25 листопада минув перший рік каденції Волинської обласної ради восьмого скликання. 365 днів на посаді голови – Григорій Недопад. В інтерв’ю волинським журналістам він розповів про зароблене на бурштині, «скромний» бюджет на 2022-й рік, «непотрібні» районні ради, та спрогнозував, чого чекати комунальним установам наступного року.
Цей матеріал створений в рамках спецпроекту «Перший в облраді». Спільно з Волинською обласною радою підсумовуємо перший рік каденції.
«Волиньприродресурс» лише почав працювати на наповнення бюджетів»
– Яким для вас був перший рік каденції?
– Рік був непростий. 2020-й ми закінчували з недовиконанням бюджету у 30 мільйонів гривень. Тому на кожній сесії, комісії досить скрупульозно розподіляли залишки, точкові перевиконання на комунальні заклади.
Наступний рік знову буде непростим – ковід нікуди не відступив. Тому в проєкті бюджету на 2022 рік ми закладаємо 30 мільйонів гривень, якими будемо вирішувати проблеми, пов’язані з пандемією.
– Бюджет 2021 року виконаний?
– Чекаємо показників 1 грудня і тоді будемо чітко знати. Після 1 грудня зможу коментувати. Поки ж не вважаю це правильним.
– Чи зросли цьогоріч прибутки у КП «Волиньприродресурс»? Чи є оновлення в його роботі? На це підприємство покладали великі надії в частині наповнення бюджетів.
– Відверто кажучи, воно лише цього року почало працювати для бюджету. Відбулося кілька аукціонів, на яких реалізували велику кількість бурштину.
Довгий період підприємство не мало нових площ, але завдяки розумінню Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів, а також Державного агентства лісових ресурсів, вдалося отримати нові ділянки для розробки та пошуку бурштину. Відверто кажучи, велика кількість ділянок була повернута громадам, тому що там не знайшли покладів сонячного каміння після геологорозвідки. Не все так прекрасно. Але повірте, ще 50 тисяч гектарів є, тобто є де шукати і працювати.
Нещодавно була рекордна знахідка – камінь вагою майже два кілограми.
Також підприємство видобуло 40 тисяч тонн торфу і продало його на суму 14,400 мільйона гривень.
Дохід підприємства за цей період – 40,2 мільйона гривень.
Платежі до бюджетів різних рівнів:
Рента – 4,3 мільйона гривень;
ПДВ – 1,7 мільйона гривень;
ПДФО – 5,8 мільйона гривень;
ЄСВ – 3,1 мільйона гривень;
Військовий збір – 456 тисяч гривень;
Дивіденди з прибутку, оплачені обласній раді, – 1,8 мільйона гривень.
– Як оцінюєте роботу депутатського корпусу у 2021 році? Чи ефективною вона була?
– Рішення приймаються більшістю голосів, тому, напевно, робота була злагоджена. Що стосується політики – без неї ніяк. Ви знаєте, що у більшості випадків всі просто вирішують робочі питання. Але коли збирається комісія чи сесія, без політики, звісно, не обходиться. Тоді стає зрозуміло, хто – у більшості, хто – в опозиції. Відбуваються звернення на центральну владу: до президента, прем’єр-міністра.
Я вважаю, що робота була непоганою. Звичайно, з дискусіями, але в сесійному залі за проєкти рішення голосували злагоджено.
– Чи вдалося за рік знайти порозуміння з виконавчою гілкою влади, зокрема обласною державною адміністрацією?
– У нас була недовіра, суттєвий розрив у відносинах. Але для того, щоб область рухалась, потрібно знаходити спільні точки дотику, спілкуватися. Мета, як виконавчої влади, так і представницької – наростити позитивні речі і не втратити те, що маємо. Тому були діалоги, нормальні розмови. Буквально сьогодні спілкувався з головою ОДА, першим заступником – питання вирішуються. Заходимо поговорити чи я до них, чи вони до мене. Беремо участь у прямих ефірах. Область не повинна страждати через те, що десь є непорозуміння.
– Як вдалося помиритися? Бо конфлікт був доволі гострий: голові ОДА депутати висловлювали недовіру, він досить емоційно на це реагував. Що змінило ситуацію?
