«Навіть досвідчені спортсмени, заходячи у клітку, відчувають страх», - боєць ММА Артур Столярук

Артур Столярук в залі клубу змішаних єдиноборств «Легіон»

Змішані єдиноборства стають все більш популярними серед молоді.

У Луцьку уже є чимала кількість спортивних залів, у яких тренуються універсальні бійці ММА. Одним із них є клуб «Легіон», тренером якого є дворазовий чемпіон України з універсального бою Артур Столярук.

Войовничі риси характеру Артура - витримка та залізна сила волі – тісно переплелися у його житті з творчістю. Адже, окрім того, що спортсмен тренує інших та сам бере участь у боях в октагоні (клітці, - Авт.), він ще й малює.

Артур Столярук, 26 років
Родом з Луцька. Навчався в 23-ій школі. Закінчив Львівський державний коледж декоративно-ужиткового мистецтва та Академію друкарства.
Дворазовий чемпіон України з універсального бою, чемпіон України з рукопашного бою, чемпіон Європи з універсального бою, чемпіон України з кікбоксингу, майстер спорту з універсального бою.

«Як і всі хлопці, у дитинстві я полюбляв битися, боротися з братами, друзями. Коли мені було вісім років, тато «познайомив» з рукопашним боєм. З того часу, можна сказати, і розпочався мій спортивний шлях. До 16 років я тренувався в клубі «Рубіж» у Сергія Гузова. Потім вступив до Львова на навчання, але паралельно відвідував спортклуб «Тріумф».

Навчався у Львові в художньому коледжі, за освітою я – художник, але паралельно завжди займався спортом, бо це невід’ємна частина мого життя.

Крім того, певний час займався кікбоксингом у Романа Кардаша. Саме він запропонував мені взяти участь у турнірі з ММА. Перший бій у клітці відбувся в 2013 році. Після цього я вподобав собі саме цей вид спорту і почав займатися вже змішаними єдиноборствами», - розповів історію свого спортивного старту Артур Столярук.

- А до того, як вперше виступив на турнірі з ММА, ти щось знав про цей вид спорту?

- Чесно кажучи, коли тренер мені запропонував випробувати свої сили в октагоні, то я толком і не знав, що то таке ММА.  Але з часом цей вид спорту набирав популярності, і вже сьогодні ММА стало дуже відомим. І я розумію чому. Бо це універсальний бій. Як колись казав мені тренер: «Коли доведеться в окопі битися, то там не питатимуть, чим ти вмієш це робити – руками чи ногами».

Зараз ММА є дуже популярним у Луцьку. Є багато клубів, відчувається здорова конкуренція, а отже є розвиток. Тренери, спортсмени дружать між собою, обмінюються досвідом. Ніхто вороже один до одного не ставиться. 

Тому, вважаю, що в Луцьку є потенціал виховати хороших спортсменів та заявити про себе в Україні та за її межами.

Взагалі ММА – багатогранний вид спорту, який поєднує техніку боротьби, удари, удари в партері, із захватами, больові прийоми тощо. Крім того, велику роль відіграє не тільки технічна «база» спортсмена, а й характер. 

- Якими якостями повинен володіти справжній боєць ММА?

- На першому місці – це дисципліна. Крім того, багато залежить від ставлення спортсмена до тренувань. Також важлива сила волі: боєць може бути і технічним, і сильним, але якщо немає сили волі, то навряд чи вдасться проявити себе в бою. 

А ще повинне бути величезне бажання перемогти суперника, в іншому випадку немає сенсу навіть виходити на бій.

- Пам’ятаєш свій перший бій? Що відчував?

- Це був турнір. Перший бій я виграв, другий програв. Але це був мій перший досвід і я, чесно кажучи, не до кінця розумів, куди йшов. Однак мені було цікаво спробувати, бо багато надивився роликів в інтернеті…

Ніколи не забуду, як увійшов в клітку, а за мною замкнулися двері… Виходиш, як гладіатор на арену, і розумієш, що виходу немає – або ти, або тебе.

- Знаю, що твій брат теж займається ММА. Хто першим з вас відкрив цей вид спорту для себе?

