Юрій Ройко є одним із найактивніших депутатів Волинської обласної ради. Вперше обрався до неї у 2015 році від Радикальної партії Олега Ляшка.
Нині – його друге скликання. І представляє Юрій Ройко політичну партію «За майбутнє». Є головою постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів.
Також він працює радником голови Луцької районної ради.
«Першому» депутат розповів про зміну партії, проблеми лісу та свого округу, потенціал Цуманської пущі та Олицького замку, а також програму соціального житла на селі.
«Цього року зустрічей з людьми стало більше»
– Ви активний у фейсбуці. Чи були думки записувати відео для ютубу?
– Чесно кажучи, такої думки не було. Хоча мені вже говорили: «Заробляй на блогерстві». Є блогер Михалич, а мене почали називати блогером Петровичем (сміється – ред.)
Просто вважаю, що робота в соцмережах має бути атрибутом публічної людини.
До речі, згідно з законом про місцеве самоврядування, публічне висвітлення роботи є одним із зобов’язань депутата.
– А чи часто виборці пишуть про свої проблеми прямо в соцмережі?
– У мене – традиційні форми роботи з виборцями, які стосуються звіту та прийому громадян. В окрузі працюють класичні громадські приймальні. Цього року зустрічей з людьми стало більше. Буквально нема дня, щоб не виїжджав кудись на округ чи по області.
І хоч це перший рік моєї вже другої каденції в обласній раді, але він – один із найцікавіших і найскладніших років за всю історію мого депутатства.
По-перше, це пов’язано з тим, що ми працюємо в умовах нового адміністративно-територіального устрою – укрупнених громад та новостворених районів. Якщо раніше мій округ охоплював Цуманщину, то сьогодні в нього входить шість громад. Географія суттєво змінилася.
По-друге, ми переживаємо найскладніший бюджетний рік в історії Волині. На це все накладаються проблеми, пов’язані з коронавірусом та енергоносіями.
– З чим найчастіше приходять люди?
– Значна частина звернень – потреба у грошовій допомозі. Необхідні кошти на лікування, реабілітацію, на підтримку родин, які постраждали від пожеж…
А далі традиційний депутатський набір – дороги, школи, освітлення, дитячі садки, дахи, будинки культури. Ці проблеми майже ідентичні у всіх округах. Можна навмання тицьнути у будь-яку точку на карті Волині, і всюди це буде актуально.
«Я супротивник використання коштів на 2-3 вікна у школі»
– Який у вас підхід до вирішення таких проблем?
– На початку каденції першочергово зустрічаюсь із головами громад. Ми прописуємо дорожню карту співпраці, визначаємо больові точки, проблемні питання і починаємо займатися їхнім вирішенням.
Я супротивник використання коштів на 2-3 вікна у школі чи виділення 100 тисяч гривень на ремонт дороги. Та за ці кошти лопат із рукавицями не купиш!
Необхідно, щоб заходи мали завершений характер. Я почав ще у минулій каденції і продовжую зараз працювати над освітленням вулиць. Це величезна проблема. Є багато населених пунктів, які за роки незалежності взагалі ніколи не освітлювалися. А є навіть такі, де світла не було за всі роки їхнього існування.
За час депутатства вдалося освітлити десятки кілометрів вулиць. Це конкретика завершених справ.
Тому переконаний, що, скажімо, якщо берешся за ремонт школи або дитсадка, то треба сконцентруватися на конкретному закладі.
Наведу приклади. У селах Холоневичі і Липне були два садочки – ніби близнюки. Кожному – по 40 років. Вони не бачили капітального ремонту за всі роки існування. Шифер розсипався в руках, як пісок. За рахунок залучення коштів обласного і місцевого бюджету та соцеконому нам вдалося їх добудувати.
Тепер маємо практично нові садочки: стіни енергомодернізували, вікна і двері замінили, зробили дах та нову систему опалення, поставили нові меблі.
