На центральній площі міста Любомль зібралися рідні, друзі та небайдужі, аби привернути увагу влади й суспільства до проблеми повернення українських захисників із російського полону.
У суботу, 8 лютого, незважаючи на пронизливий морозний вітер, вдруге відбулася мирна акція, яку започаткувала дружина безвісти зниклого військового Тетяна Римша спільно з місцевими волонтерами, ВСН.
Після хвилини мовчання і спільного виконання Гімну, учасники заходу взялися за руки і разом прочитали молитву «Отче Наш».
«Я понад 15 місяців чекаю на коханого чоловіка Віктора, військовослужбовця 14-ї окремої механізованої бригади. Він зник у жовтні 2023 року на Харківщині. Із власного досвіду знаю, як важливо родинам зниклих безвісти та полонених не замикатися в собі, не бути на одинці зі своїм болем, а відчувати підтримку оточуючих. Наша акція – це те місце, де розуміють без слів і без обіймів зігрівають», – звернулася до присутніх Тетяна.
Жінка запропонувала написали листи своїм найдорожчим людям, які зникли безвісти або перебувають у полоні. Їх зберігатимуть в одному конверті до того часу, поки всі не повернуться. Тоді кожен знайде свого листа і, прочитавши, дізнається, як сильно на них чекали вдома.
Один за одним за стіл сідали люди...
Татові написала листа донька зниклого безвісти Олександра Тувакова. Дівчинка щодня ось уже півтора роки відправляє йому смс і вірить, що настане час, коли він їх обов’язково прочитає.
Мама, притискаючи до серця портрет сина, на якого вже рік чекає, тремтячою рукою виводить слова, що так хотіла б сказати своїй дитині.
Писали й дружини, сестри, племінники.
У кожного – своя історія, свій біль і спільна віра в те, що їх найдорожчі люди обов’язково повернуться до рідного дому.
Під час акції кожен охочий мав змогу поділитися своїм болем і розповісти про свого зниклого безвісти, коли й де обірвався зв'язок, до кого зверталися за допомогою.
У своєму виступі місцева волонтерка Катерина Мокренко наголосила, що ми повинні бути надійним тилом для наших захисників, які боронять Україну, ми маємо гідно вшановувати Героїв, які до останнього подиху залишалися вірними своїй країні, а також бути голосом тих, хто в полоні чи зник безвісти, аби про них не забули.
«Я неодноразово була поруч із рідними, коли їм сповіщали страшну звістку, і чула слова їхнього відчаю. Я бачила, як це вірити, обіцяю бути з вами до кінця. Ваші рідні – не статистика. Безвісти зниклий – це не вирок… Чим більше нас буде і чим більше ми говоритимемо про кожного полоненого та зниклого безвісти, тим легше нам буде достукатися і нас таки почують», – звернулася до присутніх Катерина.
Протягом зустрічі, що тривала годину, присутні донатами підтримували військовослужбовців, які нині тримають фронт.
А учениці ліцею №1 міста Любомль – шестикласниця Лєра і її сестричка першокласниця Віка, п’ятикласниці Іванка і Вероніка – передали 2500 гривень, які самі заколядували.
Так, спільними зусиллями вдалося зібрати 17 225 гривень (разом із коштами, вирученими днями під час перфоменса на підтримку полонених).
«Ми переможемо лише тоді, коли об’єднаємося, коли візьмемося за руки. Дуже важливо, щоб тут на площі були люди, які проходять повз. Не будьте байдужими до чужого горя, не будьте байдужими до наших захисників, які зараз боронять нашу землю, допомагайте армії. Дуже дякую всім, хто прийшов на нашу мирну акцію», – підсумувала захід Тетяна Римша.
Як анонсувала ініціаторка, мирну акцію на підтримку українських військовополонених та зниклих безвісти проводитимуть кожної другої суботи місяця о 12:00.