Ще одна громада Волині вирішила приєднатися до Православної церкви України. Рішення у мешканців села Вічині, що у Доросинівській громаді Луцького району, назрівало вже давно, і його підтримували майже усі. Щоправда, не священник. Тож вирішили не відтягувати і змінити підпорядкування без нього. Але без скандалу не обійшлося.
Як народ без священника до ПЦУ переходив – бачили журналісти 12 каналу.
Скандал у селі виник, коли громада вирішила перейти до ПЦУ. Та не через розбіжності у поглядах, а через ключі.
На шосту вечора до церкви Преображення Господнього у Вічинях зійшлося чи не все село і навіть із ближніх сіл приїхали. Не на богослужіння. Його, звісно, провести запланували, але вже після того, як храм із московського патріархату перейде до Православної церкви України.
«Ми вже далі не можемо. І не хочемо терпіти тої церкви, яка є. Воюють наші діти і внуки. І ми хочемо всі за Україну. За нашу державу, за нашу землю», – каже місцева мешканка Людмила.
Якби не війна, діляться, то, може, б і далі відвідували церкву московського патріархату. Але коли ворог зі зброєю прийшов на наші землі, то зрозуміли: всього російського позбуватися треба негайно.
Свою церкву у своїй країні підтримують майже всі мешканці цього села. Напередодні опитували кожного. Майже дві сотні людей перехід підтримали і лише двадцять від голосування утрималися. Тож рішення прийняли майже одноголосно і навіть без священника.
«Ми його не питали… Наш батюшка сьогодні навіть відмовився приїхати. Він підтримує московський патріархат? Ну аякже! Я так зрозуміла. І ми всі так зрозуміли. Ми його запитували декілька раз, він сказав: ні, ні, ні!» – розповідає одна з парафіянок.
Не було священника й на парафіяльних зборах.
«На дзвінки не відповідає. Ми цілий день дзвонимо – він не відповідає. Навіть голова ОТГ наш доросинівський каже: я навіть дзвоню – він не відповідає», – каже місцева мешканка Леоніда.
Замість нього – отець Василь із Рожища. Відмовитися від російської церкви, каже, потреба нагальна.
«Православну церкву України не визнають і борються своїми силами. А ні, щоб подумати про народ, який пішов і захищає їх, то вони ще благословляють на війну, ми бачимо їхнього наставника», – зауважує протоієрей Василь Шняк.
Священнослужитель каже, що на переході церкви у Вічинях до ПЦУ наполягали ще з 2019-го, коли Україна отримала Томос.
«Скільки звертаємось до них, то в них літератури немає, то ще чогось, і так вони відтягують час», – додає священник.
Відтягувати більше нема куди. Перехід до ПЦУ вирішили прийняти тут і зараз. Зі священником чи без нього.
«Ну то що священник? Священник – людина найнята. Прийшов, послужив – і пішов. Розумієте? А громада ж є громада. Громада вирішить», – стверджує голова Доросинівської громади Микола Касянчук.
А поки парафіяни ставили підписи, з’ясувалося, що немає ключів від церкви – по них послали місцевого мешканця Василя.
На зборах 137 парафіян підтримали перехід церкви до ПЦУ.
Василь, який приніс ключі, розповів: священник пояснив, що на дзвінки не відповідав, бо садив картоплю. Втім, і нині їхати відмовився.
Після того, як відімкнули храм, усе село приєдналося до першого у Вічинях богослужіння вже у Православній церкві України.