«Не тільки вчу, а й вчуся у студентів», – професор луцького вишу Наталія Павліха

Завкафедри міжнародних економічних відносин та управління проектами Наталія Павліха

Цього року кафедра міжнародних економічних відносин та управління проектами факультету міжнародних відносин СНУ імені Лесі Українки святкує 20-річчя. Офіційно День народження кафедри 5 серпня, але урочистості запланували на 19 вересня.

Як навчаються студенти-«міжнародники», де проходять практику, ким найбільше мріють стати на першому курсі та чи дають хабарі, «Першому» розповіла завідувач кафедри, професор Наталія Павліха.

На посаді вона 10 років, в цілому на кафедрі – 12. 


– Як змінилась кафедра за роки вашої роботи?

– В суспільстві постійно і динамічно тривають зміни. Тому і наша кафедра живе відповідно до потреб сучасності. Наприклад, ми реалізовували проект підготовки військовослужбовців за кошти НАТО.

Наш факультет відмінний від інших факультетів університету тим, що в основі його роботи –  міжнародні зв’язки і міжнародна діяльність. І це ставить виклики, які треба долати щодня.

Один з них –  участь у міжнародних конкурсах, проектах і програмах. Ми беремо участь у грантовій програмі Еразмус+ у напрямку Жан Моне. В рамках програми співпрацюємо з Туреччиною, у нас є один турецький викладач. Окрім того, у нас багато іноземних студентів, є англомовне викладання, яке здійснюють викладачі і нашої кафедри, і інших кафедр факультету. Є англомовні програми, на які записуються й інші студенти.

Крім того, ми маємо тісні зв’язки з навчальними закладами інших країн. Наші викладачі проходять стажування і підвищення кваліфікації у Республіці Польща. Ми контактуємо з Болгарією і видали спільну монографію разом з болгарським університетом.

Наталія Павліха біля лабораторії управління проектами

Сьогодні, коли ми говоримо про підготовку фахівців-міжнародників, маємо думати про відповідність цього фаху сучасним потребам.

Зараз важливо не так знати міжнародну економіку, мікро- і макроекономічні залежності, як вміти приймати правильні управлінські рішення в міжнародній діяльності, а також і брати участь у програмній діяльності. У будь-якій сфері життя реалізовуються програми – економічні, соціальні, освітні. Велика частина програм фінансується ЄС, іншими іноземними джерелами. Сьогодні мало фахівців, які вміють грамотно скласти проектну заявку, виграти проект та реалізувати його. Ми цього вчимо студентів.

– Як змінив факультет Вас?

– Я подорослішала. У плані наукового зростання і моральної та психологічної зрілості. Робота в університеті є багатогранною і полягає не тільки у спілкуванні зі студентами. Спілкування – це найприємніша і найпродуктивніша частина.

Говорячи про свою роботу, можу пожартувати: в університеті добре працювати, доки нема студентів. Вони приходять і перевертають усе. І перевертають позитивно.

Присутність студентів у моєму житті найбільше вплинула на самовдосконалення. Я англійську мову знала не достатньо добре. Сьогодні я вже отримала сертифікат про здобуття рівня В2. Я подумала: «Як можна працювати на факультеті міжнародних відносин, спілкуватися з людьми, які вільно володіють англійською мовою, і не знати мови?»

– Які інноваційні підходи в навчанні студентів Ви застосовуєте?

– Сьогодні вже далеко часи, коли лектор викладав, а студенти слухали, або коли деякі викладачі вимагали переписувати лекції і перевіряли: написав чи не написав? Лекція – це діалог, а не монолог. Це не креативний підхід, він давно прописаний у педагогічній практиці. Але він особливо доречний сьогодні, коли студенти за допомогою інтернету можуть вивчити проблемну тему із навчальної програми – і прийти на пару уже з готовністю спілкуватися на цю тему. Мультимедійна техніка – це важлива складова, але ми робимо акцент на живому спілкуванні.

– Де відбувається практика студентів?

– Практика студентів є різна. Ми реалізовуємо асистентську, виробничу і науково-виробничу практику. Виробнича практика проходить в установах та організаціях, які займаються міжнародною діяльністю. Тісно співпрацюємо із Волинською промисловою палатою. Ми спілкуємось із роботодавцями, де студенти проходять практику і в подальшому можуть працевлаштуватися.