– Цікаве питання. Напевно, не можна сказати, що причиною став якийсь один фактор. Ми всі займаємось своєю справою. Обидві гілки влади повинні показувати результат. Звичайно, коли немає конекту, це складніше. Тоді є лише простій.
На одній з зустрічей вирішили, що потрібно рухатися вперед і не заважати одне одному.
– Хто зробив перший крок назустріч?
– Я вже не пам’ятаю. Напевно, дзвінок був знизу (ОДА займає другий поверх будівлі на Київському майдані, обласна рада – третій, – ред.).
«Про закриття комунальних закладів поки не йдеться, але непопулярні рішення будуть»
– На бюджетних слуханнях, які нещодавно завершилися, говорили, що бюджет наступного року буде, швидше за все, дефіцитним. Відповідно комунальним закладам варто очікувати на фінансування лише захищених видатків: комунальні послуги, зарплати. Мовляв, якщо хочете розвитку, шукайте спонсорів. Чи не стояло питання економії за рахунок скорочення працівників або їхнього робочого часу, чи, можливо, навіть закриття певних установ?
– Про закриття не хочеться говорити взагалі. Якщо ви пам’ятаєте, аналогічні слова про економію звучали й на минулих бюджетних слуханнях, коли ми профтехосвіті сказали: шукайте резерв.
З іншого боку, часто економія проводиться неграмотно. Наприклад, багато людей працюють на пів ставки, але податки платяться все одно з повної мінімальної заробітної плати. Ця необдуманість призводить до зайвих витрат з обласного бюджету.
Для того, щоб бюджет був не дефіцитний, а збалансований, першочергово керівники комунальних установ повинні зрозуміти: час ухвалювати непопулярні рішення. Хірург теж перед тим, як вилікувати людину, робить надрізи. У контексті комунальних установ це перегляд штатних розписів, енергозберігаючих заходів. Так, інколи доведеться вкласти гроші, щоб у майбутньому отримати економію.
Щодо закладів профтехосвіти, тут потрібне ще й оновлення спеціальностей. Кожному керівнику я кажу: ви повинні спілкуватися з бізнесом на своїй території і запитувати, в яких фахівцях у нього є потреба.
Не хочеться називати, але Любомльський професійний ліцей, який готує водіїв та кухарів, має досить малий відсоток працевлаштування випускників. Всі одразу їдуть за кордон – спрацьовує близькість до Польщі. Потрібно змінювати профіль, готувати тих фахівців, які потрібні українському бізнесу. Ми повинні створювати свій валовий внутрішній продукт. Тільки після цього можемо перестати бути дотаційною областю.
Загалом розчарував підхід до бюджетних слухань управління освіти облдержадміністрації. Через те, що очільниця захворіла, дуже важко було розібратися в ситуації. Врешті навіть керівник департаменту фінансів не витримав і сказав представнику управління, що погано підготувалися. При цьому більше 50% бюджету йде саме на освіту. Тому повинно бути все максимально прозоро, з розумінням усіх сторін. У всіх закладів повинні бути однакові умови. Напевно, будуть зміни до кадрових, господарських підходів. (На чергову сесію виноситься звіт керівника управління освіти ОДА, – ред.).
– Чи стоїть зараз питання про зміну керівників комунальних установ? Зокрема, цікавить обласний драматичний театр. Знаю, що на бюджетних слуханнях його критикували за те, що установа отримує більше дотацій, ніж аналогічні обласні театри, і при цьому заробляє менше.
– Дійсно, є питання до керівників. Багато з них у статусі виконувачів обов’язків. Звичайно, доведеться проводити конкурси. Хочеться, щоб нові керівники дали надію, що у закладу є майбутнє. Чудово розуміємо, що певні установи – суто дотаційні і без фінансування з обласного бюджету вони не можуть існувати. Водночас є заклади, які роблять дуже позитивні кроки в управлінні, енергозбереженні. Хтось змінив штатні розписи, хтось зробив термореновацію. Це дозволить нам менше грошей виділяти на такі установи. Звичайно, в таких випадках ми рекомендуватимемо лишити керівників на своїх посадах.
– Можете назвати умовно три ефективні заклади і три неефективні?
– Я б не виокремлював. У нас більш ніж сотня комунальних установ і закладів, тому, думаю, неправильно когось виділяти. Можливо, завтра той заклад, що сьогодні критикується, запрацює зовсім по-іншому.
