Луцькі журналісти створили ініціативну групу, яка виступає за зміну дат на меморіалі, знесення пропагандистських символів, а також перейменування майже сотні вулиць, названих на честь російських і радянських діячів.
Щоб не просто писати і говорити про це, але роками не бачити результатів, вони вносять на сесію Луцької міської ради проєкти рішення від медійної громадськості. Цей процес журналісти розпочали ще до того, як Луцький міський голова Ігор Поліщук повідомив про розпорядження щодо змін на меморіалі. Наголошують, що це винятково ініціатива медійників та пропонують, аби їхні проєкти розглянули і підтримали луцькі обранці.
Своїми підписами у четвер, 14 квітня, ці рішення підтвердили 22 представники ЗМІ. Надалі проєкти обговорюватимуть у стінах міської ради.
Не лише зміна дати, а й знесення радянських символів
Перше питання, що розглядали на зборах, «Про ініціювання реконструкції Меморіалу вічної слави з метою декомунізації меморіального комплексу та приведення його у відповідність до реалій часу».
«Меморіал повинен символізувати не побєдобєсіє, а вшанування пам’яті усіх, хто загинув за наше рідне місто у різні часи», - сказав один з ініціаторів Юрій Конкевич.
Представниця Інституту національної пам’яті на Волині Леся Бондарук розповіла, що в першу чергу йдеться про зміну дати початку Другої світової війни з 1941-го року на 1939.
У подальшому ж буде потреба змінити й другий напис – 1945. Адже меморіал вже давно вшановує не тільки жертв Другої світової війни. Зокрема, там є пам’ятник Героям Небесної сотні. В майбутньому буде пам’ятник загиблим під час російсько-української війни, яка відбувається зараз.
«Також на меморіалі є пропагандистські символи, заборонені законом «Про декомунізацію». Передусім це копії орденів, на яких є Кремль, Ленін, Сталін, серп і молот. Є написи, які прославляють партійні комуністичні осередки, формування тих партизанських загонів, які боролися з УПА. Над «Батьківщиною» – двометрова позолочена копія Ордену перемоги з Кремлем, написом «СССР». Все це треба змінити», - наголосила історикиня.
Також на меморіалі є напис «Партійним та комсомольським працівникам, які загинули у 1946-1949 роках». Оскільки в паспорті меморіалу немає про це згадок, а поруч – могил цих партійних діячів, згадку про людей, які боролись з національно-визвольним рухом, також потрібно прибрати.
Натомість поховання червоноармійців біля пам’ятника невідомому солдату Леся Бондарук пропонує лишити.
«Ця частина захищена законом «Про декомунізацію». Тим паче, на могилах немає поєднання зірки з серпом та молотом. Сама ж по собі зірка незаборонена. Там поховані 9 героїв Радянського союзу, солдати, які брали участь у визволенні Луцька від нацистських загарбників. Відповідно декомунізовувати цю частину не варто. Проте можна привести плити до ладу – вони не всі в гарному стані», - сказала представниця Інституту національної пам’яті.
Нагадаємо, раніше міський голова Ігор Поліщук також заявляв, що комуністичні символи з меморіалу планують прибрати.
Майже сотню вулиць потрібно перейменувати
Друге питання – «Про завершення процесу декомунізації з перейменування вулиць міста Луцька та інших населених пунктів міської громади».
Леся Бондарук розповіла, що в Луцьку – 105 вулиць, названих на честь російських та радянських діячів.
Чотири з них (Говорова, Нікішева, Боженка, Федорова) потрібно перейменувати в першу чергу, відповідно до закону «Про декомунізацію». Питання про зміну їхніх назв неодноразово виносили на розгляд міської ради, проте досі депутати так і не проголосували за це. Також перейменування вулиці Ярощука вже двічі обговорювалося на громадських слуханнях. Нова назва, яку має затвердити мерія, Сергія Тимошенка – на честь архітектора, що там жив.
Зі ста вулиць, названих на честь росіян, кілька Леся Бондарук пропонує лишити без змін:
«Наприклад, вулиці Путінцева, Тарасова, Баранова, Хакімова, Трункіна. Це червоноармійці, які брали участь у вигнанні нацистів з Луцька і Волині. Вони поховані в нас на меморіалі, тому пропоную залишити їх у спокої. Вулиць, які точно треба перейменувати, і так дуже багато. Наприклад, у мікрорайоні Балка є цілий квартал на 12 вулиць, де треба змінити назви».
«Я б не хотіла йти шляхом Івано-Франківська, де перейменували вулиці дуже швидко, але з радянським підходом: вулиці Героїв Маріуполя, Харкова, Сум, Охтирки. Такий підхід – це не увага до пам’яті, це радянський штам», - додала вона.
Частині вулиць пропонуватимуть повернути історичні назви, іншим дадуть нові. Проте не всі вони будуть іменними. Адже цей підхід до назв вулиць потребує особливої обережності та двомісячного громадського обговорення.
«Саме тому в Івано-Франківську, де швидко дали багато іменних назв, якби хтось подав до суду, рішення можна легко скасувати. Потрібно робити перейменування так, щоб вже наші нащадки не повинні були цим перейматися, а жили спокійно на цих вулицях і мали інші турботи», - сказала Леся Бондарук.
З її слів, перейменування вулиць у Луцьку може зайняти кілька місяців.
Історикиня наголошує, що перейменування «російських» вулиць та прибирання комуністичної символіки з меморіалу – це теж внесок у перемогу над рашизмом, ідеологія якого полягає якраз в тому, що Україна – частина російської імперії зі спільною історією та культурою.
Обидва проєкти рішення (про зміну меморіалу та перейменування вулиць) невдовзі журналісти планують зареєструвати у ЦНАПі, а в подальшому – відстоювати на сесії Луцької міської ради.
Також вони планують створити своєрідну наглядову раду, яка стежитиме за їхнім втіленням в життя. Майданчиком для обговорення ініціатив є створена журналістами сторінка у фейсбуці «Дерусифікація Волині», там медійники інформуватимуть про хід справ щодо втілення затверджених ними рішень.