Анатолій Вітів каже, принципово, обрав для роботи у Волиньраді саме комісію із захисту законності. Попри те, що традиційно більшою «популярністю» серед обранців користуються бюджетна комісія чи майнова.
Однак злагоджена робота і принципова позиція членів комісії з питань депутатської етики, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією, в якій головує Анатолій Вітів, часто є визначальною при розгляді складних питань у сесійній залі.
Як оцінює голова комісії роботу правоохоронних структур Волині, чи часто волинським обранцям доводиться розглядати скарги на прокурорів та поліцію, чи багато порушень і проблем в роботі комунальних закладів та підприємств та чи вистачає кворуму, щоб приймати рішення?
Про це – у бліц-інтерв’ю із Анатолієм Вітівим для проекту «Перший в облраді».
- Анатолію Миколайовичу, ви очолюєте комісію з питань депутатської етики, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією. Традиційно - довга назва і серйозні питання. Але тільки троє обранців входить до її складу: Анатолій Вітів, Костянтин Зінкевич («Самопоміч») і Григорій Павлович («УКРОП»). Чому тільки троє? Чи вистачає вам стільки людей, щоб мати кворум і приймати рішення?
- У нову каденцію прийшло дуже багато депутатів, які раніше мали дуже віддалене уявлення про те, що таке облрада. Вони чули «бюджетна комісія» – і всі хотіли йти туди, бо думали, що там щось зроблять. Чи якась інша комісія з гучною назвою. Всі чомусь біжать туди.
Насправді рішення комісії має рекомендаційний характер, і всі повинні собі це усвідомити. Законність, самоврядування – це щось таке далеке, де не пише про гроші (сміється, – авт.). Я попереднього разу був у складі цієї комісії. Я й зараз тут головую. Насправді в кожної з них однакові права, і всі однаково можуть впливати на прийняття рішень. Сесія зважає на рішення комісій.
Добре, коли у фракції є депутати, які працюють у різних комісіях. Бо під час розгляду питань на засіданнях фракцій (а вони бувають різними) цей депутат може озвучити точку зору тієї комісії, в якій сам працює.
Ми заслуховуємо інформацію прокурора, начальника поліції, вирішуємо затверджувати чи ні певні програми правоохоронних органів. До речі, облрада, відповідно до закону, має повноваження відправити у відставку навіть начальника поліції.
Висновки щодо всіх перспективних планів об’єднання громад дає саме наша комісія. Це – великий обсяг роботи зараз, коли триває децентралізація. На 99,9% сесія погоджується з нашими рішеннями.
Читати також : «Ми націоналісти, тим і пояснюється дисциплінованість фракції», - Анатолій Вітів. ПЕРШИЙ В ОБЛРАДІ
- Саме зараз чергові вибори до ОТГ в області. Ми давно вже в процесі адміністративно-територіальних змін. Як ви оцінюєте хід реформи на Волині?
- Маємо не тільки аналізувати хід реформи, а й передбачати її наслідки. Як завжди, у нас робиться все недолуго. Бо насправді, щоб реформа пройшла ефективно, мали би запропонувати нам цілісну модель усіх змін відразу. Тому що зараз керівники районних рад не знають, що буде далі. А мало би бути все чітко: якою після об`єднання буде доля і функції районних рад, які – обласних рад і облдержадміністрацій… Аби люди справді робити усвідомлений вибір.
Зараз окремі райони включилися в адмінреформу повністю, а, наприклад, Камінь-Каширський тільки створює свою першу ОТГ. Маємо не зовсім добрий приклад – Любешівський район. Там ОТГ – це практично весь район. Хоча громада має бути природньо утворена. Так буває, що навіть два села – поряд, а вони ментально різні і не сходяться між собою.
Який буде результат? Уряд декларує, що позитивний. Але коли ми бачимо, як кожного разу забирають якісь чергові надходження в громад, а натомість додають нові об’єкти до фінансування, то в цьому виникають великі сумніви.
- Як голова комісії ви маєте змогу без перешкод контактувати за необхідності з прокурором області, начальником поліції?
- Я то можу, звичайно, але ми завжди маємо змогу зустрітися на комісії.
- А чи реагують на ваші запрзавждиошення високопосадовці з правоохоронних структур?
- Звісно, при попередньому «губернаторові» їм здавалося, що можна не ходити на комісії. Був такий період. Коли це питання гостро поставили на сесії, – ситуація змінилася. Але вже й прокурори інші…
У нас є проблема не зовсім якісного виконання своїх обов’язків представниками правоохоронних органів. Якщо у «Воротневі» була стрілянина із застосуванням зброї, то пройшло вже майже три місяці, а суспільство досі не має відповіді на питання, що ж там насправді відбувалося, хто стріляв, на яких підставах і чому. Свідки були, в тому числі – була й поліція. Я вкотре порушуватиму це питання, бо не можна допускати стрілянини чи створення таких собі приватних армій.
