Лофант: види та сорти однієї з найвибагливіших садових рослин

Лофант, відомий також як багатоколісник та агастаха, відноситься до багаторічних трав. Рід цих рослин із сімейства Ясноткові налічує понад 20 описаних видів, батьківщиною для більшості з них є Північна Америка.

Лофант славиться своїми цілющими властивостями, а з недавнього часу культивується у багатьох країнах як декоративна рослина. Крім того, це цінний медонос із тривалим періодом цвітіння. Застосовується агастаха як пряно-ароматична культура і в кулінарії, додаючи стравам приємний анісовий аромат.

Цвітіння та аромат

Зовні багатоколісник є кущем із прямостоячими пагонами, які вінчає велике вертикальне суцвіття з безліччю квіток. Колір пелюсток може бути білим, рожевим, бузковим, фіолетовим і навіть кораловим. Невелике загострене листя з дрібними зубчиками по краях ніжні на дотик і випромінюють приємний аромат, оскільки, подібно до квіток, містять ефірні масла. 

У висоту може зростати від півтора метра і вище, дорослий лофант у діаметрі має близько 90 сантиметрів. 

Відова різноманітність

Сьогодні є чимало видів та сортів лофанта, які підходять для вирощування на присадибній ділянці. Вибрати та замовити саджанці багатоколісника для свого квітника ви можете в інтернет-магазині florium.ua.

Найбільш поширені такі види:

  • Agastache mexicana — лофант мексиканський розростається пишним кущем із великими суцвіттями. Відрізняється відносно компактними розмірами (висота – близько 80 сантиметрів). Пелюстки можуть бути пофарбовані в насичені рожеві, пурпурові та червоні кольори. Добре переносить посуху. Має корисні властивості, які використовуються для детоксикації організму, нормалізації тиску та метаболізму, допомагають справлятися з головним болем та інсомнією. Із популярних сортів — довго квітучий рожевими колосами Summer Love, оригінальний Tutti Frutti і яскраво-червоний Red Fortune.
  • Agastache rugosa — багатоколісник зморшкуватий, на відміну від своїх родичів, родом зі Східної Азії, звідси й інші його назви: корейська м'ята, тибетський лофант. Рослина досягає висоти в один метр, діаметр куща — до 60 см. Яскраві свічки суцвіть усипані дрібними квіточками у фіолетових відтінках. А їх насичений анісовий запах приваблює бджіл та інших комах. Вигляд посухостійкий, морозостійкий і загалом невибагливий. Красиво виглядатимуть разом сорти Blue Fortune, After Eight, Little Adder та ін.
  • Agastache foeniculum/Lophanthus anisatus — агастахе фенхельний, або анісовий, культивують не тільки як декоративний вид та медонос, але й у лікувальних, косметичних та гастрономічних цілях. За відсутності протипоказань рекомендується при застудних захворюваннях, запальних процесах ШКТ та сечовидільної системи, дерматитах. Висота рослини варіюється від 40 до 150 сантиметрів. Майже третину втечі займають вузькі колоски з бузковими, рожевими, пурпуровими або білими квітками, які можна побачити з червня по серпень.
  • Agastache barberi/Agastache pallida — Лофант барбери, або багатоколосник блідий, приваблює садівників незвичайним забарвленням. Сизувате листя цієї рослини відтіняє коралові квітки, які припадають до смаку бджолам і метеликам. Цей вид не лякає спекотне та посушливе літо, цвісти може до осені. Однак заморозків не переносить, тому часто вирощується як однорічник.
  • Agastache rupestris — гірський багатоколосник з розряду невисоких (45-90 см) і найморозостійкіших. Зовні нагадує Agastache pallida своїм вузьким сірувато-зеленим листям і помаранчевими суцвіттями. Характерна підвищена кущистість.

Умови вирощування

У відкритому грунті лофант вирощується подібно до багатьох теплолюбних рослин. Необхідне хороше освітлення і пухкий дренований грунт, рН 6,1 7,8.

Місце для посадки повинне постійно знаходитися під сонцем, затіненість позначається не тільки на зовнішньому вигляді, а й на відсотку вмісту корисних речовин. 

Хоча рослина легко переносить посуху, все ж таки рекомендується регулярний, але помірний полив. Догляд також передбачає видалення бур'янів, розпушування ґрунту. Практично не схильний до захворювань та атаки шкідників. 

Для кращої декоративності в ґрунт кілька разів на сезон вносяться комплексні мінеральні добрива, восени — органіка. На зиму вкривають сумішшю піску та золи, поверх яких застилають повітропровідну плівку.

Розмноження можливе розсадним способом, живцюванням, поділом куща, насіннєвим способом.

*На правах реклами 


#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина У Луцьку попрощалися із полеглим захисником України Олексієм Клімчуком. ФОТО