Пасічник з села Ворокомле Камінь-Каширського району Володимир Кіналь самотужки змайстрував невелику мобільну пасіку на колесах. Тепер він возинь бджіл у найбільш благодадні для збору нектару місця й заодно має зручну і корисну лежанку.
…І БДЖОЛАМ БЛИЖЧЕ ЛІТАТИ
Одного разу спало на думку пасічнику, що непогано було б створити щось таке, чим можна збільшити виробництво меду, а разом із тим самопочуття покращити після важкого трудового дня. Замислив… і зробив “казкову” хатинку для бджіл, яка гуде, пахне ароматами меду, відновлює сили та навіть заспокоює нерви.
Всю цю конструкцію чоловік прикрасив різнокольоровими фарбами та встановив на колісну платформу. Коли все нарешті було готове, причепив до свого тракторця і гайда випробовувати на довколишніх полях.
Як виявилося, задум вийшов напрочуд вдалим. Наразі Володимир Кіналь не лише отримує значно більше солодкого продукту, а й відпочиває на лоні природи, насолоджується красою рідного села, вдихає запахи квітів і трав.
ПАСІКА НА КОЛЕСАХ
За словами пана Володимира, ідея змайструвати пасіку на колесах визрівала в нього давно. Раніше подібні бачив під час сезонних заробітків у південних областях України.
“Минулоріч на вигорілих торфовищах, що за селом, запримітив цілі плантації іван-чаю. Краса неймовірна. Близько п’ятсот гектарів переливалося фіолетовими барвами. Сказав собі, хай там що, а вивезу сюди пасіку! Ви би бачили, скільки подиву було в дітей, коли я вперше проїхався вулицями села зі своїми вуликами. Думали, що цирк приїхав”, – весело оповідає Володимир Кіналь.
Пасіка на колесах дозволяє сьогодні бджоляреві не обмежуватись прибудинковою територією, а залежно від потреби, мати різноманітну кормову базу, обирати місце збору там, де потужніше цвітіння.
Також ця технічна вигадка економить сили бджіл, продовжує їхнє життя. За статистикою, у сезон медозбору одна трудівниця живе всього місяць, а то і менше, адже змушена долати величезні відстані в пошуках нектару.
СПАТИ НА БДЖОЛАХ
Відтоді, як обзавівся пасікою на колесах, чоловік не пропускає нагоди подрімати всередині хатини. Зізнається, після лише одного “сеансу” втома кудись зникає, а сон покращується. Випробували на собі цілющий ефект і його друзі.
“Запахи які там приємні… Я як перший раз поспав у хатині, то наче на світ народився, думки дурні вилітають з голови. Те ж саме говорять і мої друзі. Дружина одного товариша після такого “сеансу” зателефонувала і з неприхованим здивуванням почала розповідати, що “її Василь став такий врівноважений, спокійний”. Каже: “Видно йому на користь іде, хочу, щоб він до тебе ще раз поїхав”.
БДЖОЛИ І БАТАРЕЇ
Чи не кожне технічне приладдя у господарстві чоловіка створене його вмілими руками: корморізка, млинок, деревообробний станок і багато. Замислюється майстровитий ґазда й над проблемою економії енергоресурсів. Зокрема, має задум у недалекому майбутньому встановити на даху власної оселі сонячні панелі. Мріє також збудувати у дворі вітрогенератор.
На цьому раціоналізаторські новації Кіналя не вичерпуються. Подбав він і про покращення умов існування своїх крилатих підопічних. Аби холодної зимової пори бджілки не мерзли у вуликах, ворокомлівський пасічник влаштував опалення.
“Взимку обігріваю вулики електричними “батареями”. Як і все, змайстрував їх самотужки. Взяв вольфрамові спіралі, наче у фені, розмістив між двома листами шиферу, все це зацементував, попередньо вивівши контакти. Трохи переробив силову установку, аби напруга подавалася 12 вольт, а сила струму при цьому зберігалася велика» - коментує пасічник.
Раніше він працював у школі лаборантом при фізичному, хімічному кабінетах, потому ремонтував електроніку. Тож здобуті знання тепер стали в нагоді і в бджолярській справі
За матеріалами газети «Полісся».
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.