– По драмтеатру є якесь рішення?
– Поки керівник хоче підписати договір на опалення. Якщо до 1 грудня це буде не зроблено, тисяча кубометрів газу для цієї установи коштуватиме 37 тисяч гривень. Зрозуміло, що таких дотацій обласний бюджет дати не може. Працюємо над цим. Буде зустріч на рівні «Нафтогазу» – поспілкуємося, щоб якомога швидше пройти цей етап. Отримали всі довідки про те, що це госпрозрахункове підприємство, воно не є прибутковим – лише частково заробляє на базові потреби.
– Керівники Волинської обласної клінічної, а також Волинської обласної інфекційної лікарень вже давно перебувають в статусі в.о. Хоча це ключові установи для лікування хворих на коронавірус в області. Чому так, чому не проводяться конкурси?
– Я вам обіцяю, що найближчим часом конкурси будуть проведені. Процедура розпочнеться ще цього року.
– Чи відстежуєте ситуацію у музеї-скансені в Рокинях? Раніше це був головний біль Волинської обласної ради, тепер – Луцької міської. Вже новий директор заявляє про перешкоджання роботі з боку колишнього очільника Олександра Середюка.
– Тут дійсно питання в колишньому керівнику. І я це відкрито заявляв на сесії, коли він вривався до трибуни. Звинувачував мене, в суд грозився подати.
Шкода, що не знімалися на відео минулорічні бюджетні слухання, коли йому ставили прямі питання, а він у відповідь обманював. Наприклад, питали скільки коштує квиток, скільки було відвідувачів. Я на телефоні одразу множив, а він кричав у відповідь, що це неправдиві цифри. Коли ж він підбурював колектив подати позов проти мене, працівники не погодилися, бо знали – з його боку не все чесно.
Потрібне лише розуміння старого керівника, що необхідно дати працювати наступнику. А в Романа Ковальчука є і запал, і бажання щось змінити. Звичайно, руки опускаються, коли в колеса вставляють палиці. Але я переконаний, що він впорається і скансен розвиватиметься.
«Посилення безпеки на кордонні з Білоруссю – це здебільшого секретний проєкт»
– Цього року гостро стояло питання вартості енергоносіїв, зокрема газу для комунальних установ. Чи вдалося вирішити проблему, наприклад, знайти альтернативні джерела енергії?
– Волинь – поліський регіон. При можливості ми переходимо на альтернативні джерела. Зокрема, в обласному об’єднанні материнства і дитинства зараз монтується котельня, що зможе працювати також на твердому паливі.
Фтизіопульмонологічний центр вже залучає сонячні батареї для підігріву води. Планує також зробити модернізацію системи опалення. Сонячну станцію ставить центр екстреної медичної допомоги.
– Чи можуть більшість установ зараз собі дозволити такі зміни? Все ж таки вони потребують значних інвестицій, а в комунальних закладів – дуже обмежені бюджети.
– Відкрию невеликий секрет. Сьогодні (25 листопада, – ред.) мав зустріч з нашим підприємством «Волиньенергософт», підписали договір, який ще повинен пройти голосування у сесійній залі. Він якраз стосується термореновації комунальних закладів. Залучаємо також кредитні кошти європейських інституцій, аби не все навантаження йшло на обласний бюджет.
– Проблеми є також на ринку електроенергії. Наразі є навіть прогнози віялових відключень. Як гадаєте, це загрожує волинянам?
– По-перше, в Україні достатньо атомних електростанцій. Свого часу вони зменшили потужності. Але сподіваюся, АЕС все ж запрацюють на повну потужність і дадуть дешеву електроенергію для пересічного споживача.
Хоча про віялові відключення я також чув. Знаю, що точково це вже робили на кілька годин, аби зменшити навантаження в мережі. Не хочеться повертатися в 90-ті роки, коли це було постійно. Пам’ятаю, як сам вчився при свічках.
У часи новітніх технологій це неприпустимо. Політика держави повинна бути так пропрацьована, щоб люди не переживали за завтра.
– Щодо ситуації на українсько-білоруському кордоні. Під час засідання координаційної ради розглядалися певні заходи для посилення безпеки. Чи є вже якісь результати, чи виділяли кошти?
