церква не займається організацією купання. Це справа людей: хто хоче – купається, а хто не хоче – того ми і не закликаємо. Але й не забороняємо – кожен дивиться по бажанню і здоров’ю.
Хто купається щороку, той і далі буде це робити. Нічого поганого в цьому немає. А хто не купається, але хоче почати, хай думає, чи це йому потрібно.
Занурення в освячену воду – це не є щось погане і не просто розвага. В різних монастирях є джерела, де занурюються весь рік. Я й сам люблю занурюватися в джерело святої Анни, де постійно температура – 4 градуси. Чому б і не зробити це на Водохреще?
Сказати, що це необхідно – не можна. Але й сказати, що це шкідливо – також».