Хоча кандидати в президенти мали б орієнтуватися на загальноукраїнські інтереси та «покращення життя» всіх українців, більшість із політиків, які вели активну кампанію, орієнтувалися на власну цільову аудиторію. Йдеться про типових виборців або «ядерний електорат», який лояльний до певних кандидатів.
Наприклад, чинний президент із меседжами про «армію, мову, віру» розраховував передусім на військових, україномовних та прихожан ПЦУ. А на останньому етапі кампанії перед першим туром його штаб намагався закликом «ДУМАЙ!» залучити тих, хто вагається.
Команда Володимира Зеленського на останньому етапі намагалася активізувати електорат, який взагалі негативно ставиться до політичної системи, вірить, що «вони всі однакові». Нинішня влада – це, мовляв, «лавочка», яку потрібно «прикрити», щоб настало «світле майбутнє». У Зеленського розраховували, що їх електорат сприйматиме вибори як шанс «зробити» умовних старих політиків, які нібито погано працюють.
Фінальний меседж Юлії Тимошенко - «змінюй» був орієнтований на тих, хто не сприймає чинного президента Порошенка і його команду, а не політичну систему в принципі. Від політиків загалом вона не могла відмежуватися через понад 20 років у цій галузі.
Кого з виборців в підсумку вдалося залучити цим та іншим кандидатам?
«Міські» кандидати
Найбільш успішними у 4 містах обласного значення на Волині були Володимир Зеленський, Ігор Смешко та Анатолій Гриценко. Саме їх результати в містах загалом кращі, ніж не в містах. При цьому у Луцьку «картинка» дещо відрізняється від Ковеля, Нововолинська та Володимира-Волинського, адже тут отримати відносно хороші результати також вдалося Петру Порошенку. Але про все по порядку.
Найбільш прихильним до Володимира Зеленського на Волині став Володимир-Волинський. Тут він отримав 28,8% голосів. Дещо менша підтримка кандидата у Ковелі та Нововолинську (26%), проте вона також вища, ніж в середньому по Волині (21,6%).
Причому найбільше голосів йому дали саме райони із багатоквартирною забудовою, а не приватний сектор. І це не дивно, адже digital-кампанія, яку вів Зеленський, найкраще працює саме там, де люди мають хороший доступ до інтернету та готові сприймати технологічні новинки. Також у містах зосереджено більше молоді, зокрема студентів.
Цікаво, що Луцьк як найбільше місто не дав Володимиру Зеленському найбільше підтримки. Тут за нього лише 22,6% виборців. Можливо причиною такого результату стало зосередження зусиль опонентів на обласному центрі. Наприклад йдеться про мережу агітаторів Команди Порошенка, яка в Луцьку працювала краще, ніж в інших трьох містах.
Якщо ж подивитися на результат Зеленського без голосів у 4 містах обласного значення, отримаємо лише 20,4%. Загалом тут також існує тенденція: чим більший населений пункт, тим більше там голосів за кандидата.
Анатолій Гриценко на Волині став ще більш «міським кандидатом». Так, у Володимирі він набрав 11,9%, у Нововолинську 13,3%, у Ковелі — 10%, а у Луцьку — 12,5%. У іншій частині Волині результат «полковника» - лише 7,4% голосів.
У своїй кампанії Гриценко опирався на «чесність» та професіоналізм. Він уникав гучних обіцянок та надмірного популізму. Таким чином кандидат викликав до себе прихильність поміркованого опозиційного електорату та людей, які досить глибоко вникають в політичні процеси або ж цінують саме професіоналізм. Тобто йдеться про умовний середній клас, малий та середній бізнес, спеціалістів із вищою освітою.
В результаті навіть у Луцьку кандидатат підтримали саме на дільницях, де переважає багатоквартирна забудова. Причому якщо у випадку Зеленського ймовірно йдеться про більш молодий електорат, за Гриценка, за даними попередніх соцопитувань, були більш готові голосувати люди, старші за 50 років.
Схожа ситуація і з Ігорем Смешком. Його рейтинг на Волині став певною несподіванкою, адже у цього кандидата було дуже мало друкованої агітації та наметів, натомість чи не головним агітаційним матеріалом за нього стало інтерв’ю Дмитром Гордоном. Тому кандидат став таким собі «зеленським» для старшого покоління, адже за даними соопитувань, більшості його виборців за 40 років.