- Мій брат Назар – менший за мене, відповідно почав займатися спортом пізніше трохи, ніж я. Але ми вчилися в різних містах – я у Львові, Назар – у Харкові, де він одразу пішов займатися ММА. У той час я відвідував клуб кікбоксингу, тому з впевненістю можу сказати, що мій брат Назар більш обізнаний у ММА. Саме тому він є моїм тренером і готує мене до боїв.

- Чи всі спортсмени можуть бути тренерами?

- Не кожен може ним стати. Яким би талановитим не був спортсмен, якщо він не може знайти підхід до дитини, людини, то йому важко буде чогось навчити. Інколи, знаєте, менш талановитий спортсмен може бути дуже хорошим тренером. Так би мовити, не вийшло самому стати чемпіоном, то він зробить чемпіонів з інших.

- Нещодавно і стінах Луцького замку відбувся другий міжнародний турнір з ММА «Воїни Любарта». На скільки успішним він був для тебе?

- Я переміг суперника Руслана Мамадова з Азербайджану у другому раунді технічним нокаутом. Були певні помилки у мене, але я вважаю, що будь-яка перемога – це успіх.

- Клуб змішаних єдиноборств «Легіон», де ти працюєш тренером та честь якого відстоював на «Воїнах Любарта», мав представляти ще один боєць Артур Лихач. Чому він не виступив?

- Його суперник відмовився з ним битися. На битві поглядів опоненти дуже агресивно поводили себе щодо Артура, а як справа дійшла до бою, то «дали задню» (сміється, - Авт.)

- ММА – травматичний вид спорту?

- Я б так не сказав. Для мене, наприклад, бокс є більш травматичним. Зрештою, це ж бій – десь синці та й будуть.

- Кажуть, що ММА, окрім фізичних тренувань, це ще й ціла філософія. Це так?

- Будь-який вид бойового мистецтва – це певна філософія. Бійці приходять не просто помахати руками чи ногами. Навіть змагання, турніри не варто сприймати як можливість щось комусь довести. Переусім треба довести самому собі, що ти чоловік, воїн, який не просто може побороти суперника, а і свій страх.

Навіть досвідчені спортсмени, заходячи у клітку, відчувають страх. Головне спрямувати його у правильне русло і не дозволити страху взяти верх. Якщо боєць зможе побороти страх, то це допоможе в бою, якщо ні – той «спалить» його. 

- Чи є ММА прибутковою справою в Україні?

- Гроші за бої платять, але вони не покривають навіть витрат на підготовку до бою. От з останнього – переможцям турніру «Воїни Любарта» платили гроші, але вони були вдвічі меншими за ті, які були витрачені на підготовку.

- Не плануєш виходити на світовий рівень?

- Все можливо і все у планах, але треба готуватися. Спочатку заробити певний рейтинг в Україні, а тоді вже можна рухатися далі.

- Спорт і малювання існують паралельно у твоєму житті. Що з цих сфер є хобі, а що роботою?

- Поки так виходить, що мистецтво – це моє хобі, а спортом я заробляю на життя. Малювання допомагає мені відновити моральні сили, особливо після важких боїв.

- Що малюєш?

- Зараз працюю в геометричній абстракції. Розробив власну техніку, маю вже близько 20 картин, і 19 липня планую відкрити власну виставку в РЦ «Промінь», куди запрошую усіх охочих.

Серед моїх робіт є різні: чисто графічні з мінімальним використанням кольору, а є і з великою кольоровою гамою. Не знаю, від чого залежить їхня насиченість. Мабуть, від життєвих обставин. Ідеї не виникають у мене спонтанно, вони «виношуються», а потім з’являються на полотні.

Картини Артура Столярука

- Якою була твоя перша картина? Починав одразу з абстракції?

- Це був довгий шлях, поки я дійшов до абстракції. А до того малював все: від звичайного натюрморту до повнофігурних композицій.

Текст: Ірина КОСТЮК (Перший)

Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ (Перший) та з архіву Артура Столярука

ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНИЙ


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Facebook масово перевіряє акаунти українців, які скаржилися на ФІФА
Наступна новина Конкурс на кращу господиню й частування кулішем: Прилуцьке святкуватиме День села
Схожі новини