– Якраз сьогодні зранку дивився, що з державного бюджету 175 мільйонів виділили на ці потреби. Маю бажання поїхати подивитися, що там відбувається, бо є спілкування з прикордонниками, поліцією, керівниками громад на півночі області. Ми чудово розуміємо, що це великою мірою секретний проєкт. Висвітлювати його не можемо. Але налагодити комунікацію між громадами та правоохоронними органами мусимо. Якщо потрібно буде, залучатимемо комунальні заклади. Є державний резервний фонд – при потребі проситимемо гроші з нього. Але 175 мільйонів – це велика сума, спершу її потрібно освоїти.
– Чого очікувати вугільній промисловості на Волині?
– Якість вугілля, що видобувається на території Волинської області, не є високою. Так кажуть експерти. Нашу вугільну галузь, думаю, ви зі мною погодитеся, штормить вже навіть не 10 років, а більше. Там немає такого золотого зерна, що завтра хтось щось зробить – і промисловість запрацює. Там застаріле, ще радянське обладнання. Воно потребує дуже багато енергії і не завжди проходить повірки. А безпека людей – у першу чергу. У стволі шахти повинна бути відкачана вода, не може бути газу. А для цього потрібне повне оновлення обладнання.
На даний момент у держави немає коштів, щоб цю галузь реформувати. Також я не чув, щоб багато іноземних інвесторів хотіли це зробити. Спроби були, знаю про перемовини щодо шахт Львівської області, але це ні до чого не призвело.
Зараз на часі – трансформація вугільних областей. Чекаємо від уряду пропозицій. Також над цим працюють голови громад. Адже, наприклад, шахта №9 є єдиним джерелом надходження ПДФО для таких громад, як Литовезька. Ми чудово розуміємо, наскільки від цього залежить і Нововолинськ. Він себе зараз не так добре почуває, як тоді, коли активно працюють шахти.
Треба рухатися далі.
«Григорій Пустовіт вчинив мужньо, що сам написав заяву на звільнення»
– Нещодавно Григорія Пустовіта звільнили з посади заступника голови обласної ради, а за місяць – знову призначили. Фактично без жодних пояснень. Чому публічно не озвучувалося, що причиною став припис Нацагентства з питань корупції через прострочені терміни спецперевірки?
– Напевно, сам Григорій Олександрович не захотів цього. Звільнення було через те, що він сам написав заяву, а не через припис. У нас було два варіанти: звільнитись Григорію Пустовіту за власним бажанням або звільнити його на виконання припису. Я вважаю, що Григорій Олександрович вчинив мужньо, що сам написав заяву, аби не завдавати проблем обласній раді.
Потім його кандидатуру подали на нову сесію і знову призначили.
– НАЗК якось відреагувало на це?
– Ні, тому що припис був виконаний. А от якби в обласній раді нічого не зробили, повірте, НАЗК відреагувало б. Це стосувалося б мене в першу чергу.
– Чия це була помилка? Можливо, хтось з працівників апарату недогледів терміни?
– Тут не те щоб помилка. Тут просто однобокість бачення. 25 листопада 2020 року – перша сесія обласної ради нового скликання. Протягом 3 днів потрібно подати документи на спецперевірку посадовців, але в рішенні прописано чітко – призначити Григорія Пустовіта з 30 листопада заступником голови, бо на момент сесії він ще був в.о. Луцького міського голови. В НАЗК в цьому ніхто не розбирався – просто зробили припис. А далі, як показує практика, все інше не має значення. Не виконав припис – тебе притягують до відповідальності. Нам же вдалося обійти гострі кути.
– Як гадаєте, чи будуть репутаційні втрати через цю історію у вас чи Григорія Пустовіта? Тому що не всі однозначно сприйняли цю історію.
– Ми виконали закон. Якщо через це будуть репутаційні втрати, я гадаю, що це неправильно.
– Також був припис НАЗК щодо керівника «Волиньприродресурсу» Анатолія Капустюка через те, що він не передав права на управління своїм бізнесом іншим людям, коли став керівником комунальної установи.
– Є пояснення, ми виносили це питання на розгляд сесії. Зараз всі листи направлені в НАЗК. Думаю, що все буде вирішено, адже немає жодної корупційної складової.
Я хочу сказати, що це замовлення певних людей, які не хочуть, аби розвивався «Волиньприродресурс». Таким чином підприємство ставлять у незручне становище і гальмують темп його роботи. Але впевнений, що й Анатолій Капустюк, і Волинська обласна рада переживуть це, і все буде нормально.
