Нацгвардієць з позивним «Поет» прийшов добровольцем до військкомату майже десять років тому, коли ворог вперше порушив кордони нашої держави. Зараз Олег проходить службу у 5 Слобожанській бригаді «Скіф» НГУ.
Журналістам національного телеканалу Олег розповів, де нищив російських окупантів, і як народжуються пісні на війні, пишуть на сторінці Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України.
Нехай лоскоче нерви підлий страх. І хай ти на героя геть не схожий. Гніздо борониш, гордий впертий птах. І ворог пташенят дістать не зможе, - це рядки з одного з творів Поета.
У цьому вірші гвардієць Олег розповідає, чому у п'ятнадцятому році прийшов добровольцем до військкомату. Під час великої війни чоловік нищив окупантів на Харківському, Луганському, Куп'янському та Запорізьких напрямках. Олег — мінометник, доводилось працювати за кількасот метрів від ворожих позицій.
Я вважаю, що для них мотивація перш за все – гроші. Я їх вважаю нелюдами, загарбниками. І в мене рука не здригалася - власноруч випустив не одну сотню мін по ворогу. В мене син, і я все роблю для того, щоб він не потрапив на війну. Йому зараз вже 15 років, - пояснює Поет.
Нещодавно Олег повернувся у стрій, до побратимів-гвардійців після складної операції та тривалої реабілітації. Дались взнаки травми часів Операції об'єднаних сил та навантаження поблизу села Роботине Запорізькій області. На бойові завдання, згадує Слобожанський гвардієць , виходили кілька разів за ніч.
Міномет 82-го калібру… вони не такі важкі, але до нього ще ж є і міни, і обладнання, та ж сама бусоль, той же самий генератор, те ж саме паливо. Ну, близько 30 кг нести, але це ж далеко - підніс, зупинився, підніс, зупинився, обстріл - упав. Був такий випадок, коли за ніч три ходки, близько трьох кілометрів туди, трьох кілометрів назад. Від 18 до 20 км, так - туди і назад під обстрілами, то коліно вже не витримало, і дійсно вже відчував, що довго далеко вже пройти дуже-дуже складно і боляче, - говорить наш побратим.
Творчістю, грою на гітарі, написанням віршів та музики Олег займається понад вісім років. Почав, щоб не зламатись, пояснює гвардієць.
«В мене чотири гітари, але ця - сама така гарна, її передали, вислали, були з Іспанії волонтери», - Олег показує журналістам свою улюбленицю та продовжує: «Для мене поезія і пісні - свого роду, як віддушена, яка допомагає психологічно витримати ці всі навантаження. А ще це - свого роду також зброя, коли я виступаю перед побратимами, перед волонтерами, перед цивільним населенням. Я бачу по їхніх очах, що також приношу користь. Було таке, що писалися вірші й в бліндажі, і на бойових позиціях».
Зоре ми тут не самі, наші дороги прямі, наші загиблі в ґрунтах, наші живі на щитах, поки ще віра жива - віра любов зігріва.
Цю пісню Олег написав на слова побратима, полковника пана Анатолія, натрапивши на вірш у соцмережах. Війна — творчості не завада, переконаний гвардієць. Маючи кілька державних нагород, Поет видав шість книжок - три повісті та збірки віршів. Одну з пісень присвятив тим, хто допомагає нашим захисникам нищити окупантів, вистояти та повернутись додому.
Прилечу до тебе, прилечу. Обійму, до серця пригорну. Бо любов сильніша за війну. Дочекаюсь будь-що - я долечу!
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.