Декан обласного центру, протоієрей Михайло Онищук поділився своїми міркуваннями щодо потенційного об’єднання українських православних церков і пояснив, що є наріжним каменем у цьому питанні.
Про це йдеться в повідомленні Волинської єпархії ПЦУ.
Приводом цьому стала публікація видання Сила Правди про об’єднання УПЦ та ПЦУ. Нагадаємо, журналісти звернулися до кількох настоятелів храмів УПЦ (МП) у зв’язку з недавнім оприлюдненням десяти запитань духовенства й мирян цієї церкви до своїх архієреїв щодо зв’язків із РПЦ, анексії єпархій на окупованих територіях тощо. Непокоїть авторів запитань і можливість чи неможливість возз’єднання їхньої юрисдикції з ПЦУ.
«Все можливо, потрібне тільки бажання двох сторін, – каже на те о. Михайло.
– У нас воно є, а зі сторони братів – його немає, а лише чути про „умови“. І в цих умовах проглядається одна деталь: вони якісь ніби кращі».
За його словами, паства УПЦ «заведена в туман». Але зараз час вийти і сказати їм правду: пробачте, помилялися.
«На превеликий жаль, у церкві теж сьогодні можуть бути керівники, які помиляються і видають завідомо неправомірні ані юридично, ані канонічно, ані з догматичної точки зору накази й укази», – каже протоієрей. Та все ж, переконаний священник, «народ скаже своє слово».
«Обманював хто всі ці роки – народ чи пастирі?.. Треба насмілитися та назвати помилки помилками, а неправду неправдою», – упевнений отець Михайло.
За його словамм, священники УПЦ, які зважуються возз’єднатися з ПЦУ, кажуть про страшне нерозуміння, яке було до служіння тут, адже Бог один, віра одна і хрещення одне.
Священник також зауважує про мову богослужіння: хоча в ПЦУ немає заборони служити церковнослов'янською, «упевнено кажу, що запитував десятки прихожан російської церкви в Україні, і вони не знають цієї мови».
Отець Михайло вважає, що сьогодні ми в усьому йдемо вперед. І «коли треба продуктивно, спокійно, виважено прийняти щось, не змінюючи догмати, то треба припинити обман, сліпу покору (єпископам). Бо все існує – і злочинні накази, й обман, і наговори», але потрібно покінчити з ними й возз’єднуватися, стверджує луцький благочинний.