Ольга на позивний «Jasmin» до 2014 року довгий час проживала на Донбасі, та з початком російського вторгнення була змушена залишити рідний Донецьк. На той час вона вже мала доньку віком чотири з половиною роки та носила під серцем сина. Виїзд із міста був вимушеним і швидким — родина не уявляла, що цей шлях стане квитком в один кінець.
Війна для неї не була несподіванкою — «Jasmin» ще до початку повномасштабного вторгнення передчувала. Навіть дату змогла прорахувати, помилившись лише на два тижні. Про це пишуть на фейсбук-сторінці Сил ТрО ЗСУ.
Свою військову службу Ольга розпочала 10 березня 2022 року у складі 126 окремої бригади Сил територіальної оборони. Втім, ще з 2015 року вона вже була інструкторкою з тактичної медицини — і цей досвід став надзвичайно важливим.
Нині вона командує одним із підрозділів 255 об 123 обр ТРО ЗСУ. Оскільки в підрозділі немає штатного медика, Ольга не лише виконує командирські обов’язки, але й навчає тактичній медицині своїх побратимів та сама надає допомогу в бойових умовах.
Коли на полігоні починала проводити заняття, хлопці були трохи пасивні, без ініціативи. Але тепер кожен із них розуміє, що ці знання рятують життя.
Її присутність у підрозділі — це не тільки про роботу, це і про моральну підтримку:
— Коли хлопці йдуть вперед і знають, що я поруч, що прикрию, допоможу, а в разі потреби — врятую, вони зосереджуються тільки на завданні. Це колосально впливає на бойовий дух.
Ольга не хоче, щоб її діти колись тримали зброю. Вона бачила, що лишає по собі окупація, бачила, як війна калічить дитинство.
— У мене двоє дітей. Я знаю — вони не мають бути під владою ворога, вони не мають воювати. Це наша війна, наша справа. Діти мають бути захищеними. За це я готова боротися навіть ціною власного життя.
Життя «Jasmin» завжди було пов’язане з екстримом: спорт, альпінізм, скелелазіння.
— Діти всюди зі мною. Ми вже двічі разом підкорили Говерлу, — посміхаючись розповідає Ольга.
Незважаючи на стереотипи, її як жінку-командира в армії поважають і підтримують.
— Хлопці нормально сприймають, що командир — жінка. Я працюю на рівні з ними, знаю свою справу. Якщо ти фахівець і поруч такі самі професіонали — гендер не має жодного значення.
І коли настане мир, вона знає, що робитиме перш за все:
— Я візьму своїх дітей і ми поїдемо Україною… Відвідаємо могили наших героїв, віддамо шану…