Луцьк читає: книжкові пристрасті баристи «Kava Avenue»

Валерія Гончар вже кілька років працює баристою у «Kava Avenue». Напевно, чимало лучан, зайшовши у кав’ярню, бачили дівчину з книгою, адже кожну вільну хвилинку вона читає. Тож очікуючи на свою каву, ви маєте нагоду обговорити томик, що лежить на столі.

Валерія жартує, що обрала цю роботу, аби мати змогу читати. Хоча розповідає, що колись на відеречко для чайових повісила стікер «на нові книги», то часом люди дивувалися такій забаганці.

Разом з фестивалем «Фронтера» інтернет-видання «Перший» знайомить вас з цікавими луцькими книголюбами і їх найулюбленішими книгами.

Довідково. Уже 4-6 жовтня у Луцьку відбудеться ІІ Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера», однак організатори зазначають, що насправді «Фронтера» - це не лише три фестивальні дні, а платформа для згуртування людей, які працюють в сфері літератури або цікавляться книгами та розвитком культури в Україні. Саме тому планується низка подій протягом року та спеціальних інформаційних проектів, серед яких рубрика «Луцьк_читає». Щопонеділка ви можете дізнатися, що читають люди, які ходять з вами одними вулицями, та, можливо, обрати якусь книгу й для себе.

Дівчина обожнювала читати ще зі шкільної лави і усі твори програми опрацьовувала в повному обсязі. Щоправда, не любила критику, тож постійно отримувала погані оцінки «за власну думку». Але це навпаки цінували в університеті. Читає Валерія Гончар дуже різну літературу й жартує, що намагається не витрачати пів зарплатні на книги, але не завжди це вдається.

Пропонуємо книги, які радить луцька бариста.

Джордж Орвелл «1984»

«Цю книгу варто читати вже тому, що вона дуже довгий час була заборонена. Це антиутопія про тоталітарний режим, тому мені часом було дуже страшно читати, адже ти усвідомлюєш що багато людей дійсно жили в такому суспільстві або й досі живуть.

Головний герой – Вінстон Сміт працює в Міністерстві Правди. По-суті, він «виправляє» реальність: новини, документи, аби вони не суперечили ідеології. У нього зав’язуються стосунки з колегою Джулією, але хеппі-енду у книзі не буде».

Еріх Фромм «Мистецтво любові»

«Це книга вже давно у списках бестселерів, а тому може вважатися трішки попсовою. Але автор досліджує природу любові, і мені було дуже цікаво читати цю роботу.

Він каже, що любов – це велика праця. Я взагалі, коли читаю, то багато підкреслюю, ось і тут (показує сторінку, - ред). Еріх Фромм - психотерапевт, але написав книгу дуже доступною мовою. Її загалі можна відкривати на будь-якій сторінці та читати по кілька абзаців».

Іздрик/Нестерович «Summa»

«Юрій Іздрик – це моя велика любов, я обожнюю читати його тексти, як вірші, так і прозу. Поезію часто завчаю напам'ять. Мені здається, що це геніальний чоловік.

Якщо ж повертатися до книги «Summa», то, оскільки я атеїстка, цю книгу можу читати, як таку собі Біблію. Її жартома позиціонують як довідник про Землю для тих, хто потрапив до нас з іншої планети. Для мене дуже близьке світобачення Іздрика, тому я читала із задоволенням. Тут, до речі, теж багато про різновиди любові та й, власне, життя».

Деніел Кіз «Таємнича історія Біллі Міллігана»

«Якщо чесно, коли я читала цю книгу, то боялася, адже думала, що таке може бути і зі мною. Книга написана на основі реального життя Біллі. Він мав розщеплення особистості, в ньому «жили» 24 персонажі - позитивні і негативні, діти, іноземці.

Автор проробив колосальну роботу, збираючи інформацію. Я прочитала усі книги Кіза, які перекладені українською».

Шарлотта Бронте «Джейн Ейр»

«Це частково біографічна історія про сироту з тяжким дитинством та сильним характером. Я люблю книги цієї епохи, адже там так гарно подано описи почуттів і стосунків, що тебе справді проймає.

Головна героїня їде працювати гувернанткою і зустрічає кохання, але усе не так просто… Я цю книгу систематично перечитую. Адже вона дуже щира та добра. В нашому світі цього дуже бракує».

Карлос Кастанеда «Вчення Дона Хуана»

«Коли я читала цю книгу, то навіть бачила містичні сни. В книзі описано реальні події та історію автора, який певний час провів з індіанцем Які зі штату Сонора в Мексиці.
Вони експериментували з різними психотропними рослинними речовинами, проводили ритуали. «Вчення..» побудовані у формі щоденника, а насправді - наукова робота з антропології. Я маю усі книги цієї серії і дуже раджу її».

* * *

Якщо і ви багато читаєте та хочете стати героєм рубрики, пишіть «Першому» або на сторінку фестивалю «Фронтера» у Фейсбуці. Читайте хорошу літературу разом з нами!

Організатори «Фронтери»: Мистецьке об'єднання «Стендаль», Департамент культури Луцької міської ради, громадський діяч Роман Бондарук.


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Ігор Палиця стане секретарем комітету фінансової політики
Наступна новина Боксерка з Ковеля здобула перемогу на чемпіонаті Європи
Схожі новини