У Цумані є найбільша в сільській місцевості Волині школа. Там навчається 1200 учнів. Там вдалося коштом місцевого бюджету зробити ремонт, а коштом соцеконому – благоустрій. Таких справ є багато.
За всі роки мені вдалося залучити майже 40 мільйонів гривень на свій округ.
– А що вдалося зробити вже у цю каденцію?
– Якщо порівнювати з минулим роком чи тим, що загалом було за п’ять років, є велика різниця. Усе впирається у гроші. Волинський бюджет 2021 року – у мінусі на 30 мільйонів гривень.
Кошти, які мають спрямовуватися на капітальні видатки та вирішення соціальних програм, «з’являються» за рахунок перевиконання бюджету, а в нас його практично нема. У зв’язку з цим за цей рік вдалося залучити кошти з обласного бюджету лише на освітлення вулиць в двох селах Олицької територіальної громади.
– За п’ять років попередньої каденції і рік цієї ви багато зробили для рідної Цуманщини. Що ще потребує змін?
– У будь-якій громаді роботи непочатий край. На території Цуманської громади тривають роботи на наймасштабнішому об’єкті з «Великого будівництва» – школі у Башликах. Його вартість – 120 мільйонів гривень.
Постає школа європейського зразка, але без під’їзних шляхів. Вона могла бути серед болота. Зробив депутатський запит щодо вирішення проблеми. Довго лобіював це питання, і тепер будується дорога, яка пов’яже села Карпилівка та Башлики з центром громади. Це реалізовується мрія людей, адже там була одна з найгірших доріг у Ківерцівському районі.
Зараз, щоб зробити асфальтне покриття, потрібно, залежно від складності робіт, від 10 до 20 мільйонів гривень за один кілометр. Ми пішли іншим шляхом. По вулицях сіл ми почали стелити білощебеневе або чорнощебеневе покриття. Така дорога коштує 2-3 мільйони гривень за кілометр. Всього вдалося зробити 12 вулиць у восьми селах.
Так, це не асфальт. Але якщо в селі за всю історію існування не було будь-якої дороги і люди по пояс місили багнюку, то зробити дорогу з твердим покриттям і освітленням – це ж нормально?
Нам кажуть, що ми піаримося на дорогах. Насправді якщо не переконатися, що дороги були включені в перелік об’єктів, які ремонтуватимуться протягом року, якщо не турбуватися про проходження тендерних процедур і в цілому питанням не займатися, то воно так і залишиться невирішеним.
– Чи можливо процедуру будівництва та ремонту доріг зробити прозорішою?
– Можливо. Річ у тім, що перелік обласних, районних доріг та вулиць у селах, які будуть ремонтуватися, обласна державна адміністрація формує кулуарно без залучення депутатів обласної ради.
Кошти державного дорожнього фонду надходять на ремонт і будівництво доріг у вигляді субвенції з державного бюджету обласному.
Тобто ми маємо голосувати за гроші, які виділяються, не погодивши наперід, куди ми їх виділяємо.
Хтось бігає, домовляється… Тут вже є і корупційна складова. До речі, дуже багато наших підрядників «викидаються» з тендерів, а виникають якісь фірми, зареєстровані в Києві, Луганській, Донецькій, Одеській областях. Ви можете додумати, чому так.
Ми хочемо цю ситуацію переломити, як це зробили в 2017 році. Тоді ж створили тимчасову комісію, яка займалась питаннями дорожнього будівництва.
Думаю, найближчим часом створимо таку ж комісію і будемо мати прозорий перелік будівництва та ремонту доріг на 2022 рік, який корегуватиметься рішенням депутатів. Вони набагато краще знають, які проблеми є в них на місцях.
«Ми скрупульозно віднеслися до формування природоохоронних заходів»
– Ви зайшли в облраду в попередній каденції від Радикальної партії Олега Ляшка. Зараз – від партії «За майбутнє». Чи відчуваєте різницю в роботі?
