Наприкінці кожного року українські будівельники чекають на особливу подію. Їхнє професійне об’єднання – Конфедерація будівельників України, що налічує понад 700 профільних організацій та фірм – визначає кращих із кращих.
Торік понад 300 номінантів претендували отримати визнання в різних галузях: стати кращим підрядником, виробником, девелопером чи розробником найкращого житлового комплексу.
Уже другий рік поспіль престижну нагороду отримують і волиняни. ПрАТ «Луцьксантехмонтаж №536» визнали «Надійним регіональним забудовником».
Про цей будівельний конкурс, та й загалом – про підсумки року «Перший» поспілкувався із заступницею генерального директора Іриною Патлашинською.
Головна заслуга – колектив
– Відчували конкуренцію, коли подавались на конкурс Конфедерації будівельників?
– Звичайно, мова ж йде не про одну Волинську область, а про всю Україну, де працюють сотні будівельних компаній. Торік, наприклад, у цій номінації переміг забудовник з Одеси.
З іншого боку, вважаю, що ми цілком заслужено отримали таке визнання. Через два роки «Луцьксантехмонтаж» буде святкувати 60-річчя. І весь цей час ми будували без зупинок, нарощували темпи і якість. Жодного разу такого не було, щоб кинули чи зупинили почате будівництво. Мабуть, саме це і означає, що ми – надійний забудовник.
Тим не менше, хоч свої сили відчували, проте Конфедерація будівельників тримала інтригу до останнього. Цей конкурс – не така типова світська подія, схожа на різні церемонії вручення нагород. Це, швидше, ділова зустріч професіоналів, під час якої підбиваються підсумки року. Кращих визначає професійне журі.
– Ви єдині волиняни, які отримали перемогу?
– Так. Думаю, інші компанії теж номінувалися, бо до Конфедерації будівельників України входять й інші волинські забудовники, але перемогу додому привезли поки тільки ми.
До речі, торік ми теж отримали визнання – в номінації «Регіональний підрядник 2018 року». Ми активно працюємо не тільки з житловим будівництвом, а й з державними проектами, із будівництвом та ремонтом різних соціальних установ.
– Якщо підбивати підсумки року, яким він був для вашої компанії?
– Закінчення календарного року – досить умовна річ. Наші проекти продовжуються, незалежно від того, які цифри написані у календарі…
Проте якщо згадувати, що ж такого знакового відбулося у 2019-му, то це однозначно – обласний перинатальний центр, який ми будували більше восьми років. Будівництво затягувалося, звісно, не з нашої вини, держава кілька разів заморожувала фінансування. Тож ми дуже задоволені, що нарешті перерізали стрічку на цьому важливому об’єкті і тисячі волинських матерів можуть тепер отримати якісні послуги.
З інших важливих об’єктів – у грудні здали Будинок суду в Ківерцях. Це теж був досить непростий об’єкт. Для більшості людей будівництво – це змурована «коробка» і вікна з дверима. Але це далеко не так, бо в кожного об’єкта є індивідуальні вимоги, в тому числі – щодо комунікацій. У Будинку суду були серйозні вимоги щодо мережі інтернет, відеоспостереження, до того ж, у судових залах треба було спорудити спеціальні камери для заарештованих.
Звичайно ж, протягом року ми продовжували розбудовувати наші житлові комплекси. У ЖК «Оберіг», що на вулиці Арцеулова в Луцьку, добудували восьмий будинок і почали зводити дев’ятий. В січні вже готові вручати ключі від квартир у четвертому будинку ЖК «Тріумф», що на проспекті Перемоги, та в ЖК «Варварівка». Добудовуємо другий будинок у ЖК «Волошковий дім» та почали будинок на вулиці Зв’язківців.
– А який об’єкт вважаєте головним здобутком року?
