На Волині всихають заповідні ліси. Як їх врятувати

12% заповідних лісів уже втрачено

П’ята частина волинських лісів належить до заповідної зони. Це Черемський заповідник, національні природні парки, заказники та урочища. 12% природно-заповідного фонду уже фактично втрачено через стрімке всихання дерев. В першу чергу – сосни, яку останнім часом вразив жук-короїд.

Лісники кажуть, зупинити процес можна, але наразі у них зв’язані руки. З 2016 року будь-які рубки, в тому числі санітарні, у заповідній зоні суворо заборонені.

Екзотичні дерева оточені всохлими соснами і ялинами

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Першотравневий» знаходиться всього за кілька кілометрів від Луцька. На 12,5 гектарах землі ростуть тюльпанове дерево, катальпа, дугласія та інша екзотика. А також звичні усім хвойні та листяні дерева. Попри статус пам’ятки, територія виглядає недоглянуто. Через густі зарослі важко розгледіти «заморські» рослини. Натомість на кожному кроці помітно сухі та повалені дерева.

«Масово всихають хвойні дерева, але ми не можемо нічого з цим зробити – тут заборонені будь-які вирубки», - каже головний лісничий ДП «Ківерцівське ЛГ» Андрій Зінич.

«Ялина вже всохла на 80% і процес триває», - додає він.

Така ж ситуація у заповідному урочищі Луцького та Локачинського районів «Садівська дача».

Урочище створене для збереження цінних дубово-грабових насаджень. Тут росте підсніжник, живуть борсуки і видри, занесені до Червоної книги України. На 2600 гектарів заборонені будь-які господарські роботи та розведення вогнищ. Здавалося б, місце повинне виглядати, як рай на землі. Та, на жаль, тут також масово всихають дерева. Чимало з них падають у негоду і можуть бути небезпечними для відпочивальників, які забредуть у «дику природу».

За останні два роки площа заповідних фондів на Волині збільшилась на 165 гектарів, втім це не рятує від всихання дерев.

Всохлі дерева падають у негоду
Поміж зелених листяних – сухі хвойні дерева

Завідувач сектору охорони і захисту лісів Віталій Півовар

У заповідних зонах в короїда немає перешкод

Завідувач сектору охорони і захисту лісів Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Півовар каже, дерева гинуть в першу чергу через засиллля жука короїда.

«Але, якщо в експлуатаційних лісах (ті, що використовуються для лісового господарства, - ред.) поширення шкідника вдалось призупинити з допомогою санітарної вирубки, то у заповідних ми нічого не можемо зробити. До того ж часто експлуатаційні ліси і заповідні знаходяться через дорогу. Останні в таких випадках буквально є розсадниками короїда», - пояснює фахівець.

Доцент кафедри лісового і садово-паркового господарства СНУ імені Лесі Українки Василь Войтюк каже, що поки єдиний доступний в Україні метод боротьби з шкідником – санітарні вирубки. Інший спосіб – розведення комах-ворогів короїда поки лише випробовується.

«Рубка ефективна лише у перші кілька тижнів, коли починає жовтіти хвоя і жук ще не перейшов на інші дерева. Якщо ж затягнути, шкідник настільки знищить рослину, що вона вже буде непридатна для переробки. В середньому хвойні дерева гинуть за рік», - запевняє науковець.

«Ті, що вже знищені короїдом, навіть селяни на дрова не хочуть брати – тепла вони достатньо не дають. Хіба на тирсу можна перебивати, але це аж ніяк не окупить затрат з вирубки. Фактично вирізування всохлих дерев – це лише збитки для лісників», - додає Віталій Півовар.

З його слів, покращити ситуацію може лише зміна законодавства та дозвіл на санітарні рубки у заповідній зоні. Тоді лісники зможуть оперативно зрізати вражені дерева і не дозволяти поширюватись хворобі.

Доцент кафедри лісового і садово-паркового господарства Василь Войтюк


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Відомо, в якій луцькій піцерії «Фелічіта» отруїлись люди
Наступна новина У Мартиняка прокоментували звинувачення в погрозах помічнику Рубльова
Схожі новини