Помер Почесний громадянин Володимира-Волинського, краєзнавець, історик та письменник Ярослав Царук.
Про втрату Район.Володимир-Волинський дізнався з власних джерел, інформацію підтвердили у міській раді.
Ярослав Царук – лауреат багатьох премій у сфері журналістики та історії, має 22 медалі і один орден «За заслуги перед Україною» від Президента України Віктора Ющенка. Окрім того, єдина людина у Володимирі-Волинському, котра має статус почесного громадянина міста, району й Волинської області.
Ярослав Царук – людина, завдяки чиїй клопіткій праці, яка втілилася у численних дослідженнях-книгах, молоде покоління вчиться патріотизму, любові до рідного краю і поваги до історико-культурних надбань українського народу. Його життя є гідним прикладом для нащадків, виховує в кожному любов та відданість своїй батьківщині.
У 2019 році краєзнавець відзначав ювілей — своє 85-річчя.
Із 1954 по 1957 роки проходив військову службу в радянській армії у м. Кам’янець-подільський. Під час служби провів шість місяців на цілинних землях в Казахстані Павлодарської області Краснокутського району.
Після закінчення служби певний час працював у Нововолинську на шахті та за станом здоров’я змушений був звільнитися.
Опісля навчався у Львівській школі майстрів хлібопечення.З 1959 року проживав у Володимирі-Волинському.1 вересня 1959 року влаштовується майстром-бригадиром на Володимир-Волинський хлібзавод. 12 січня 1960 року призначений директором військового механізованого хлібозаводу, де пропрацював 10 років.17 січня 1963 року одружився. Разом з дружиною виховав двох синів.У кінці червня 1973 року Ярослава Царука відправляють на збір врожаю у Харківську область інспектором військової автоінспекції. Саме там Ярослав Васильович вперше почув від місцевих жителів про голод у 1932-1933 та 1947 роках. Маючи, відповідно до посади, певні повноваження Ярослав Царук розпочав поїздки по селах, збираючи інформацію від місцевих жителів про ці жахливі діяння радянської влади.А уже 6 червня 1977 року Ярослава Васильовича (не без допомоги КДБ) звільнено з посади.
У 44 роки пішов на військову пенсію, проте вдома сидіти не хотів, тож протягом 1977-1987 років працює на птахофабриці: взимку – кочегаром, улітку – слюсарем.Саме у ці роки починає писати свої статті.
6 червня 1987 року за власним бажанням звільняється з роботи.Був одним із організаторів народного руху України.У 1991 році призначений завідувачем Державного районного архіву, де пропрацював аж до виходу на пенсію (грудень 1994).Саме тоді Ярослав Царук повністю віддається улюбленій справі – дослідженням історії рідного міста, Володимир-Волинського, Іваничівського та Любомльського районів, частково досліджує Турійський, Локачинський, Шацький та окремі села інших районів.Усі роки після виходу на пенсію теж присвятив дослідницькій діяльності.Ярослав Царук – лауреат багатьох премій у сфері журналістики та історії, має 22 медалі і один орден “За заслуги перед Україною” від Президента України Віктора Ющенка. Окрім того, єдина людина у Володимирі-Волинському, котра має статус почесного громадянина міста, району й Волинської області.Видав книги «Трагедія волинських сіл», «Відбудова кафедрального Собору Різдва Христового», «Володимир-Волинський у боротьбі за незалежність», «Володимирщина у боротьбі за незалежність».У 2012 р. в альманасі наукових досліджень слухачів Волинської обласної МАН надруковано учнівську публікацію Вадима Кренца, учня Володимир-Волинської спеціалізованої школи-інтернату «Ярослав Царук – жива легенда краєзнавства Володимирщини».
Читати також: Помер відомий волинський іконописець