– Нещодавно у вас з’явився новий радник Юрій Юрчук. Він працював раніше у Ківерцівській районній раді. Чи пов’язане його нове призначення з тим, що ви свого часу очолювали цю раду?
– Ні, він не працював у Ківерцівській районній раді, а його батько (Володимир Юрчук був радником голови районної ради, – ред.). Він тоді ще був студентом економічного факультету, мав позитивні відгуки від нашого департаменту фінансів. Чого-чого, а гарного керування фінансами наші комунальні заклади потребують. Це молода перспективна людина, яка хоче працювати. На бюджетних слуханнях він був присутній і вже дав кілька гарних порад.
«Ліки для людей з пересадженими органами – це державне питання, а не місцеве»
– На бюджетних слуханнях озвучувалося, що держава не фінансуватиме ті статті, які раніше покривала. Наприклад, препарати для людей із трансплантованими органами. Чи є рішення, звідки брати гроші, бо ці люди не можуть жити без ліків?
– Ми знаємо про проблему, і це дуже важке питання для бюджету. Йдеться про сотні тисяч гривень для кожного пацієнта – загалом для області 15 мільйонів гривень. Спілкувався з тими, хто пережив пересадку серця, інших органів, і дізнався від них, що є не тільки фінансові проблеми. Препарати-дженерики (непатентовані ліки, що відтворюють оригінальний препарат, – ред.), які купувалися за кошти державного бюджету, не завжди дають бажаний ефект.
Але, якщо ми взяли курс на трансплантацію, якщо у Києві є потужний Інститут серця, у Львові – лікарня швидкої допомоги, яку зараз очолює наш волинянин Олег Самчук, які постійно проводять операції, ми мусимо забезпечити людей цими ліками. Тим паче, Волинська обласна клінічна лікарня – теж у списку тих, де повинна розвиватися трансплантологія.
Це питання держави, а не місцевих бюджетів. Тим паче, дотаційної області, якій і так зменшили фінансування на понад 100 мільйонів гривень на наступний рік.
Найближчим часом звернемося до уряду. Це ж стосується орфанних (рідкісних генетичних, – ред.) захворювань. У нас небагато таких дітей. Але один курс лікування коштує понад сотню тисяч гривень. А при ускладненнях можуть йти мільйони на рік.
– На зменшення обласного бюджету зараз впливають два фактори. З одного боку держава зменшує надходження, з іншого – громади перетягнули частину ресурсу. Як ви оцінюєте остаточне об’єднання громад, яке відбулося минулого року? Чи всі справляються зі своїми обов’язками?
– Це еволюційний процес. Однозначно стільки громад, скільки зараз є на території області, в майбутньому не буде. В першу чергу через їхню спроможність. Громада може існувати тільки тоді, коли вона спроможна заробити на свої потреби. На жаль, десь політично об’єднали, десь – на чиєсь прохання. Результат не всюди позитивний. Хоча, відверто, деякі громади, які на початках зовсім не тішили, зараз показують непогану тенденцію. Є всі шанси, що вони продовжать своє існування.
– Є чотири райони і відповідно – чотири районні ради. Чи є доцільність в їхньому існуванні, зважаючи на те, що громади доволі автономні, а більш загальними питаннями займається обласна рада?
– Зважаючи на те, що вони постійно просять центральні органи влади у бюджеті на 2022 рік передбачити більшу суму на своє існування, звичайно, що доцільності немає.
Проте народні депутати не могли припинити їхнє існування, тому що для цього потрібно було вносити зміни до Конституції України. Але, спілкуючись із керівниками районних рад зі всієї України, знаю, що у них доволі плачевна ситуація. Там, де було 15-17 працівників апарату, лишилось двоє-троє. Як можна за цих умов організувати сесію для 34 депутатів? Це важко і неефективно.
5 років вони мусять існувати, бо люди їх уже обрали. Але потрібно думати, як далі з цим бути. Зараз вони вже або не мають майна (бо передали громадам), або мають те, на утримання якого немає грошей. Виходом може бути тільки виставлення майна на аукціон для продажу. За виручені гроші можна в подальшому існувати.
Думаю, що потреби в районних радах немає. Але вони вже обрані людьми і передбачені Конституцією.