– Так, у 2015 році я зайшов від іншої партії. Але за п’ять років каденції побачив, хто дійсно є справжній лідер, з ким можна й треба працювати і за якою силою є політичне майбутнє.
Зважаючи, що зараз вибори до обласної ради тільки за партійними списками, я особливо довго не думав, з ким іти, бо давно визначився.
Вважаю, що наша партія – це яскрава волинська команда.
Прив’язка має бути до одного – ми повинні чітко стояти на засадах єдності та цілісності держави. Все вийде, коли покажемо, що згуртовані і працюємо як єдина команда однодумців.
Я не хочу говорити пафосних слів про патріотизм. Почни зміни з себе. Це і є патріотизм. Кожен депутат на своєму рівні повинен займатися тим, чим може. Основне завдання – максимально ефективно використовувати кошти, які маємо.
– У 2020 році громади освоїли лише 64 % коштів з обласного екологічного фонду. Яка ситуація цього року?
– На сьогодні ситуація більш ніж нормальна. Зі всіх природоохоронних заходів п’ять уже виконані повністю. У левовій частці заходів йде закінчення тендерної процедури та процес виконання. Ще п’ять – у процесі тендерних закупівель.
У мене є надія, що на кінець року буде 100 % освоєння коштів. Бо ще на першому організаційному засіданні екологічної комісії визначили, що одним із пріоритетів нашої роботи буде використання коштів з обласного екологічного фонду.
Ми скрупульозно віднеслися до формування природоохоронних заходів, які мали фінансуватися з цього фонду. І вже тричі за неповний рік заслуховували управління екології і природних ресурсів Волинської ОДА відносно перебігу виконання регіональної програми «Екологія 2016 – 2022».
Поставили чітке завдання: якщо будемо відчувати чи бачити ризики неосвоєння коштів або неправильного виконання природоохоронних заходів, ці заходи закриємо на користь інших.
Цього року бюджет фонду становить 7 мільйонів 48 тисяч гривень. Ніби й небагато, але зважаючи на те, що ми живемо в умовах бюджетного голоду, це серйозний фінансовий ресурс, який вимагає повного використання.
– Що це за проєкти, які втілили громади за кошти екологічного фонду?
– У першу чергу ми передбачали кошти на заходи, пов’язані з обмілінням Шацького поозер’я та підтопленням населених пунктів, територій, сільськогосподарських угідь. На це раніше обласна рада чомусь не дуже звертала увагу. Зараз на роботи пішло більш ніж два мільйони.
Частину заходів ми присвятили збору і роздільному сортуванню сміття, влаштуванню відповідних майданчиків, закупівлі техніки та контейнерів. Цього року вісім громад втілили такі проєкти.
Чи не вперше передбачили кошти на зменшення забруднення атмосферного повітря. Зокрема в санаторії «Лісова пісня» та в Шацькій територіальній громаді замінили неефективне теплове обладнання на сучасне.
Частина заходів стосуються створення нових об’єктів природно-заповідного фонду, екологічної освіти тощо.
Також були проєкти зі зменшення викидів у водні ресурси. Зокрема це будівництво та реконструкція очисних споруд, систем водопостачання і каналізації. Зараз активно ведуться роботи в Торчині та Люблинці.
Це серйозний шмат роботи, який раніше не контролювали. Коли у 2015 році мене обрали депутатом від Цуманщини, була проблема, яка могла обернутися екологічним лихом. Це система водопостачання та каналізації й очисні споруди, які за 40 років не ремонтувалися і практично не працювали.
Стічні води скидалися в річку Путилівку, що на території Цуманської пущі. По течії ріки розташовані санаторії «Пролісок», «Червона калина».
Нам вдалося (в тому числі за рахунок коштів екологічного фонду) повністю відновити систему водопостачання та каналізації, реконструювати дві каналізаційно-напорні станції і побудувати нові очисні споруди з біологічною і фізичною очисткою. Таких проєктів в області є зо п’ять.
