Якісне освітлення – невід’ємна риса сучасного міста 21-го століття. Не даремно про рівень розвитку країни судять з-поміж іншого за кількістю світла в нічну пору доби. Території, де панує темрява вночі, безпомилково відносять до малонаселених чи безлюдних або економічно відсталих місць планети. Звісно, Луцьк не повністю поринає у темряву після заходу сонця. Але назвати його містом, де проблеми з освітленням відсутні, теж не доводиться.
Якщо аналізувати кількість скарг, які надходять від лучан, то скарги, пов’язані з відсутністю освітлення вулиць, прибудинкових територій і площ, безперечно, увійдуть до ТОП-10. Напевно, жодна оперативна нарада у міського голови не обходиться без інформації про згаслі ліхтарі на тій чи іншій вулиці. Майже на кожній сесії разом з колегами порушуэмо питання відсутності освітлення.
Щомісяця лучани нарікають на те, що змушені у темряві йти додому з роботи чи на роботу. Кількість таких скарг не зменшується. Особливо ж вони стають актуальними в осінньо-зимовий період. Саме в цю пору найчіткіше бачиш наскільки ефективно чи провально працює комунальне підприємство «Луцьксвітло».
Світлі вулиці та площі, підсвічення пам’ятників, культових та історичних споруд, фасадів будинків – ознаки сучасного міста і ефективної влади та комунальних служб. Чи можемо ми спостерігати таку картину в Луцьку? Скоріше ні, ніж так. Думаю, багато хто звернув увагу на темряву, яка панує на Театральній площі – центральній площі міста. Як у суцільній пітьмі схований від очей лучан та гостей міста пам’ятник видатної волинянки Лесі Українки. Як частина ліхтарів в центральній частині обласного центру не працює або ж світить настільки тьмяно, що без вивісок магазинів на вулицях панувала б ніч.
А що казати про вулиці, які розташовані не в центральній частині Луцька, а на околиці? На деяких з них досі навіть не проведено світло. А на інших просто стоять стовпи, але без ліхтарів. Така ситуація спостерігається зокрема і в моєму мікрорайоні Вишків. Села, розташовані біля Луцька, освітлюються краще, ніж окремі мікрорайони обласного центру.
Питання якісного освітлення міста є набагато глибшим і важливішим, ніж може здаватися деяким чиновниками міської ради. Це питання престижу і іміджу Луцька. Одна з візитних карток міста. Яка думка складеться про Луцьк у туристів, які замість яскравих вогнів побачать темряву? Хто взагалі захоче бувати у Старому місті, якщо там навіть не видно дорогу, не кажучи вже про історичні пам’ятки.
Погано освітлені вулиці – це не лише дискомфорт для лучан та ознака неефективної роботи влади. Це і зростання ризиків кримінальних правопорушень. Темні вулиці – хороша мотивація для злочинців.
Мене дивує той факт, що відповідальні служби реагують на проблеми з освітленням постфактум. Боюся, якби не скарги лучан і депутатів у «Луцьксвітла» та посадовців не було б взагалі ніякої мотивації вирішувати дану проблему. Хоча це їх прямі функціональні обов’язки. Але, схоже на те, що мешканці міста помічають згаслі ліхтарі і темні вулиці та провулки краще, ніж чиновники і керівництво «Луцьксвітла». Між тим, для того, щоб зробити наше місто світлим, не потрібно якихось надзвичайних здібностей чи величезних інвестицій. Потрібно лише відповідальне ставлення до власної роботи і бажання працювати на громаду.
Богдан Богонос, депутат Луцької міськради від ВО «Свобода»