На Волині Смешко показав найкращий результат у Ковелі (12,1%). Тут він навіть випередив Анатолія Гриценка і став четвертим. У Володимирі-Волинському та Новволинську за Смешка проголосували 8,5%, у Луцьку — 11,1%. Натомість решта Волині дала йому лише 4,9% голосів.
Як ми вже згадували, складніша ситуація із Петром Порошенком. Він отримав найкращий результат у Луцьку — 21,2%, причому найбільше за Порошенка голосували саме дільниці в центрі міста та дільниці, де живуть військові. Натомість у Володимирі-Волинському Порошенка підтримали лише 14,7% виборців, у Нововолинську — 15,7%, а в Ковелі — 16,6%. Важливо також знати, що решта сіл, селищ та містечок області дала чинному президенту 19,2% голосів.
Якщо ж поглянути на карту округів області, найкраще голосували за Порошенка у 23-у (Любешівський, Маневицький, Камінь-Каширський, Ківерцівський райони) — 20,65% та 20-у (Луцький, Турійський, Горохівський, Локачинський, Рожищенський райони) — 20,42%.
Гірші результати у нього в 19-у (Володимир-Волинский, Іваничівський, Любомльський райони та два міста) — 15,9% та 21 (Ковель та район, Ратнівський, Шацький, Старовижівський) — 16,7%.
«Сільські» кандидати
Натомість мешканці волинських сіл були більш прихильними до Юлії Тимошенко та Олега Ляшка. Настільки прихильними, що Тимошенко перемогла у двох округах області, а різниця «місто-село» у Ляшка становить до 3 разів.
Отож, Юлію Тимошенко у Луцьку підтримали 15,1% виборців, у Ковелі — 18,7%, у Володимирі — 18,4%, у Нововолинську — 20,4%. На решті території Волині — 21,7%. Причому аналіз голосування у Луцьку та Володимирі показує, що навіть у цих містах за Тимошенко активніше голосують окраїни із садибною забудовою, а також спецдільниці, де голосують хворі. Якщо співставити це із результатами попередніх соцопитувань, типовий виборець Тимошенко — це жінка за 50 років, яка живе у хаті, а не в квартирі.
Із округів області Тимошенко перемогла у 20-у (Луцький, Турійський, Горохівський, Локачинський, Рожищенський райони) — 21,7% та 23-у (Любешівський, Маневицький, Камінь-Каширський, Ківерцівський райони) — 21,4%. Натомість у 19 та 21 окрузі вона друга, а в Луцьку — третя.
Проте ще більші перекоси в іншого «народного» кандидата — Олега Ляшка. У Луцьку Ляшко став сьомим із результатом 3,8% та переміг тільки на спецдільниці у геріатричному пансіонаті, куди приєжджав особисто. Погані результати в нього і у Володимирі (5,1%), Ковелі (4,3%), Нововолинську (4,2%). Натомість у решта Волині дала Ляшку 13,2%.
Все це свідчить про те, що тури «ляшкобуса» та активні візити саме у села Волині були правильними. Його «народні» популістичні меседжі, схильність пропонувати прості та радикальні рішення без чіткого обгрунтування більше подобаються саме сільському електорату. А ще в селах більше сприймають показові згадування про корів, захист національного виробника та критику «економічний націоналізм» від Ляшка загалом.
З виборчих округів він найбільше набрав у 23-у (майже 14%) та 20-у (12,2%) - двох округах без міст обласного значення.
***
Ну а в другому турі виборів команді Петра Порошкнка очевидно доведеться ще більше зосередитися на селах, які достатньо погано сприймають Володимира Зеленського. На Волині можна активніше нагадати про Томос та переваги для української мови, а ще про сумнівні заяви Зеленського щодо переговорів із Росією.
Натомість команді Зеленського варто зосередитися на містах, де все ще більше молоді та тих, хто сприймає його digital-«приколи» та російськомовність. Не виключено, що тепер у Зеленського будуть більше робити ставку на електорат, який раціонально голосує проти Порошенка. Йдеться про частину виборців Анатолія Гриценка та Юлії Тимошенко. Щоб це зробити, команді ЗЕ! варто було б показати, що у них є команда професіоналів, зокрема і на Волині, яка може підтримати недосвідченого президента.
Антон Бугайчук для «Першого»
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.