На Волині після 3-річної перерви знову зафіксували випадок захворювання на туляремію.
Про це повідомляє прес-служба Волинського лабораторного центру МОЗ.
Захворювання виявили у жителя Турійського району, який інфікувався при проведенні робіт на власному господарстві.
Територія Волині є ензоотичною по туляремії, починаючи з 50-тих років минулого століття. З того часу в області налічують 79 ензоотичних пунктів у 13 районах. Після 30-річнго затишшя, захворювання серед людей знову почали виявлятись з 2002 року, коли майже щорічно реєструвалась туляремія. Востаннє хворий на туляремію виявлений у 2015 році (смт. Турійськ).
Довідково:
Туляремія – природно-вогнищева, зоонозна інфекційна хвороба, що характеризується ураженням крові, нервової системи та інших органів (верхніх дихальних шляхів, очей, нирок), а також гарячкою та характерним збільшенням лімфатичних залоз.
Резервуаром інфекції у природі є до 30 видів тварин (типова зоонозна інфекція). Але найбільше значення для людей мають мишовидні гризуни, у яких збудник тривалий час зберігається у нирках та виділяючись на зовні із сечею, забруднює збудником хвороби все навколо.
Людина інфікується, як правило, при контакті із гризунами. Крім того, захворіти можна:
- при вживанні сирої води з невідомих водойм, споживанні забрудненої їжі (немитих яблук, овочів тощо),;
- при вдиханні збудника з пилом (при сільгоспроботах по обмолоті інфікованого зерна, заготівлі сіна тощо).
- Рідше хвороба виникає після укусів комах — кровососів: сліпнів, мух-жигалок та особливо іксодових кліщів (в період їх активності).
Початок хвороби гострий: підвищується температура тіла, відмічається головний біль, загальне нездужання, зниження апетиту та головне, завжди, в місці проникнення збудника в організм, збільшується лімфатичний вузол (який називають бубоном). В залежності від механізму передачі та вхідних воріт інфекції виділяють різні клінічні форми. Частіше зустрічається бубонна і виразково-бубонна (рідко – легенева та очна).
Вберегтись від хвороби допомагали щеплення протитуляремійною вакциною. Однак, через її відсутність в Україні з середини 2000-х років, різко знизився у населення імунітет до цієї інфекції. Тому, епідеміологи лабораторного центру для профілактики захворювання радять дотримуватись певних порад:
- забезпечити відповідний захист від гризунів і належне утримання місць проживання та джерел водопостачання (особливо індивідуальних криниць);
- не вживати сиру воду з відкритих водоймищ та невідомих джерел;
- проводити дератизацію приміщень та захищати харчові продукти від проникнення гризунів, надто у зерносховища і складські приміщення;
- при сільгоспроботах по обмолоту зернових, заготівлі сіна тощо — обов’язково використовувати засоби захисту (для органів дихання і очей);
- відповідно одягатись при відвідуванні лісу, риболовлі, полюванні чи просто відпочинку на природі.
Тривалий і важкий перебіг хвороби та повільне одужання (ефективність лікування залежить від своєчасно встановленого діагнозу) та можлива подальша інвалідність — роблять це захворювання особливо небезпечним.
Отже, при виявленні вказаних вище симптомів (особливо різкої слабкості та збільшенні лімфатичних вузлів) — негайно звернутись до лікарів за місцем проживання, не займатись самолікуванням.