– Думаю, головний здобуток – це навіть не якийсь конкретний об’єкт. Найбільше досягнення року – це наш колектив, який об’єднує 720 професіоналів. За рік у нас не поменшало працівників, ми не зменшили рівень їхніх зарплат, жодного разу не затримали виплати…
Цього року помітили цікаву тенденцію. Наші працівники почали активно купувати житло. Раніше про нерухомість могли мріяти лише люди, які мали свій бізнес, або ж заробили закордоном, але тепер дозволити собі це можуть і звичайні робітники.
Оренда житла постійно росте, люди розуміють, що це – гроші на вітер. Крім того, в забудовників працюють різні програми відтермінування. Звичайно, своїм колегам ми пропонуємо і кращі умови, і довші відтермінування, але це надзвичайно тішить, що люди, які будують наше житло, мають можливість і бажання в цих будинках жити.
– В певний період українські забудовники нарікали, що втрачають робочі руки, бо працівники тікають за кордон…
– У нас не було з цим великих проблем. Крім хороших зарплат ми пропонуємо нашим працівникам повний соціальний пакет, відпустки, лікарняні.
Знаєте, якщо в Україні працювати таким темпом, який вимагають у Польщі – з перервою на обід в 20 хвилин і без перекурів – то і у нас можна заробити ті самі гроші. Не залишаючи родину, не витрачаючись на оренду житла в чужому місті і з нормальними соціальними гарантіями.
Головне, щоб мораторій був тимчасовим
– Повертаючись до вашої перемоги як кращого регіонального забудовника. Це означає, що Луцьк у порівнянні з іншими обласними центрами забудовується більш динамічно?
– Волинь завжди показувала непогану статистику, ми стабільно займаємо друге-третє місце в Україні. І, звичайно, велику роль в цьому відіграє «Луцьксантехмонтаж»: ми стабільно щороку здаємо 30-40 тисяч квадратних метрів житла.
І така статистика – дуже важливий показник. Історією багатьох країн доведено, що розвиток економіки завжди синхронно починається із розвитком будівництва. Бо це така галузь, яка підтягує велику кількість інших сфер діяльності: ми будуємо, за нами інші фірми роблять ремонти, виготовляють будівельні матеріали, заводи продають меблі, техніку і так далі. Ріст будівництва – це дуже важливий фактор.
– У Луцьку тимчасово оголосили мораторій на нову житлову забудову. Як сприймаєте таке рішення місцевої влади?
– Ми ставимося з розумінням до будь-яких рішень влади і поважаємо правила. Якщо влада вважає, що зараз є проблема із хаотичною забудовою, то, значить, треба дати їм час розібратися. Як на мене, це можна було б робити паралельно, не оголошуючи ніяких мораторіїв, але вже якщо так вирішили…
Головне, щоб цей тимчасовий мораторій дійсно був тимчасовим. Бо якщо будівництво штучно зупиниться надовго – це без сумніву вплине на економіку міста.
– Як ви підбираєте землю для своїх житлових комплексів? Співпрацюєте з містом?
– За останні десять років ми не збудували жодного будинку на комунальній землі. Тільки на приватній. Найчастіше люди самі звертаються, мають землю і пропонують нам продати або обміняти на квартири.
Свіжий приклад – наш останній житловий комплекс «Варварівка», що на вулиці Чорновола. На цьому місці раніше були приватні будинки, близько десяти осель. Люди жили в поганих умовах, без каналізації, в старих будинках… Зібралися і запропонували нам ділянку в обмін на житло. Це дуже хороший приклад, коли люди змогли об’єднатися і покращити собі житлові умови.
– А як стосовно міської інфраструктури? Вона вас як забудовника задовольняє?
– Ми ніколи не залишаємо поруч із своїми житловими комплексами болото, завжди робимо дороги, не тільки на території ЖК, а й виходимо за межі, щоб з’єднати із дорогою. І не чекаємо, поки місто збудує тротуар чи підведе дорогу. Комфортне житло – це не тільки те, що в чотирьох стінах, а й двір і дорога додому.
