У селі Лобачівка на Горохівщині провели в останню дорогу полеглого на війні 30-річного воїна Віталія Собчука. Герой проживав у Луцьку, але поховали його в рідному селі,де він народився.
Про це повідомили в Берестечівській громаді.
В Лобачівку Віталій часто приїздив до бабусі Марії. Несолодким було життя хлопця. У дванадцять років, втративши матір, залишився напівсиротою. Коли ж йому виповнилося двадцять два – був призваний на строкову службу в 95-ту Житомирську високомобільну десантну бригаду, після проходження якої у 2017 році підписав контракт, поповнивши ряди мужніх захисників України.
Лише місяць тому Віталій приїздив додому, щоби провести в останню дорогу батька, який також поліг у бою за свободу рідного краю. Хоч як просили рідні, не смів затриматися й на днину, поспішаючи до побратимів, аби не втратити своїх позицій. І ось, рівно через місяць, Волинь сколихнула болюча звістка про те, що під час виконання бойового завдання на території Луганської області обірвалося життя Героя Віталія Собчука.
Похоронна панахида за загиблим відбулася у Свято-Троїцькому кафедральному соборі міста Луцька. Після того кортеж із тілом військовослужбовця направився в село Лобачівка, де його зустріли рідні, близькі, знайомі й незнайомі українці, за мирне небо над якими він віддав найцінніше –молоде життя.
У місцевому храмі Святої Трійці над домовиною Героя священнослужителі Православної церкви України молилися щиро й ревно, закликаючи кожного віддати останню шану відважному захиснику. Лунали співчуття родині загиблого воїна. Від імені жителів громади прощальне слово виголосив Берестечківський міський голова Ігор Грудзевич, звернувшись до Віталія: «Ми пам’ятатимемо тебе, молитимемося за тебе. Віримо, що твій подвиг в ім’я України надихатиме ще не одне покоління!»
Похоронили Віталія Собчука на сільському кладовищі поруч із могилою матері. Світлу пам’ять вшанували виконанням Державного Гімну під звучання духового оркестру і трикратний залп салютної групи.
– Обов’язково переможемо, коли за Батьківщину боротимуться такі воїни, як Віталій! – промовив рідний дядько загиблого Трохим Пушкарський. Він же процитував слова, які нещодавно почув від Віталія «Не бійтеся, живіть спокійно! Перемога буде за нами!»