Ярослав Близнюк – відомий у Луцьку сімейний та весільний фотограф, який не так давно створив власну студію «ЯрКо». Для Ярослава фотографія – це спосіб зберегти те, чого ніколи вже не повернути, можливість переміститися у минуле, знову відчувати та переживати ті емоції, почуття. Митець розповів «Першому», що назва студії «народилася» не просто так. Вона ділиться на дві частини Ярк і Ко, тобто Ярик і компанія, а у ній зібралися люди, які живуть завдяки знімкуванню.
Отож, наші читачі мають прекрасну можливість ближче познайомитися з творчістю фотографа та з тим, як він йшов до успіху.
- Як давно існує твоя студія?
- У приміщенні по вулиці Відродження, 49а працюємо з осені. До цього ми розвивалися, я набирав команду, так як розумію, що для досягнення якихось результатів потрібна група людей.
Один ти ніколи нічого не зробиш, а будеш лише «обличчям». У цій студії об’єдналися люди, які дуже люблять фотографію, готові безперестанку знімати та конструктивно критикувати один одного.
- Хто, крім тебе, тут ще знімає?
- Рома Домбровський, Володимир Пивовар (сміється Ярослав, – від ред.). А взагалі, у нас орендують студію для зйомок. Тут роблять зйомки для шкільних альбомів, фотографують одяг та інші речі для продажу, проводяться тематичні фотосесії та фотопроекти. У студії навіть були корпоративи з поєднанням бенкету і фотосесії.
Також за проектом «Меценати для солдата» ми робили фотосесії сім’ям загиблих воїнів АТО. Вже декілька років співпрацюємо із ІТ-компаніями, для яких фотографуємо не тільки святкові моменти, а й виконуємо предметну зйомку.
- На твоїй студії є 12 фотозон. Розкажи про них.
- Назва студії «ЯрКо», тому головний акцент в оформленні фотозон – це їх яскравість. Ми маємо 5 зон, де можна фотографуватися у повний ріст, та робити портретні різнопланові фото, є місце для проведення дитячих фотосесій, для класичних сімейних портретів, вінтажна фотозона та інші.
Максимальна кількість людей, яку ми знімали у студії – 50. Вже було важкувато, але на таку кількість людей – це й не дивно. До речі, у нас є два зали, відповідно, одночасно можуть працювати два фотографи, не заважаючи один одному.
Оформлення фотозон змінюється відповідно до сезонів. Ми готуємо тематичні фотозони, маємо багато реквізиту, починаючи від костюма супермена і закінчуючи капелюхами та віночками. Костюм супермена придбали на замовлення для одного із наших депутатів, сподіваємось побачити ці фото у його передвиробній кампанії (сміється - від ред.).
- Хто декорує студію?
- Частину оформлення студії ми робимо самі. Але є хороші друзі-декоратори, які допомагають нам.
- Скільки вартує фотосесія у твоїй студії?
- Наразі година роботи у студії зі своїм фотографом коштує 350 гривень, а я знімаю сімейну фотосесію від 850 гривень. До речі, з дівчатами працювати легше, кожна з них особлива і завдання полягає лише у тому, щоб розгледіти «родзинку». Чоловіки більш скуті, для вдалої зйомки чоловічого портрету спочатку треба знайти підхід до кожного з них, а тоді – насолоджуватись процесом фотографування. З дітьми ж працювати дуже цікаво: вони бігають, «розносять» студію. Дитяча зйомка – це фітнес для фотографа, який винагороджується неповторними емоціями у яскравих кадрах.
- Чим Ваша студія особлива?
- Яскраві та оригінальні фотозони, постійне імпульсне світло, ненормований робочий графік.
Тобто ми можемо працювати у будь-який час – коли зручно нашим клієнтам, підлаштовуємось під розпорядок дня малюків, знімаємо після закінчення робочого дня, без прив'язки до денного світла.
- У Луцьку тебе знають, як сімейного фотографа. Чому саме такий профіль ти собі обрав?
- Я це люблю. Мені приємно «нести» спогади іншим людям. Мені й дівчат подобається фотографувати, але тут вже дружина проти (жартує фотограф, - ред.).
- Ти займаєшся тільки фотографією?
- У цьому році більший акцент на відеозйомці. До речі, хотів сказати, чому я не відношусь до фотохудожників.
Для мене фото – це ремесло, мій заробіток, тому я швидше «фоторемісник».
А тепер випробовую себе у ролі викладача, проводжу лекції з мистецтва фотографії у Молодіжному центрі Волині.
- У нас в Луцьку дуже багато фотографів…
- Багато. Але як дивишся на те, що вони роблять, то бачиш, що це не усвідомлено. Тобто вийшов кадр, а для чого він? Будь-який кадр має нести хоч якийсь зміст. От у вас на «Першому» є проект «Мама на стилі». Ним ви хочете передати стосунки мами й дитини і те, що у малечі виховують стиль та смак. От це треба зуміти розповісти у фото, а не просто відклацати гарно вдягнену сім'ю.
Деякі фотографи роблять знімки на фоні розвалин. Не кажу, що я цим не займався. Було. Але не можна заставити молодят бігати, пригати, коли вони того не хочуть або ж не налаштовані знищити підбори на камінні. Ти маєш зрозуміти, яким є твій клієнт і які фото будуть доречні для відображення їх стосунків.
Фото на фоні замку – досить непоганий варіант, особливо для приїжджих. У Луцьку я знайшов цікаве місце у Лесиному будиночку, позаду є дуже класне панно. Знімкував там кілька разів.
- Ти не боїшся «здавати» свої місця?
- Знайду нові. Місця – це неважливо, важливі люди та їх емоції.
- Скільки років ти займаєшся фотографією?
- Вже майже 15 років.
- Чому зараз вирішив робити власну фотостудію?
- Студія – це спосіб розвитку, об’єднання, спілкування. Це перехід фотографа на якісно новий рівень,
місце зустрічі однодумців, простір, де за допомогою світла створюється магія фотографії. Це не просто данина моді у стилі лофт чи на фоні штучного інтер'єру.
Коли я починав, то популярністю користувалась обробка в рамочках з квітками, тепер круті фото роблять на фоні збитої штукатурки.
Все циклічно. Але класика – це завжди модно, у фотографії – це якісний портрет.
Текст: Іра НОВОСАД та Іванна Соломанчук(Перший).
Фото надав Ярослав Близнюк.