– Через коронавірус щоденно продукується багато сміття у вигляді масок, рукавичок, медичних костюмів одноразового використання… Яка ситуація з утилізацією цих відходів?
– Існує проблема. Надходять звернення щодо неї. Від початку маємо алгоритм, що з цим робити, але він не виконується. Від імені комісії зверталися до відповідних служб. Це в компетенції Державної екологічної інспекції у Волинській області. Думаю, що найближчим часом ми заслухаємо її представників стосовно цього питання.
«Затратні механізми лісгоспи фінансують власним коштом»
– На що спрямована програма «Ліси Волині»?
– Це стратегія розвитку лісової галузі Волині до 2026 року. У плані реформування лісової галузі і в рамках проєкту президента «Зелена країна» (посадки за три роки мільярда дерев) виникла необхідність прийняти цю програму. Основна ціль – забезпечити майбутнє лісовідновлення в області.
Є плани відкрити в Ратному селекційно-насіннєвий центр. Його перше завдання – вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою (в контейнері).
Теперішні вимоги до посадки лісових культур: якщо на гектар садимо від п’яти до восьми тисяч саджанців, то із закритою кореневою системою має бути півтори тисячі. Це підвищує приживлюваність і стійкість насаджень.
Оці всі моменти є у програмі. Крім того, що передбачаємо лісовідновлення, ще зможемо мати і контролюючі функції, адже це програма обласної ради.
– Які шанси її втілення?
– Абсолютні. Ресурсне наповнення програми становить півтора мільярда гривень. З них практично всі кошти – Волинського обласного управління лісового мисливського господарства. З обласного бюджету просять виділити 22 мільйони.
В області є 40 програм, а відсоток виконання в межах 20. Деякі реалізовують на 100 %, деякі на 50 %, деякі взагалі не виконуються.
Але для чого приймаються програми? Згідно з Бюджетним кодексом, іншої системи щось виконати при наявності коштів немає. Ми приймаємо програми, навіть якщо нема коштів, щоб на випадок, коли вони з’являться, відразу скерувати їх на певні заходи.
– Тобто звинувачення про те, що всі ліси скоро вирубають, несправедливі?
– Є певні нарікання, які обґрунтовані. Я стаю і на бік людей, бо розумію проблеми лісового господарства, оскільки за освітою і по духу – лісівник.
Назву одну цифру. На період 1945-1946 років, а це час післявоєнної відбудови, коли ліс використовувався як ресурс, лісистість Волині становила 17 %. Зараз цей показник – 34 %. За 70 років лісу стало вдвічі більше. Це аргумент? Так.
Мене вчили: вирубав гектар, посади щонайменше 1,2 гектара. І так воно й відбувається. Але питання в тому, за які кошти та наскільки якісно. Треба пояснити елементарну ситуацію. Уже сім років лісова галузь – без бюджетного фінансування. Є чималий обсяг заходів, який має фінансуватися за рахунок держави і який не приносить жодного заробітку для лісівників.
Наприклад, насіннєва база. Зібрати насіння, привести його до кондиції, виростити посадковий матеріал. Де тут прибуток? Немає. Потім із саджанців необхідно створити лісові культури і за ними доглянути. Є чотири види рубки догляду. Вони не приносять жодної копійки. Це затратні механізми. Охорона й захист лісу, протипожежні заходи – це все фінансують лісгоспи власним коштом.
А для заробітку потрібно банально зрубати дерево, заробити гроші і вкласти їх у те, щоб посадити нові культури. Коло замикається. Лісівники це роблять у будь-якому випадку, але за свої кошти. А раніше ці заходи на 100 % фінансувалися з державного бюджету.
