Перший мандрує: репортаж з «постапокаліптичної» Чорнобильської зони. ФОТО

Якщо ви не бували в Чорнобильській зоні, то обов'язково поїдьте туди. Ця територія - найкраще нагадування про те,  як близько людство підійшло до самознищення, намагаючись підкорити сили природи.

Потрапити в зону відчуження можна в три способи:

1. Нелегально. Як розповів наш екскурсовод, колишній сталкер, це найгірший варіант, бо кількість охоронців у зоні збільшилася і тепер «нелегалів» ловлять набагато частіше. Тобто крім небезпеки отримати серйозну дозу радіації або загинути під час обстеження будівників Прип’яті, додалося «тепле» спілкування з поліцією і великий штраф.
2. У складі екскурсійної групи. Насправді це не таке й дороге задоволення. Вас заберуть з Києва, повозять по зоні та привезуть назад за 700 і більше гривень. Залежить від того коли і скільки ви будете замовляти місць.
3. Стати працівником агентства з управління зоною відчуження.

Я скористався другим способом, тому шлях розпочався зі столиці. Раніше ми передали турагентству паспортні дані, аби нашій групі дали дозвіл на проїзд. З нашою групою їхали ще 5 автобусів, тому питання про популярність таких екскурсій не виникає.

Перший блокпост дорогою в зону «зустрічав» нас за 30 кілометрів від ЧАЕС. Тут поліцейські перевіряють документи. По дорозі до Прип’яті потрібно пройти ще два блокопсти. Такі заходи безпкеки очевидні – ми в’їхали на територію, де розташована атомна станція і теракт на її території міг би створити для України величезні проблеми. 

А для нелегалів існує небезпека загинути під час мандрівки, приміром, містом Прип’ять, де починають обвалюватися будинки.

Перший об’єкт на нашому шляху – місто Чорнобиль. Тут розташовані структури, які регулюють життя зони відчуження та інфраструктурні об’єкти, що забезпечують їхню роботу, приміром, комунальні служби. Радіаційний фон у місті в нормі і не перевищує 30 мкР/год.

Тут нам показали меморіальний комплекс присвячений трагедії на ЧАЕС.Більше про комплекс дивіться нижче у фоторепортажі.

З Чорнобиля нас везуть до знаменитої загоризонтно радіолокаційної станції «Дуга». Таких об’єктів у СРСР було лише два та призначалися вони для виявлення запусків балістичних ракет з США та ще кількох військових цілей. Об’єкт вражає своїми розмірами та вартістю. За словами гіда, йдеться про близько 1 мільярда доларів. Відразу ж подумалося: «За ці гроші можна було побудувати школи і дитячі садки про всьому Союзу».

Після аварії на ЧАЕС цей об’єкт покинули і тепер він руйнується. Його планують колись розібрати, але для цього потрібно «Дугу», зруйнувавши основу, завалити. Сьогодні це побоюються робити через сейсмологічний ефект, який може мати ця дія. Зокрема, й на четвертий енергоблок ЧАЕС, до якого від «Дуги» всього лише 4 кілометри.

До речі, у листопаді минулого року тут загинув сталкер, який вирішив вилізти на вершину комплексу. Не вдалося. 

Після «Дуги» нам показали дитячий садок в одному з сіл неподалік ЧАЕС. У будівлі залишилося багато речей, які покинули в 1986 році і справляють вони різні враження, але домінує серед гнітючий страх та думка: «А що якби мені довелося ось так залишати рідним дім».

На території ЧАЕС наша група не була довго. Нам здалека показали четвертий енергоблок та пам’ятник поруч з ним. Фотографувати на АЕС майже всюди заборонено зі зрозумілих причин.

Опісля була поїздка в місто-привид Прип’ять, про яку більше читайте в репортажі нижче. Хочу поділитися лише трьома враженнями:

1. Хто грав у «Call of Duty: Modern Warfare» та серію «Сталкерів» знайде для себе багато знайомих будівель та місць, хоча й місце розташування деяких з них змінено.
2. На жаль, місто розграбоване і нічого цікавого в будівлях ви не побачите, крім речей, які навіть мародери не хотіли потягнути. Фактично грабування розпочали ще на початку ліквідації аварії на ЧАЕС. В деяких будівлях сьогодні можна побачити кількарічні сліди відпилювання металевих конструкцій, які очевидно здали на металолом.
3. Слово «постапокаліптична» Чорнобильській зоні не пасує, адже люди тримають ситуацію під контролем та й від самого «апокаліпсису» минуло вже 32 роки. Однак любителі гучних фраз та такої собі романтики й досі чомусь називають так 30-кілометрову територію відчуження.Я б назвав зону – живим прикладом того, до якхи ігор можуть призвести людські ігри з природою, і нагадування про те, що потрібно «сім разів відміряти і лише тоді різати».

Загалом Чорнобильська зона – це місце, щодо якого діє приказка: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути». 

**********************

Автор дякує за сприяння у підготовці публікації керівнику туристичної агенції «Патріот» Богдану Климчуку.

Текст і фото: Анатолій Котлюк (Перший)

---