Асистентська практика – це для магістерського рівня. Вона передбачає пробне викладання і проведення асистентської діяльності.

Науково-виробнича практика – це поєднання перебування нашого випускника у фірмах волинського регіону і не тільки, де студенти набувають практичних навичок і вмінь, а також досліджують певну проблему і результати подають у вигляді випускної кваліфікаційної роботи.

– При кафедрі діють сертифікатні курси. Розкажіть про них детальніше.

– Ми реалізовуємо програму Еразмус+, відповідно до умов якої видаємо сертифікати безкоштовно.

Але наш колектив запроваджує і платні програми, на які приходять не тільки студенти, а й працівники різних підприємств, люди, яким цікаво вивчити питання тайм-менеджменту, лідерства, проектування, економічної кон’юнктури, підготовки і організації міжнародного бізнесу.

Крім того, при факультеті міжнародних відносин діє центр вивчення іноземних мов «Світ».

– Часто після закінчення вишу випускники ідуть на роботу не за спеціальністю. Де працюють ваші випускники?

– Я вражена, що щороку більшість випускників працюють за спеціальністю. Коли ми збирали інформацію про деяких наших випускників, ми були приємно здивовані гарним працевлаштуванням деяких з них. Мені здається, що вони задоволені своєю роботою.

– На факультет журналістики інколи вступають люди, які добре пишуть вірші але не знають достеменно, що має робити журналіст. Чи є щось подібне у ваших вступників?

– Більшість молодих креативних студентів, які приходять на перший курс, мріють стати дипломатами. Ми реально розуміємо, що 20 людей з групи не можуть бути дипломатами. Але такі амбіції і дипломатичні вміння необхідні щоденно і у фаховій сфері, і в особистому житті.

Спілкуючись зі студентами, я розумію, що їхнє бачення щодо своєї спеціальності поверхове. Прагну дати не книжкові знання, а розширити кругозір студента. Прагну студентів відвести на організації, установи, влаштувати зустріч із вже працевлаштованими випускниками, щоб показати їм можливості подальшої реалізації.

– Чого не вистачає студенту, щоб вижити на ринку праці?

– Мені здається, нашому студенту нічого не бракує. Є велика сила, яка конкурує з нашими умовами, - це вплив закордоння. Сьогодні, коли відкриті кордони, наш студент-випускник може реалізувати себе не тільки в Україні, а й за кордоном. З одного боку це дуже добре, це підкреслює конкурентоспроможність випускника, а з іншого боку це створює велику небезпеку для нашої країни. 

– Що найважче дається студентам?

– Найскладніше даються дисципліни, в основу яких покладені розрахунки. Є складні для вивчення предмети, але їх розуміння є важливою складовою для аналітичних навичок студента. Якщо ми говоримо про міжнародний бізнес, то студент повинен володіти математичними здібностями. Аналітичне мислення, яке ми прагнемо розвивати, дається складно. Якщо приходить студент з невеликим знаннями, а в основі будь-яких розрахунків є алгебра та геометрія, в тому є складності.

– Від випускників факультету міжнародних відносин попередніх років доводилось чути, що деякі предмети вони здавали завдяки хабарям. Чи є хабарництво на вашій кафедрі і якщо так, то як з цим боретесь?

– Питання хабарництва гостре у будь-якому університеті. Про це більше говориться, ніж відбувається насправді. Це велика біда нашого суспільства. Панібратство і кумівство, які перейшли будь-які межі, – це те, що гальмує країну і не дає розвиватись. Як завідувач кафедри не бачу ніяких бар’єрів для здачі студентами сесій. Я завжди кажу, що можна все здати, було б тільки бажання. Наші викладачі відкриті до спілкування, завжди можна порозумітись без хабарів. До цієї хвороби я особисто не мала відношення.

Інша справа, коли студенти виходять заміж і приносять коровай. Або приходиш на пару, а вони тортиком пригощають чи цукерками, бо у когось День народження. Це тільки зміцнює стосунки між студентами і викладачами.

– Наскільки тісні у вас стосунки зі студентами?

