Петро Новосад працює у “Волиньгаз” 35 років. А його улюблена компанія нещодавно святкувала 55-річний ювілей. Кредо життя газовика - залишатись людиною та бути щасливим за будь-яких обставин!
Завжди усміхнений, із гарним почуттям гумору, після служби в лавах Радянської армії, чоловік повернувся до рідного Луцька.
«Доля мені усміхнулась, - жартує Петро Володимирович, - бо з холодного Сибіру, де служив у Радянській армії, повернувся до рідного дому і потрапив до компанії, яка дарує людям тепло в оселях! Коли прогулювався з центру міста в пошуках роботи, звернув на непомітну вуличку
Івана Франка і випадково зайшов у «Волиньгаз». А там - жіночий колектив майстрів. І вони мені сказали: «Цей хлопчина буде працювати в нас!» І так я влаштувався учнем слюсаря до служби експлуатації внутрішньобудинкових газопроводів 10 лютого 1984 року».
За плечима Петра Новосада - Львівський політехнічний інститут. За фахом інженер-механік і душа компанії в житті, бо має чудові комунікаційні здібності. Швидко вчився, успішно складав іспити і за рік уже мав четвертий розряд слюсаря з ремонту та експлуатації газового обладнання.
«А було й таке: мене ще не навчили як ремонтувати котел, а лише газові колонки та плитки. Одного разу довелось терміново виїхати на виклик до споживача. То я просив спочатку господиню, щоб сама включила той газовий котел, а потім зорієнтувався вже на місці як він працює і вирішив проблему», - пригадує Петро Володимирович.
У 60-ті роки, коли Волинь почали активно газифіковувати, ази цієї професії більшість працівників опановували переважно з практичного досвіду. З Дашави беруть початок довоєнні газопроводи. Один наприкінці 50-х років живою артерією простягнувся й до Волині. Працівники вчилися спочатку
самотужки обслуговувати газові плитки, колонки та котли.
«Я був одним із перших слюсарів, який почав вивчати документацію на газове обладнання - збирав автоматику винятково за схемами та навчав цьому колег. Коли газифікували с.Дубище Рожищенського району, заселене переважно вихідцями з Чорнобильської зони, то всі встановлені
в оселях газові котли на той час не працювали. Я туди виїхав, дослідив проблему і знайшов причину – котли були недоукомплектовані. Не вистачало сопла запальника. Врахувавши цю ситуацію, ліквідував проблему і котел почав працювати. Після того в селі здійснили плановий пуск газу, попередньо доукомплектувавши газові котли відповідними запчастинами,» - розповідає Петро Новосад.
Має Петро Володимирович чималий досвід роботи. Його компетенція - це керування роботою з охорони праці, організація роботи з охорони навколишнього середовища та цивільного захисту. А ще - розслідування нещасних випадків та аварій на підприємстві, організація заходів щодо їх
запобігання, контроль за проведенням інструктажів, атестації з питань охорони праці.
Розпочавши роботу в службі охорони праці, Новосад почав розробляти відповідні інструкції, бо на той час була розроблена лише одна, затерта, схожа на єгипетський рукопис. Ще сам писав уже нові документи на друкарській машинці. А нині тих інструкцій уже більше 50-ти.
Кар’єрний ріст газовика у компанії від учня слюсаря - до заступника голови правління з охорони праці та соціальних питань. Тепер працює начальником служби охорони праці та цивільного захисту АТ «Волиньгаз».
«З огляду на те, що мій напрямок роботи соціальний, тому масові заходи: мітинги, спортивні змагання, огляди-конкурси аварійно-диспетчерських служб (АДС) майже завжди відбувались із моєю участю. Довелось з робочими відрядженнями побувати в багатьох містах України, - каже
Петро Новосад. - А за період моєї роботи в службі охорони праці на підприємстві не було жодного нещасного випадку, аварії чи катастрофи з вини працівника «Волиньгаз» чи компанії. Всього лише 4 випадки за 35 років, які трапились з вини сторонніх осіб.»
Своїм успіхам і підтримці в житті завдячує коханій дружині. Петро Володимирович зізнається, що важливе в родині взаєморозуміння.
«Вона завжди розуміла специфіку моєї роботи, а я - її медичну роботу (авт.усміхається). У «Волиньгазі» мене тримає все життя колектив, бо він мов друга родина, на все життя! Хоча неодноразово пропонували змінити місце роботи з вищою оплатою праці та не погодився – працюю у «Волиньгаз», - говорить досвідчений газовик. - Наприкінці 90-х років були дуже важкі часи безгрошів’я, але люди вистояли... Пам’ятаю, ми брали продукти харчування в рахунок невиплаченої заробітної плати в нашому маленькому магазинчику на роботі. І тепер, сподіваюсь, ті мітинги, які проводимо біля стін НКРЕКП, через економічно необгрунтований тариф на розподіл газу, від якого залежить оплата праці газовиків, таки дадуть свій позитивний
результат!»
Зізнався Петро Володимирович, що має завищене почуття справедливості. Мріє, щоб був нарешті мир в Україні, а того, хто посіяв війну, справедливо покарали. Буде мир і буде все добре, наш тариф теж буде обгрунтованим! Після темної пори - зійде сонце!.…
АТ «Волиньгаз» започатковує рубрику в мережі Фейсбук на сторінці АТ «Волиньгаз» #ЯпрацююуВолиньгаз.У ній читайте розповіді про фахівців, які працюють в компанії. Працівники – найбільша гордість газорозподільного підприємства. Трудовий колектив - понад 1 200 працівників.
А компанія щороку транспортує приблизно 0,5 мільярдів кубометрів природного газу до 240 тис. побутових споживачів Волині та майже 2400 підприємств, установ і організацій області. Чимало фахівців «Волиньгаз» найкращі роки свого життя присвятили благородній справі - щоденно
дбають, аби в домівки 240 тис волинян безперебійно та безаварійно надходив газ і було тепло в оселях.
За матеріалами прес-служби «Волиньгазу».
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.