– Хто купує наші торби? Переважно люди з Києва та Одеси, рідше – зі Львова, а в Луцьку поки зовсім мало, - дивує Катерина Демидюк.
У лютому цього року 29-річна лучанка разом з подругами заснувала бренд Simple, який шиє еко-товари. Основний продукт - сумки і торбинки, що замінюють пластикові пакети.
Це, каже, не просто модний аксесуар, а можливість жити з мінімумом сміття, а то й взагалі без нього. Як? Випереджати питання «Пакет потрібен?» і складати все у власний. Дівчина запевняє, що у її торбинки можна покласти будь-яку рослинну їжу – від овочів та фруктів до борошна. І не має значення де купувати – на ринку чи в супермаркеті.
– Якось я навіть мамі заморожені пельмені в торбинку купувала. І в морозилці потім в ній зберігала. А що їй буде? Це ж просто тканина. Завжди можна попрати.
Як все починалось
– Одного дня прийшла з магазину, де звично поскладала все в одноразові пакети, подивилась на свої покупки і зрозуміла – все, далі так бути не може. Насправді інформацію про шкоду пластику для довкілля я обдумувала давно і це було закономірне рішення. Поговорила з мамою, але без результату. Це тепер вона з задоволенням ходить на ринок з лотками і торбинками, ще й всім радить так робити, а тоді сприйняла все в штики.
Потім були кілька років життя у Європі. А після повернення – шок від того, наскільки катастрофічною є ситуація зі сміттям в Україні.
– Сортують у нас… ем, як би це сказати коректно… погано. Будемо толерантними, - ніяковіє Катерина.
Вона вирішила, що може щось зробити на цьому «фронті», а відтак – побувала на сміттєвому полігоні у Брищі, подивилась, як працює сортувальна лінія та провела 21-денний квест для студентів, на якому вчила молодь жити взагалі без сміття.
– В один момент виникла ідея – буду шити торбинки і продавати їх. Це ж такий крутий, оригінальний продукт! Очевидно, що зовсім скоро мене чекало розчарування – їх вже давним-давно шиють і успішно продають, - зізнається дівчина.
Та відмовлятись від ідеї не стала. Зрештою, еко-торбинками, хоч і рясніє інтернет, та шанси на те, що ви знайдете їх в звичайних магазинах, вкрай малі. Значить є куди рухатись на цьому ринку.
– Рік тому почала запитувати дівчат, хто б хотів цим займатись, почала формуватись команда, а в лютому цього року з’явився бренд Simple (з англійської – просто, - ред.). Зараз у нас – шестеро людей: дві швачки і четверо дівчат, які просувають, продають, фотографують, конструюють, шукають матеріали і так далі.
Що шиють
Основний товар Simple – торбинки, сумки, а також тканинні кришки для мисок і банок, що можуть замінити харчову плівку. Усе шиють з льону та бавовни. Матеріали не вибілюють і не фарбують, щоб було менше шкоди довкіллю.
– Раніше ми купували кольорову бавовну, але дізнались, що сировину для неї везуть аж з Таджикистану, і відмовились від цього. Тепер купуємо тканину в Білорусі. Чим більша відстань, яку долає товар, тим більше пального витрачається і відповідно - більша шкода довкіллю.
Матеріали для своїх торб дівчата купують без пластику.
– Завжди прошу в постачальників надсилати тканину і нитки в коробках, бо їх я потім можу використати для чогось іншого. Люди дивуються, але врешті погоджуються: «А, ви з цих – еко-френдлі (той, що не завдає шкоди довкіллю, - ред.)». Свій товар також пакуємо лише в коробки. У нас ціль – не просто продати, а пояснити людям, для чого це потрібно. Коли є залишки тканини, робимо з них пальчикові іграшки і додаємо їх в посилки, як подарунки дітям. Таким чином, у нас взагалі немає відходів виробництва.
Зараз Simple шиє три види сумок, найбільша з яких з іронічною назвою «Ашан» має розміри 45 на 58 сантиметрів і коштує 290 гривень. Торбинок є кілька видів. Найменша розміром 10 на 20 сантиметрів коштує 39 гривень, найбільша – 32 на 36 сантиметрів коштує 110 гривень. Продають їх поштучно, а не комплектами, щоб кожен міг самостійно вирішити, скільки йому потрібно.
– Подрузі вистачає трьох торбинок, а я купую багато фруктів, овочів, то мені потрібно зо 20 для комфортного життя, - каже засновниця бренду.
Катерина Демидюк каже, що у торбинках навмисно роблять «закриті» шви. Так вони начебто проживуть довше.
– Я ще жодної не зносила, але сподіваюсь щонайменше років 10 покористуватись. Навіть, якщо раптом з’явиться дірка, її можна зашити. Смішно, але для людей, які звикли до одноразовості, це несподіванка. Ми перестали розуміти цінність речей.
Довговічність товару – це деякою мірою проблема для бізнесу, адже люди не повертаються за все новими і новими речами. Відповідно постійні клієнти, якщо і з’являються, то вони купують торбинки вже у подарунок рідним, друзям, а не собі. У Simple були до цього готові.
Наразі Simple – це основний заробіток не для всієї команди. Робоче приміщення мають лише швачки, а решта працюють з дому. Зате є багато планів на майбутнє.
Продають товари через сторінки у соцмережах Фейсбук та Інстаграм. Там же пишуть про життя без сміття, дають поради, як купувати продукти в свою тару та рекомендують тематичні фільми. Світлини товару доручають робити тільки професійному фотографу, бо знають - в інтернеті потрібна “гарна картинка». Наразі у них 549 підписників у Фейсбуці і 2415 в Інстаграмі.
