Президент України Петро Порошенко підписав закон № 2145-VІІІ «Про освіту», ухвалений Верховною Радою 5 вересня.
Як повідомляє прес-служба глави держави, ухвалення цього закону дозволить провести глибоку всеосяжну освітню реформу, яка підвищить якість освіти та конкурентоспроможність молодого покоління на ринку праці, – пише УНІАН.
Документ має забезпечити реальні кроки до включення України до європейського освітнього простору. «Це – одна із найголовніших реформ, бо від жодної іншої реформи майбутнє країни не залежить так, як від освітньої», - зазначив Порошенко.
Крім того, президент наголосив, що закон підвищує роль державної української мови в освітньому процесі і забезпечує рівні можливості для всіх, бо гарантує кожному випускнику високий рівень володіння мовою, необхідний для успішної кар'єри в Україні. Водночас глава держави підкреслив важливість неухильного дотримання під час здобуття освіти гуманітарних прав національних меншин, які проживають на території України.
«Україна демонструвала й надалі демонструватиме таке ставлення до прав національних меншин, яке відповідає нашим міжнародним зобов'язанням, перебуває в гармонії з європейськими стандартами і є взірцем для сусідніх країн», - вважає Порошенко.
Президент також звернувся до Міністерства закордонних справ та Міністерства освіти провести необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи.
Як повідомляв УНІАН, закон «Про освіту» Верховна Рада ухвалила 5 вересня. Ним запроваджується 12-річна середня освіта в Україні. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова – українська. Законом встановлено, що навчання учнів за програмами 12-річної повної загальної середньої освіти починається: для початкової освіти – з 1 вересня 2018 року; для базової середньої освіти – з 1 вересня 2022 року; для профільної середньої освіти – з 1 вересня 2027 року.
Відповідно до закону, посадовий оклад педагогічного працівника (найнижчої кваліфікаційної категорії) встановлюється в розмірі трьох мінімальних зарплат. Передбачена атестація педагогічних працівників - чергова атестація проходить не рідше ніж один раз на п’ять років. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи.
Також передбачена сертифікація педагогічних працівників шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Відповідно до закону, керівник державного та комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років і не більше ніж два строки підряд.
У закладах освіти, відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома та більше мовами - державною мовою, англійською та іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах для здобуття освіти поряд з державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою.
Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти поряд з державною мовою відповідного корінного народу. Це право реалізується через створення класів (груп) з навчанням мовою цього народу поряд з державною мовою.
Встановлено, що особи, які належать до корінних народів, нацменшин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року подовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності даним законом з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою. У Польщі, Румунії, Угорщині, Греції, Болгарії висловили стурбованість у зв'язку з нормами цього закону щодо мови навчання представників національних меншин України.
Нагадаємо, своє невдоволення законом висловили МЗС Польщі, Румунії, Угорщини та Молдови. Зокрема, в Угорщині заявили, що не підтримуватимуть Україну в міжнародних організаціях. Також офіційний Будапешт заявив, що подав скарги в ООН, ЄС і ОБСЄ через український закон про освіту. Президент Молдови Ігор Додон назвав освітні зміни в Україні соромом і зневагою до нацменшин.
#БудьПершим – підписуйся на нас у соцмережах : facebook instagram telegram youtube