1 грудня, у Всесвітній день боротьби зі СНІДом, всі міжнародні та місцеві організації докладають максимум зусиль, щоб підвищити глобальну поінформованість щодо ВІЛ/СНІДУ, продемонструвати міжнародну солідарність у зусиллях, спрямованих на зменшення тягаря цього захворювання, а також привернути увагу до вирішення цієї проблеми.
Зараз у світі з ВІЛ-інфекцією живе близько 37 мільйонів людей, серед яких 19,5 мільйонів отримують антиретровірусне лікування (за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я та ЮНЕЙДС).
Як зазначає ЮНЕЙДС у своїй новій доповіді, яку організація оприлюднила напередодні Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, помітний прогрес спостерігається у сфері лікування ВІЛ-інфекції.
Так, якщо у 2000 році всього 685 тисяч людей, які живуть з ВІЛ, мали доступ до антиретровірусної терапії (АРТ), то в 2017 році майже 21 мільйон людей, які живуть з ВІЛ, тепер отримують лікування.
Таке значне зростання кількості людей на лікуванні дозволяє зберегти життя і здоров’я більшої кількості людей, які є ВІЛ-інфікованими.
ЮНЕЙДС також посилається на наукові дослідження, які показали, що вірогідність передачі ВІЛ від людини, яка живе з ВІЛ і дотримується ефективного режиму антиретровірусної терапії, знижується майже на 97%.
А завдяки розширенню доступу до лікування вагітних жінок, які живуть із ВІЛ, вдалося швидко скоротити кількість нових випадків ВІЛ-інфекцій серед дітей.
У 2016 році у близько 1,8 мільйона осіб в усьому світі була вперше діагностована ВІЛ-інфекція (це на 39% менше, у порівнянні з 3 мільйонами нових випадків ВІЛ-інфекції, які щорічно реєструвались на піку епідемії в кінці 1990-х років), проте 1 мільйон померли від захворювань, зумовлених СНІДом.
Якщо раніше світ боровся за доступ до лікування, то зараз акцент світової спільноти робиться на забезпеченні підтримки, необхідної для здорового життя.
Саме тому темою цьогорічного дня боротьби зі СНІДом є "Право на здоров’я" – це право кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я.
Це право кожного, у тому числі людей, які живуть з ВІЛ та постраждали від цієї недуги, на попередження та лікування хвороби, на прийняття рішення про своє власне здоров'я та дотримання власної поваги та гідності, право на відсутність дискримінації.
І саме право на здоров'я – це ключ до припинення епідемії СНІДу.
Яка ж ситуація з ВІЛ в Україні?
Україна залишається регіоном з високим рівнем поширення ВІЛ.
За оновленими оцінками щодо ВІЛ/СНІДу, на початок 2017 року в Україні мешкало 238 тисяч людей з ВІЛ, а у віковій групі старше 15 років рівень поширеності ВІЛ становив 0,61%.
Протягом десяти місяців 2017 року в Україні щодня реєстрували 48 випадків захворювання на ВІЛ-інфекцію, 24 захворювання на СНІД та 8 випадків смерті від СНІДу.
За офіційними даними Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України, за 30 останніх років (за період 1987 – 10 місяців 2017 років) офіційно зареєстровано 312 091 випадок ВІЛ-інфекції серед громадян України, у тому числі 100 363 випадки захворювання на СНІД та 44 221 випадок смерті від захворювань, зумовлених СНІДом.
Тобто можна сказати, що за 30 років ми втратили понад 44 тисячі наших громадян, які померли від СНІДу.
Станом на 1 листопада 2017 року в закладах охорони здоров’я під медичним наглядом знаходилось 139 394 ВІЛ-інфікованих громадян України (показник 329,6 на 100 тисяч населення).
З них 42 666 хворих з діагнозом СНІД (100,9).
Найвищі показники поширеності ВІЛ-інфекції реєструвались у Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Київській, Чернігівській областях та Києві.
У попередні роки в Україні захворюваність на ВІЛ-інфекцію мала тенденцію до поступового зростання, крім 2012 року, коли зареєстровано деяке зменшення кількості осіб з уперше в житті встановленим діагнозом (на 1,6%).
У 2013 році в країні зареєстровано найбільшу кількість ВІЛ-інфікованих осіб (21 631 особа).
Подальше значне зниження захворюваності на ВІЛ-інфекцію у 2014 (темп зниження -5%) та 2015 (темп зниження -17,7%) роках пов’язане, у першу чергу, з відсутністю статистичних даних АР Крим та частини території проведення антитерористичної операції.
У 2016 році захворюваність на ВІЛ-інфекцію в країні зросла (17 066 випадків проти 15 869 у 2015 році), показник захворюваності становив 40,0 на 100 тисяч населення та був вище показника попереднього року (37,0 на 100 тисяч населення) на 8%.
Протягом останніх 5 років значення показників захворюваності на СНІД становило близько 20-22 на 100 тисяч населення, смертності від СНІДу – близько 7-8 на 100 тисяч населення.
У 2016 році в Україні захворюваність на СНІД зросла на 5%, смертність – на 7,7% у порівнянні з 2015 роком.
Структура причин смерті ВІЛ-інфікованих осіб у 2016 році майже повторювала структуру попередніх років: 62,9% летальних випадків були безпосередньо пов’язані з ВІЛ-інфекцією та 37,1% – не пов’язані з ВІЛ-інфекцією або залишились невідомими.
