Військовослужбовець ЗСУ Іван брав участь у бойових діях ще в 2014 році, коли служив у складі 81-ї окремої аеромобільної бригади. У лютому 2022-го він знову повернувся до лав армії. Під час оборони Новомихайлівки на Донеччині Іван отримав поранення. За свою службу нагороджений орденом «Золотий хрест». Одружений, має двох доньок і вже став дідусем. Наразі він продовжує службу у столичному ТЦК та СП.
Скільки метрів у Новомихайлівці відділяло наших військових від ворога і хто був легендарним командиром Івана під час АТО? Про це військовий поділився з кореспондентами АрміяInform.
«Строкову службу я проходив у Харкові, у ППО, ще у 1993-1995 роках. У 2014 році, коли розпочалася Антитерористична операція, отримав повістку і знову повернувся до ЗСУ. Служив у складі 81-ї аеромобільної бригади, де виконував завдання в Дружковці, Краматорську, Слов'янську, і Маріуполі. До речі, командиром у нас був тоді нині вже генерал-лейтенант Євген Мойсюк», — розповів Іван.
З початком широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року, Іван знову став до лав ЗСУ, приєднавшись до київського 23 окремого батальйону. Першочерговим завданням було захистити Київ, а після звільнення області, батальйон відправили на Донеччину.
«Близько двох місяців ми виконували бойові завдання в Новомихайлівці, там я і отримав поранення. Майже з усіх видів озброєння по нас працював ворог: «Смерчі», фосфорні снаряди, авіація, «Гради», танки. Найгірше було, коли працював танк. Ми відраховували кожен його постріл. Якщо було 21, знали, що один залишив для відходу», — згадує він.
Військовий також зазначив, що в деяких місцях їхні позиції знаходилися всього за 150 метрів від ворога. «Ту посадку, де ми стояли, противник перед нашою ротацією повністю зніс, нічого від неї не залишилося», — додав Іван.
Після поранення Іван повернувся на службу, де працював водієм в евакуаційній команді. «Ми забирали поранених із «нульових» позицій та доставляли до Шахтарська й Курахового. Коли по рації повідомляли про «300-го», одразу сідав в машину і їхав, не задумуючись», — розповідає він.
Наразі Іван служить у столичному ТЦК. Він зазначив, що найважче під час цієї служби чути від людей запитання: «Чого ти тут, а не там?».
«Коли уходив на війну у 2014 і у 2022-му, дружина була проти. А я її питаю: хто вас буде захищати? У сьогоднішній моїй службі в ТЦК найважче, коли люди приходять і кажуть «чого ти тут, а не там». Це найтяжче…
У мене дружина, двоє дітей, онуку вісім років. Я щасливий дідусь… Але найголовніше – це перемога. І вона буде за нами», – підсумував військовий.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.