23 грудня у 9 волинських ОТГ були перші місцеві вибори, які стали не тільки «святом демократії», але і полем для жорстких баталій основних політичних партій. Проте основне завдання виборів все ж інше: відібрати кращих представників громади, які ухвалюватимуть важливі для неї рішення.
«Перший» з'ясував, кого саме обрали у депутати в нових волинських громадах.
Бюджетники
Якщо ділити депутатів нових громад за сферами, то зі значним відривом перемагать бюджетники – працівники освітніх закладів, місцевих рад, державних структур та комунальних підприємств. Найбільше їх у тих радах, де немає великих приватних підприємств, і де відтак найактивніші місцеві мешканці працюють в бюджетних закладах.
Так, серед новообраних депутатів – 34 працівники вишів, шкіл та садочків, 15 працівників місцевих рад, 13 працівників державних структур та держпідприємств (крім лісгоспів), 12 медиків та 5 працівників закладів культури.
Якщо додати лісівників, дізнаємося, що 48% новообраних депутатів вже прямо пов'язані із державною або місцевою владою. Така тенденція не дивує, адже поряд із лісівником, директор/ка школи, клубу, реєстратор в у місцевій раді чи фельдшер - це вже впізнавані та часто шановані у сільських/селищних громадах люди.
«Лісова партія»
Державні лісгоспи, підпорядковані Волинському обласному управлінню лісового та мисливського господарства стали структурою, представники якої здобули найбільше мандатів у нових радах.
Так, із 17-ти новообраних депутатів Гуто-Боровенської громади Камінь-Каширського району семеро – лісівники. Також по 3 лісівники перемогли у Війницькій громаді Локачинського району та Тростянецькій Ківерцівського району. Двох лісівників обрали у Старовижівську громаду і по одному – у Підгайцівську і у Липинську громаду Луцького району.
А ще лісівники здобули хороший результат на довиборах у вже створених громадах: трьох обрали у Забродівській ОТГ та по одному у Зимнівській, Вишнівській та Затурцівській.
Цьому сприяли як об’єктивні причини – зокрема, статус лісгоспів як бюджетоутворюючих і авторитетних структур у громадах та районах (до прикладу, ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» та СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» входять до ТОП-5 найбільших підприємств району), так і організованість їх роботи.
Скидається на те, що «похід» лісівників у владу був закономірним. Зрештою, аргументи самих лісників тут зрозумілі: наповнюючи місцеві бюджети, представники лісової галузі досі лишалися осторонь впливів на розподіл видатків місцевих скарбниць.
Також варто зауважити ще два факти. По-перше, в.о. голови Держлісагентства – депутат обласної ради, волинянин Володимир Бондар, який часто наголошує, що лісівники не повинні цуратись політичних процесів на місцевому рівні. По-друге, усі депутати «лісової партії» балотувалися від «БПП «Солідарність», посиливши своїм авторитетом кадрову складову президентської політсили.
(Не)безробітні
Цікаво, що серед новообраних депутатів аж 17 тих, хто "тимчасово не працює". Проте зазвичай це лише офіційний статус, який нагадує нам, що чимало волинян офіційно не працевлаштовані. Так, за словами Міністра соціальної політики Андрія Реви, до 40% української економіки досі в тіні. Волинь – не виняток.
Люди, які не працюють, але думають про (неоплачуване!) депутатство, зазвичай вже мають джерела доходів. Просто ці джерела офіційно не зареєстровані.
Офіційний бізнес
Проте і зареєстрованих підприємців та найманих працівників також багато. Серед новообраних депутатів – 29 підприємців, 5 з яких - фермери. Найбільше підприємців у громадах, наближених до Луцька: Ківерцівській (5), Гіркополонківській (6), Підгайцівській (6).
Натомість у Гуто-Боровенській громаді немає жодного кандидата із офіційним бізнесом.
Також чимало найманих працівників із приватних структур. Загалом у приватних компаніях чи на ФОПів працює 31 депутат. Найбільше їх – у Гіркополонківській (9) та Липинській громадах (8).
Кого не вистачає?
Якщо бюджетників у нових радах багато, то професійних громадських активістів вкрай мало – лише двоє. Передусім тому, що більшість активістів поєднують громадську діяльність із офіційною роботою та під час балотування вказують саме працевлаштування.
А ще серед нових депутатів – по двоє студентів та релігійних діячів. Якщо в студентів зазвичай не вистачає ресурсів, часу та авторитету для перемоги на виборах, то церковникам депутатство зазвичай не потрібне. У них є інша влада – духовна.
А що з гендером?
Гендерного паритету у нових радах (як і в більшості волинських рад) немає. Серед вже обраних депутатів – лише 35% жінок. 13 січня у трьох радах дообиратимуть депутатів, проте їх точно не вистачить, що змінити ситуацію.
Хоча тут ситуація краща, ніж наприклад у Волинській обласній раді, де лише 13% – депутати-жінки. Загалом на Волині існує тенденція: чим більше людей представляє місцева рада, тим менше у раді жінок.
Дорогу молодим?
Середній вік новообраних депутатів волинських громад - 43 роки. Загалом це свідчить про їх відносну «молодість», адже, наприклад, у Верховній Раді середній вік депутата - 53 роки.
При цьому наймолодшому з депутатів ОТГ лише 20 років, а найстаршому - 68.
Антон Бугайчук (для «Першого»)
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.