Дівчата шукають нові майданчики для продажу - ведуть перемовини з шоу-румами в інших містах, а також думають над розширенням асортименту. Хочуть продавати не лише продукти для кухні, а й для ванни.
– Я мрію відкрити еко-френдлі простір, де були б поєднані магазин, кафе, коворкінг, де можна було б дізнатись щось цікаве про веганство, екологію. І головне – щоб все це працювало без відходів. Можливо – відкрити невеличку сортувальну станцію.
Як жити без сміття
Сама Катерина Демидюк живе за принципами zero waste - життя без відходів. Поки середньостатистична сім’я щодня виносить до баків відро сміття, дівчина «умудряється» не викидати нічого. Навіть шкірці від картоплі вона знаходить застосування – переробляє на компост. Єдине її сміття – чеки і наліпки зі штрих-кодом з супермаркетів.
– Я почала сортувати, але за місяць-два зрозуміла, що це не вирішує проблеми і ніяк не відміняє бездумні покупки, після яких залишаються гори сміття. Коли починаєш вивчати питання, розумієш, що є різні види пластику, в тому числі ті, що не переробляються. А той, що переробляється, має обмежений ресурс. Наприклад, пляшку можна переробити сім разів, а далі вона все одно стає сміттям.
При цьому дівчина каже, що не у всьому потрібно рівнятись на Європу, адже у багатьох тамтешніх магазинах загортають у пластик навіть одне яблуко.
– Багато хто каже, що в Європі все так круто. Начебто Швеція переробляє або спалює 99% свого сміття і навіть закуповує його в сусідів, але це ідилічна ілюзія. Спалювання – це погана альтернатива. Європа вже починає закривати ці заводи. В Україні ж по суті немає ні сортування, ні спалювання, тому є шанс одразу запровадити хорошу практику.
Так дівчина зрозуміла, що потрібно не просто сортувати, а взагалі не купувати те, що згодом доведеться викидати на звалище. Оскільки вона дотримується веганської дієти, з їжею було нескладно – усю рослинну можна просто складати у власні тканинні торбинки. Хоча друзі-невегани купують, наприклад, м’ясо і молочні продукти на ринку у власні лотки і банки.
– Всім хочеться одноразовості, стерильності, але потрібно розуміти, що це шкідливо для довкілля. Багаторазовість нас врятує. Я на 100% відмовилась від одноразових речей – для мене це взагалі не було проблемою. Декому складно навіть бамбукову зубну щітку купити, а я вже два роки користуюсь силіконовою менструальною чашею і зовсім не купую прокладок. А підгузки і жіночі прокладки, до речі, це найгірше сміття, яке розкладається від 500 років.
Косметику дівчина купує або у скляній упаковці, або в твердому вигляді. В інтернеті можна знайти такі і шампуні, і дезодоранти. А от від декоративної косметики вона вирішила відмовитись – в звичайних магазинах в екологічній упаковці її не купиш, а альтернатива дорога і трапляється рідко. Універсальний мийний засіб для Катерини – харчова сода.
– Єдині мої відходи – органічні. Без цього ніяк – треба ж якось харчуватись. Але для цього я маю компостне відро, відповідно залишки їжі перетворюються на добриво.
Паперових пакетів вона теж не радить купувати, бо на їхнє виробництво витрачають цінний ресурс – дерево і воду.
– Якщо ми зрубаємо дерева, щоб зробити паперові пакети замість поліетиленових, чим ми будемо дихати, де житимуть тварини? В супермаркетах я кладу хліб у свою торбинку, беру паперовий пакет, якщо він зі стікером, пікаю на касі і повертаю на місце, хоч касири і сміються з цього.
Катерина Демидюк зізнається, що життя без сміття – це постійне планування. Потрібно продумати, що ти хочеш купити і взяти з собою потрібну кількість торбинок/лотків. Хоча на випадок спонтанних покупок можна носити з собою торбинку.
При цьому дівчина каже, що можна дотримуватись принципів zero waste, але не зациклюватись і не перетворювати це на сенс свого життя.
– Найпростіше – відмовитись від торбинок, замінити пластикову зубну щітку на бамбукову, купити багаторазову пляшку і чашку, якщо любите купувати каву на вулиці. Я радію, що це зараз модно. Чим більше ми відмовлятимемось від соломинок і пакетів, тим більше магазинів і закладів думатимуть, чим їх замінити.
Втім, Катерина не радить одразу після прочитання інтерв’ю позбуватись від славнозвісного «пакета з пакетами» на користь еко-торбинок. Спочатку варто максимально зносити поліетиленові торби, бо на їхнє виробництво уже витратили матеріали та енергію.
– Не забувайте наголошувати, що вам не треба пакет, бо в продавців рука за ними тягнеться рефлекторно. Так само з соломинками для напоїв. Коли я забувала попередити і мені її таки приносили, потім не могла спати і думала, що вона тепер потрапить в океан, а якась черепашка переплутає її з їжею і помре. Головне – не соромитись і розповідати про нові корисні звички рідним. Навіть на ринку продавці вже нормально реагують, кажуть: «О, а ви сьогодні вже не перша з торбинкою». Це тішить.
– Взагалі я за те, щоб шити торбинки самостійно зі старих речей, залишків тканини. Це найбільше в дусі zero waste. Але ж я розумію, що не всі це можуть, хочуть робити, мають вдосталь часу. Зрештою ж хочеться, щоб це виглядало красиво. Для таких людей ми і працюємо, - додає вона.
Текст: Віта Сахнік
Фото: Ірина Кабанова
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.