У цій сфері є зловживання, але якщо брати в загальному, то честь і хвала тим людям, які присвятили лісу своє життя. Галузь несе соціальну й економічну функції. У багатьох громадах саме лісогосподарські господарства є бюджетоутворюючими. Це симбіоз життя громад і лісу, який розірвати неможливо.
Величезний плюс потрібно поставити лісівникам за облаштування рекреаційних пунктів. Якщо по всій Україні їх у межах чотирьох тисяч, то на Волині 800.
Недавно ми були на відкритті нових пунктів, зокрема в Колках. То це не просто альтанка, це серйозний туристично-відпочинковий комплекс з освітленням, проточною водою, туалетом, кафе, мангалами, дитячими ігровими зонами.
«Якби в Олиці не було психлікарні, то ми, крім руїн, зараз нічого б не бачили»
– Що думаєте про розвиток «Цуманської пущі» як пункту для рекреації?
– Є проблема. До цього часу не врегульовані відносини національного парку і державного лісового господарства. Але у плані розвитку громади, рекреації і туристичної привабливості це просто надшикарне місце.
Влаштування екологічних стежок, унікальні ділянки, які можна тільки тут побачити... Наприклад, на території пущі росте одинадцять видів поліських орхідей.
На сьогодні громади, розміщені на території «Цуманської пущі», не сповна використовують цей потенціал. Спільна робота місцевого самоврядування і лісівників, які працюють у пущі, дасть суттєві результати.
– Ще один цікавий об’єкт у вашому окрузі – Олицький замок. Як думаєте, чи вдасться там розвивати туризм?
– Це той випадок, коли кажуть: «Не було щастя, то нещастя допомогло». Здавалось би, безглузда ідея розмістити в замку психіатричну лікарню. Але скажу відверто: якби вона там не була, то ми, крім руїн, зараз нічого б не бачили.
Я вважаю, що Олицький замок потребує загальнодержавного підходу. Те, що обласна рада і нардепи домоглися включити його до проєкту «Велика реставрація» – це величезний плюс. В області прийнята програма стосовно реставрації Олики вартістю 1 мільярд 200 мільйонів гривень. Якщо буде допомога від держави, співпраця з такими проєктами, як «Білорусь-Україна-Польща», цілком реально Олику вивести на серйозний туристично привабливий об’єкт.
Уже виділили перші 10 мільйонів. Але зважаючи на те, що кінець року і яка ситуація з бюджетом, то ці 10 мільйонів – це так само, як 100 тисяч на дороги. Не знаю, чи проєктно-кошторисну документацію зроблять за ці кошти.
Я співпрацюю з Оликою як голова екологічної комісії. Там теж є очисні споруди, які потрібно ремонтувати, та річка Путилівка навколо замку, яку треба чистити. Оці проєкти ми будемо потихеньку робити коштом екологічного фонду, не чекаючи фінансування з держбюджету.
– Які плани маєте на наступний рік?
– Сьогодні я працюю в Луцькій районній раді, це внесло корективи в мою діяльність. У першу чергу займатимусь питаннями, які пов’язані із взаємодією із територіальними громадами, а до Луцького району їх увійшло 15. Також у пріоритеті буде комп’ютеризація шкіл та питання, пов’язані з підтримкою воїнів та сімей АТО/ООС.
Працюватиму над втіленням проєкту «Соціальне житло», який вдалося запустити завдяки підтримці обласної ради, нардепів Вячеслава Рубльова та Ігоря Палиці. Внаслідок медреформи багато приміщень колишніх фельдшерсько-акушерських пунктів стоять пусткою. Зараз іде процес переоформлення цих об’єктів в житловий фонд.
Ми вперше за 30 років Незалежності будемо безплатно надавати житло людям, які працюють на селі. Категорії такі: освітянин, медик, правоохоронець, рятувальник. Перший будинок виділимо для місцевої фельдшерки в селі Зеленому, яка колись і працювала в цьому ФАПі.
Текст: Наталя Хвесик
Фото: Інна Максимчук
На правах реклами