– Я особисто студентів люблю. Я дуже тішуся студентами першого курсу. На першому занятті я даю їм анкетування, де вони анонімно дають відповідь на питання, чому обрали цей фах, яке у них хобі, улюблена книжка. Мені дуже цікаво відчувати, чим живе молода людина. Я дуже радію, коли студенти 4-5 курсів приносять фотографії своїх випусків, спілкуються з нами на рівні дорослих. Я не уявляю свого життя без студентів. У цьому і секрет молодості багатьох викладачів.

– У соціальних мережах спілкуєтесь?

– Так. Щоб бути поінформованою про будь-які сфери студентського життя, активно спілкуюсь з ними в соцмережах. Часто домовленості про зустріч і консультації з ними відбуваються через Вайбер і Фейсбук, у той час, коли студентові зручно. Сьогодні викладач повинен активно працювати, щоб зацікавити студента і завоювати його симпатію.

– Багато сучасних студентів поєднують навчання з роботою. Не всі викладачі схвалюють це та не дозволяють перездавати пізніше, не «пробачають» відсутність на заняттях. Як на вашій кафедрі з цим?

– Сьогодні студенту, який навчається на платній формі навчання, необхідно працювати, щоб компенсувати ці кошти. Тому ми розглядаємо поєднання навчання і роботи не як бар’єр, а як гостру необхідність, щоб студент менш залежав від батьків і набував самостійності. Людина, яка працює, набуває безцінного практичного досвіду, де б вона не працювала, чи то тимчасово у сфері обслуговування, чи то за спеціальністю.

Сучасний студент завжди може поєднати навчання із роботою, і ще в нього залишиться час для особистого життя. Наш колектив це знає і розуміє і йде на поступки, викладачі дозволяють не відвідувати деякі заняття, але при цьому студенти виконують індивідуальні завдання.

– Часом студенти викладають у соцмережах фото із нічних клубів, з алкоголем. Чи може це вплинути на вашу думку про студента?

– Я переконана, що людина має право проводити свій вільний час, як має бажання. Викладачі можуть підказати, пожартувати, але ні в якому разі не втручатись в особисте життя, не коментувати його, не пліткувати.

Я не вивчаю особистого життя студента. Я люблю слідкувати за стилем студентів. Все частіше молодь себе позиціонує не із бокалами шампанського, а з подорожами, в тому числі за кордоном. Отут у мене виникає багато інтересу.

– Студенти останніх років відрізняються чимось від попередників?

– Кожне покоління відрізняється від попереднього. Це виклики часу, суспільства, вплив глобалізації. Я не можу сказати, що сучасне покоління краще чи гірше за попереднє. Кожне покоління має свої переваги. Ті можливості, які сьогодні існують у молоді і були відсутні за часів моєї молодості, відкривають широкі перспективи для них.

– Чого можна повчитися у студентів?

– Почуття гумору, вміння мріяти, креативності. Я отримую тільки позитивну енергетику від студентів. Навіть від тих, які погано вчаться. Найбільше запам’ятовуються і більше симпатії саме до тих студентів, які уникають навчання. Вони себе десь проявляють в інших сферах і заповнюють інші ніші. Часто на кафедральних засіданнях пригадуємо, ким стали студенти, які мали багато «енок», здавали предмети за останніми відомостями.

Наталія Павліха демонструє фото успішних випускників

– Як плануєте розвивати кафедру?

– У нас плани дуже амбітні. Я хочу побудувати роботу нашої кафедри так, щоб розвивалась проектна діяльність студентів. Йдеться про розробку та впровадження конкретних освітніх та інших суспільно важливих програм.

Окрім того, важливою є реалізація програми подвійних дипломів. Для цього необхідно знайти партнерів з-за кордону, навчальні заклади, які мають хорошу репутацію і дати можливість студенту отримати диплом нашої спеціальності і спорідненої спеціальності за кордоном.

Хочеться, щоб абітурієнтів було більше. На жаль, молоді люди часто виїжджають за кордон. Для них там відкриваються перспективи, але це є велика небезпека для України.

Хотілось би, щоб наша діяльність фінансувалась таким чином, щоб студент разом з нами брав участь в реалізації різних інноваційних ідей і був зацікавлений в навчанні в Україні.

Текст: Наталя ХВЕСИК (Перший)

Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ (Перший)

Передрук заборонено. 


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Розповіли, де в Луцьку поселять військових із Севастопольської бригади авіаторів
Наступна новина У Луцьку продається розкішна дворівнева квартира. ФОТО
Схожі новини