– Як обласній раді функціонувати в умовах, коли з одного боку – є багато майна, яке потрібно утримувати, з іншого – бюджет постійно зменшується?
– Це важко. Не виключено, що деякі об’єкти, які розміщеніна території громад, і з кожним роком втрачають підтвердження статусу обласного закладу (послугами такого повинні користуватись люди з усієї області, а не однієї громади), будуть передані громадам. Є такі підприємства, споживачами послуг яких на 98-99% є мешканці однієї громади. Зараз це зробити не можна, бо громада ляже під таким фінансовим навантаженням. Але в майбутньому, коли буде проведений аналіз і налагоджене співробітництво між громадами, це реально.
Наступного року у Луцьку можуть почати будувати одразу два медичні містечка
– Нещодавно ви анонсували появу фестивального календаря. Коли ми його побачимо?
– Найближчим часом відбудеться попередня презентація. Хочемо поєднати у ньому культурні та спортивні події, зробити презентаційну брошуру.
Загалом хочеться якісно напрацювати його. Не просто розписати дати, а спланувати події так, щоб не було накладок у розкладі. По максимуму заповнити теплий період року. Звичайно, у глибоку осінь і зиму заходити не варто. Але весь теплий сезон – з середини квітня до середини жовтня – повинен бути розписаний. З одного боку, щоб не було пробілів, з іншого – 25 заходів в одні вихідні. Тому що цього року так траплялося, і ні я, ні заступники фізично не могли їх усі відвідати.
– Важливий момент в сфері туризму – цього року Олиці виділили 10 мільйонів гривень з державного бюджету. Чи дійшли ці кошти? Чи вдасться освоїти їх до кінця року, адже лишився лише грудень?
– Цим займається департамент інфраструктури облдержадміністрації. Знаю, що робота проводиться. Насправді гріх буде, якщо обласна адміністрація не використає ці гроші. З 9,9 мільйонів гривень частина йде на археологічні розкопки і частина – на консервацію. Як мінімум, потрібно прибрати дерева зі стін, бо це не лише неестетично виглядає, а й руйнує стіни.
– Чи можна археологічні дослідження проводити в грудні?
– Думаю, так. Адже без цього не можна братися за наступні етапи. Проєкт просто зупиниться. При реставрації обов’язково потрібно мати документ про проведені археологічні дослідження.
Є вже план робіт, які ми повинні виконати найближчим часом. Вони стосуються бастіонів, покрівлі. Спершу необхідно зберегти будівлю, а тоді братися за внутрішні роботи.
– Які стратегічні цілі ви поставили перед собою на наступний рік?
– Почати реалізацію двох масштабних проєктів: створення медичних містечок при Волинській обласній клінічній лікарні (проєкт передбачає термореновацію та реконструкцію усіх корпусів, операційних та реанімацій, добудову невеликого модуля з вертолітним майданчиком на даху), а також при об’єднанні материнства і дитинства (реконструкція дитячої лікарні з добудовою операційного корпусу та створення готелю для батьків пацієнтів). Загальна вартість цих проєктів – понад 2 мільярди гривень. Це повністю новий підхід, реновація. Дуже хочемо, щоб все вдалося так, як анонсувалося – до 2024 року. 2022-й ми оголосили роком дитини на Волині – плануємо в його рамках завершити ремонт неонатального центру.
Ще один важливий проєкт – реставрація Олицького замку. Я вболівав за це з 2015 року, коли ще був головою Ківерцівської районної ради. Було страшно, що така краса руйнується. Дуже не хотілося б, щоб, наприклад, європейські гості пам’ятали нас як людей, які не цінують свою історичну спадщину.
Наша каденція зробила багато для того, щоб цього не трапилося. З замку вже переселена психіатрична лікарня, було багато заходів, презентації для міністерств, депутатів різних рівнів, науковців. 2021-й був, а 2022-й ще стане знаковим в житті Олики. Недавно спілкувався з головою громади – він каже, що вже є багато туристів. Повірте, Волинь має чим здивувати. Нам потрібно розвивати забуті пам’ятки, події.
Не забуваємо також про освіту. Є низка непопулярних рішень, які вже ухвалили і, напевно, ще будемо ухвалювати – саме зараз триває аналіз та обговорення.
Текст: Віта Сахнік
На правах реклами