Щодня ми беремо каву в одних й тих самих людей, купуємо квитки на кінопоказ чи попкорн. Іноді помічаємо, як у вільний час вони тихенько читають «з-під поли», але зазвичай мало хто наважується розпитати про книжкові вподобання.
Ми поспілкувалися з працівниками розважального центру «Промінь» і дізналися про їх літературний смак. Разом з фестивалем «Фронтера» інтернет-видання «Перший» знайомить вас із цікавими луцькими книголюбами і їх найулюбленішими книгами.
Ірина Гнатюк. Читати навчила біда
Ірина працює в закладі «Сито», який нещодавно відкрився на фудкорті. Зазвичай дівчина читає на вихідних, іноді бере книгу в парк. Часто обмінюється томиками з подругами.
«Я, як і всі, коли вчилася у школі, читати не любила, а потім стало більше вільного часу й затягнуло. Першу книгу прочитала в 17. Це був складний період, адже лежала в лікарні. Потрапила в аварію, моя кохана людина не вижила і я не хотіла лікуватися. Тому сестра принесла книжку про дівчинку, яка боролася з раком, - «Сейчас самое время» Дженні Даунхем, вона екранізована й фільм називається «Доки я жива». І ця книга все ж наштовхнула мене на життя, я погодилася на лікування, адже зрозуміла, що попереду ще багато всього», – зізнається дівчина.
Вона почала питати у друзів, хто що читає, аби знайти цікаві книги. «Мені пропонували багато іноземних авторів, але книги не подобалися, навіть дуже популярний Пауло Коельйо «не зайшов». Тоді я почала читати українську прозу і дуже захопилася. Наприклад, Люко Дашвар чи Марія Матіос. Вони пишуть про події, які відбувалися на території Західної України, про долі жінок. Я люблю «Щоденник страченої» та «Солодку Дарусю». Також зараз мені цікаво читати історичні книги, адже нещодавно я дізналася, що мої бабусі з дідусем воювали у складі УПА, а їхні батьки взагалі були політв’язнями», - додає вона.
Для рубрики вона вирішила розповісти про «Молоко з кров'ю» Люко Дашвар, тому що тут цікаво описані події з кінця Другої світової війни і майже до наших днів. «У романі йдеться про родину жінок, які з покоління в покоління передавали жіночий оберіг – червоні коралі, й намисто по-особливому впливало на долі», - розповідає про книгу Ірина.
Олександра Кулішенко. Надихають «депресивні» книги
Олександра працює адміністратором Lemongrass. Дівчина розповідає, що коли є бажання, то час на читання можна знайти. Вони з чоловіком обоє люблять цю справу, тож без проблем можуть провести домашній вечір із книгою.
«Зараз я поступила на маркетинг, тож читаю багато профільних книг. Також обожнюю «депресивні» історії, коли можна постраждати разом з героєм. Про одну з них якраз розповім – це роман Сильвії Плат «Під скляним ковпаком». Вона виглядає дуже красивою та «дівчачою», але насправді доволі складна, адже героїня страждає на депресію та переживає чимало травм. Більше того, роман автобіографічний й сама авторка покінчила життя самогубством», - каже Саша.
Ще одна цікава книга - «Мрій правильно. Як зрозуміти, чого ти насправді бажаєш і як цього досягти» Барбаби Шер. «Цю книгу читає мій чоловік. Тут йдеться про те, як чітко ставити цілі і їх реалізовувати», - дівчина додає, що насправді це дуже потрібні навики.
Наступною радить знову ж таки нон-фікш - «Приліпи! Ефективність ідей. Чому одні досягають успіху, а інші зазнають невдач» Чіп Хіз. Автор розповідає, як створити ідеї, які можуть сколихнути світ. «Мені вона давалася складно, бо я повільно засвоюю інформацію і часто конспектую важливі моменти. Але книга цікава й корисна».
Максим Масюк. Не Кізом єдиним
Максим – бариста в Ring Coffe.
«Почав я свій літературний шлях з Деніела Кіза та його «Квітів для Елджернона». До цього вважав, що читати – не цікаво. Але потім натрапив на роман, який дуже швидко прочитав. Книга дуже просто написана та має цікавий сюжет. Герой – розумово відсталий чоловік, але він погодився бути піддослідним, тож протягом книги змінюється. Проте кінець доволі драматичний», - каже книголюб. Після цього він читав усі книги Кіза, а вже потім познайомився з іншими авторами.
Наприклад, із Деном Брауном. Розповісти він вирішив про «Інферно», адже, на думку Максима, ця книга змушує уяву працювати на максимум. Автор просто неймовірно описує архітектуру Флоренції й дуже несподівано завершує розповідь.
«Ще один автор, якого я полюбив – це Еріх Марія Ремарк, хоча усі кажуть, що це важка класика. Я почав з книги «Три товариші» - це історія про дружбу, любов та смерть. Одна з останніх прочитаних книг – це «Життя у позику». Тут йдеться про чоловіка Клерфе, який був автомобільним гонщиком й жінку Ліліан. Вона хвора на туберкульоз й відповідно знає, що помирає. Познайомившись у санаторії вони вирішують жити на повну та подорожують Європою. Однак сюжет доволі несподіваний і Ремарк піднімає питання того, наскільки часто фізично здорові люди не цінують життя», - каже хлопець.
Наталія Залевська. З любов’ю до «короля жахів»
Наталія - бармен у кінотеатрі Multiplex. На відміну від колег, багато читати почала ще у школі, але вже не пам’ятає книгу, з якої все почалося. Хоча безумовно виділяє серію книг про Гаррі Поттера.
«Звісно, їх читали і любили усі», - сміється вона й додає, що тепер фентезі не читає, а надає перевагу детективам й трилерам.
Дівчина вирішила розповісти про «короля жахів».
«Я почала читати Кінга лише цієї зими і то через те, що книга була на акції. Я думала, що це простенькі й нецікаві жахи. Однак тепер він став улюбленим автором, який піднімає важливі життєві теми. В книзі «Аутсайдер» ідеться про боротьбу людини зі злом та самим собою», - зазначає Наталія.
Хочу розповісти про ще один роман Дена Брауна «Джерело». «Я люблю цього автора та перечитала усі його книги. Він надзвичайний і пише дуже захопливо. Напевне, саме завдяки йому я полюбила детективи. Його головний герой Роберт Ленґдон – настільки розумна та різносторонньо розвинена людина, що невільно захоплюєшся. Тут йдеться про вбивство друга героя, й знову ж, як у всіх книгах Брауна, є протистояння науки і релігії. Але коли здається, що перемагає одна сторона, то автор перевертає все з ніг на голову. Книга нас тримає в напруженні до останньої сторінки»,- розповідає книголюбка.
Також дівчина радить роман Карлоса Руїса Сафона «Тінь вітру». «Мене дуже здивувала і захопила ця книга. Я її читала ще у школі, брала у подруги, але згодом придбала собі. Тут описане реальне життя дитини, яка має мрію, але доля усе вирішує по-своєму. Тут є надзвичайна дружба, любов та життєві втрати. Головна історія – про хлопчика, який знаходить надзвичайну книгу, проте хтось полює на усі книги цього автора, аби спалити їх… Тож дитина починає розплутувати таємницю».
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.