Основною причиною смерті у хворих на СНІД залишається туберкульоз, який став причиною смерті для 52,1% померлих від СНІДу.
Впродовж 10 місяців 2017 року в країні під нагляд вперше взято 14 667 ВІЛ-інфікованих осіб (показник захворюваності становив 34,2 на 100 тисяч населення, темп приросту показника, у порівнянні з відповідним періодом 2016 року, склав +10,1%), 7 466 хворим встановлено діагноз СНІД (показник захворюваності – 17,6, темп приросту – +10,5%) та 2 511 осіб померли від СНІДу (показник смертності – 5,9, темп приросту – +6,9%).
Туберкульоз став причиною смерті для половини померлих від СНІДу (51,1%).
Серед ВІЛ-інфікованих осіб, які зареєстровані за 10 місяців 2017 року, 63,8% складали інфіковані статевим шляхом, 21,5% – парентеральним шляхом при введенні наркотичних речовин ін’єкційно.
Живуть з ВІЛ і не знають
В Україні активність епідемічного процесу ВІЛ-інфекції продовжує підтримуватись за рахунок прихованого компоненту.
Майже половина оціночної кількості людей, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ), не знає про свій ВІЛ-позитивний статус (за даними медичного обліку).
Щорічно близько третини ВІЛ-позитивних осіб залишаються поза медичним обліком (26,4% - 2016 рік).
До того ж, майже четверта частина ВІЛ-інфікованих, які перебувають на обліку, залишається поза медичним наглядом з різних причин кожного року.
Більше 50% (55,6% – 2016 рік) осіб віком 15 років та старше виявляються вперше на 3 та 4 клінічних стадіях ВІЛ-інфекції.
Пізня діагностика, в свою чергу, позначається як на здоров’ї та виживанні наших громадян, так і на суспільстві загалом, в якому триває передача ВІЛ.
Що робиться в країні для боротьби з ВІЛ?
Пріоритетними кроками для боротьби з епідемією ВІЛ-інфекції в країні залишаються: забезпечення рівного доступу до консультування і тестування, вчасне охоплення людей з ВІЛ послугами догляду та підтримки, антиретровірусним лікуванням, попередження нових випадків інфікування.
Зокрема, розширення обсягів антиретровірусної терапії дозволяє людям, які живуть з ВІЛ, отримати шанс на якісне та продуктивне життя та розширює можливості попередження подальшої передачі ВІЛ.
Протягом останніх п’яти років, завдяки збільшенню доступу ВІЛ-позитивних осіб до антиретровірусної терапії, спостерігається стабілізація рівнів захворюваності на СНІД та смертності від СНІДу в Україні.
Доступ до АРТ розпочато в Україні з 2000 року, широкомасштабне впровадження АРТ – з 2004 року.
За останні 10 років охоплення АРТ в країні збільшилось у 20 разів.
На сьогоднішній день надання АРТ здійснюється більше як в 300 закладах охорони здоров’я на всій території України, а також в установах НАМН України та у Державній кримінально-виконавчій службі України.
З метою наближення послуг до пацієнта триває процес децентралізації та інтеграції послуг, коли АРТ надається в закладах охорони здоров’я разом з іншими необхідними послугами (насамперед, з лікуванням вірусних гепатитів, туберкульозу, замісною підтримувальною терапією інфекцій, що передаються статевим шляхом, послугами із забезпечення психічного здоров’я, здоров’я матерів та дітей, сексуального та репродуктивного здоров’я, хронічних неінфекційних захворювань тощо).
Рання діагностика ВІЛ-інфекції, після якої негайно починають АРТ, має чіткі клінічні переваги в аспекті зниження рівнів захворюваності та смертності серед ВІЛ-позитивних осіб та зменшення передачі ВІЛ їхнім статевим партнерам.
Для реалізації протиепідемічної ролі АРТ необхідним є зменшення випадків недіагностованої ВІЛ-інфекції та підвищення якості перенаправлення до системи медичної допомоги та утримання пацієнтів в лікуванні.
Саме спільні дії служать справі зміцнення організованих зусиль у боротьбі з ВІЛ/СНІДом.
Де можна перевіритись на ВІЛ?
В рамках європейської ініціативи "Тиждень тестування на ВІЛ/гепатити", яка проходила цього року 17-24 листопада, був створений ресурс, який допомагає швидко знайти пункти тестування по всій Європі, в тому числі і в Україні.
Перевіритись на ВІЛ можна будь-коли.
Якщо ви хочете зробити тест, пройдіть за посиланням. Варто лише ввести назву міста в Україні та отримати перелік місць тестування та адрес організацій, які нададуть вам необхідну підтримку. Або подивіться на карті, який із пунктів тестування знаходиться ближче до вас.
У деяких пунктах ви зможете дізнатись результати за 15 хвилин! Анонімність та конфіденційність гарантовані.
Давайте будемо відповідально ставитись до свого здоров’я і життя, а також дбати про здоров’я рідних і близьких. І пам’ятайте, що вчасна діагностика значно підвищує шанси на успішне лікування.
Будьте здорові!
Лариса Гетьман, заступник генерального директора з нагляду за інфекційними хворобами Центру громадського здоров’я МОЗ України, спеціально для УП.Життя