До речі, ми стабільно платимо в міський бюджет пайовий внесок – так званий податок на розвиток інфраструктури, і без сумніву – найбільші суми із всіх забудовників. І попри те, що самі будуємо доїзди до будинків, не просимо відшкодування. (Усі забудовники сплачують пайовий внесок на розвиток інфраструктури. У Луцьку наразі це – 3% від вартості будівництва. Якщо забудовник власним коштом споруджує певний об’єкт міської інфраструктури – дорогу, тротуар, мережі тощо, має право на відшкодування витрачених коштів із загальної суми пайового внеску, – ред.).
Ми багато років працюємо в цьому місті, живемо тут і з повагою ставимося до Луцька, із задоволенням допомагаємо йому розбудовуватись та ставати сучаснішим і комфортнішим.
Імідж – це не реклама…
– Ви згадували, що активно берете участь у державних тендерах. Але держава часто буває не дуже вдячним клієнтом – гроші затримують, оплачують після робіт…
– Так, проблем вистачає, але хтось має робити і таку роботу. Тим більше, це мають бути фірми, які мають можливість підстрахуватися власними фінансами.
Для нас соціальні об’єкти – іміджеві. Свого часу капітально відремонтували міський пологовий будинок, куди почали приїжджати навіть з інших областей. Ремонтували обласну лікарню, Луцьку міську раду, зоопарк… Нещодавно до цього списку додалась інфекційна лікарня. Лучани пам’ятають, в якому стані вона була, а зараз лікарнею можна пишатися.
Проте ви праві, що це непроста робота – бюджетні замовлення. Повертаючись до того ж перинатального центру, який через погане фінансування будувався вісім років. Увесь цей час, навіть коли проект заморожували, ми мусили приміщення обігрівати, освітлювати й охороняти. Якби будівлю лишити напризволяще на два роки, бо не фінансувалася… її б рознесли за тиждень.
– А ще співпраця з бюджетом зазвичай викликає особливу увагу контролюючих органів…
– Ми вже навіть жартували, що треба вводити в штат посаду копіювальника. Стільки перевірок, стільки копій документів треба щодня комусь надати, що деколи несила витерпіти!..
Але, з іншого боку, ми абсолютно спокійні за будь-яку перевірку, бо працюємо тільки з «білими» фінансами. Усі наші зарплати – офіційні, ніяких «конвертів».
До речі, державні тендери вимагають таких зарплат, що з ними наші працівники точно повтікали б до Польщі. Тому часто нам доводиться прописувати в тендерах менші зарплати, а доплачувати власним коштом. І, зрештою, такі проекти в кращому випадку виходять «в нуль», а деколи – ще й збиткові. Але повторюсь: вони є для нас іміджевими.
– Географія ваших об’єктів уже вийшла за межі Луцька…
– Так, ми вже працювали в Львові. У Нововолинську та Тернополі замінювали тепломережі. Уже почали велику реконструкцію міського стадіону в Ковелі… Якщо маємо таку можливість – нарощувати об’єми, розширювати географію – то чому цього не робити? Знаєте, не кожен має такі можливості. Адже якщо взяти ті ж тендери, там дуже серйозні вимоги щодо кадрів, зокрема, інженерів. Вимагається, щоб був досвід в інженерів 10 чи навіть 15 років. Ми дуже пишаємось, що маємо такий потужний колектив.
– Які плани на 2020 рік?
– Головний план – достойно продовжити все почате, завершити проекти, які зараз в роботі, і залишити усіх замовників – від держави і до кожного покупця нашої квартири – максимально задоволеними.
– Хотіли б отримати чергову нагороду за підсумками 2020-го?
– Нагороди такого рівня, як у Конфедерації будівельників України – звісно, хороша мотивація. Але, якщо чесно, найкраща винагорода – добре слово і рекомендації людей. У нас немає багато агресивної та яскравої реклами, і це наше свідоме рішення. Бо наше житло купують саме так: в першу чергу, не завдяки ефективним рекламним кампаніям, а завдяки рекомендаціям тих людей, які вже живуть в квартирах «Луцьксантехмонтаж».
Фото: Ірина КАБАНОВА, Роман ДОМБРОВСЬКИЙ