Буде звіт прокурора – буде й інша розмова. Хоча скарги на роботу правоохоронців від людей надходять системно. Під час кожного засідання комісії ми такі розглядаємо.
Очевидно, що велика і розрекламована реформа поліції нічого не дала. Це – бутафорія. Спостерігаємо значний відтік кадрів із поліції. Вона скочується до постсовєтської міліції, з усіма її недоліками.
- У нас є проблемні комунальні установи. Наприклад, санаторій «Пролісок». Де зараз вивчають стан справ і говорять про порушення. Чи є вже відповідь на запитання: були зловживання у санаторії або не були?
- Створена контрольно-ревізійна комісія. Вона працює. На жаль, не можу стверджувати, що Валентина Касарда їй сприяє. Вона фактично ігнорує її роботу.
На посаду директора цього підприємства обласна рада як власник санаторію оголосила публічний конкурс. З-поміж семи кандидатів конкурсна комісія визнала переможцем конкурсу нову людину – досвідченого менеджера Оксану Бугайчук. Профільна комісія підтримала цю кандидатуру, тепер остаточне слово – за сесією, за всім депутатським корпусом.
При конкурсному підході до справи не треба боятися давати дорогу новим людям. Ось приклад: ми змінили керівника санаторію «Лісова пісня» – і це відчутно. Прийшла нова людина, і якщо раніше взимку санаторій був не заповнений, то зараз навпаки. Ситуація однозначно краща. Проблема заповненості закладу вирішується. Це дає можливість заробляти кошти. Таким чином, санаторій може провести ремонт номерів, а не просити на це гроші в обласної ради. В «Лісовій пісні» вже є хорошого рівня номери. Але там треба і добудувати басейн, щоб заклад і взимку працював ефективніше.
- Під час розгляду кадрових питань на сесіях часто люди нарікають, що обирати керівника комунальної установи таки має колектив, в якому йому працювати? Чому – ні?
- Колектив – це добре, але це – завжди залежність. Не так проголосує – звільнять із роботи. Коли ми робимо відкриті прозорі конкурси, це найбільш ефективно. У деяких комісіях є представники колективу, наприклад, у медичній. Там – три представники від облради, три – від громадськості, три – від колективу. Як іще можна більш публічно провести конкурс?
- Вас як керівника комісії влаштовує регламент облради?
– Нема нічого досконалого, один лише Бог – абсолют. Як голова комісії, я практикую, аби найбільш резонансні питання ми розглядали за участі всіх керівників фракцій. Коли ми приймали регламент, то обговорювали його з керівниками фракцій двічі. Вони вносили свої побажання, правки тощо. Все врахували – і тільки тоді винесли на сесію.
Заперечень на сесії не було. Навіть у Сергія Слабенка. У нього періодично виникають питання, адже його проекти рішень знімають. Ну, вибачте: депутати мають право як поставити питання в порядок денний, так і зняти, тут вони не порушують закон. Просто треба якісно готувати свої проекти рішень.
- Ваша комісія виносить на чергову сесію облради проект рішення щодо визнання статусу добровольців. Чому виникла така потреба?
- Пропозиції прийняти такий проект рішення озвучували з різних сторін: і громадська рада при облдержадміністрації про це говорила, і добровольці. Я зібрав усіх представників зацікавлених сторін. Знайшли порозуміння (бо спочатку дискутували з того приводу, хто вноситиме цей проект), визначилися з представниками до складу комісії, яка розглядатиме питання надання статусу.
Надання добровольцям такого статусу – надзвичайно важливе. Тому що в перші дні війни саме добровольці зупинили навалу Росії. Бо армія на той час була розвалена і розпродана і фактично стала недієздатною. Я був тоді депутатом Верховної Ради, ми неодноразово спілкувалися з в.о. президента Олександром Турчиновим, який бігав у паніці, бо «армія не стріляє». Адже стара армія виховувалася на радянських традиціях, де росіяни – наші брати. І тільки тоді, коли на фронт пішли перші добровольці з Майдану, вони показали, як треба стріляти у ворога.
Згодом далеко не всі молоді хлопці, які пройшли через добровольчі батальйони, вступили у лави ЗСУ чи Нацгвардії. В результаті люди, які реально воювали, не визнані державою і не мають статусу учасників бойових дій.
Прийняття такого рішення – це спроба облради дати їм це визнання, хоча би на території області. Вони насправді не хочуть матеріальних благ. Вони просто хочуть, аби держава, яку вони захищали, їх визнала. Це – наш святий обов’язок. Так зробила Франківщина, Львівщина. Тернопільщина…
- Ви особисто пропонуєте обранцям під час цієї сесії заборонити використання «російського культурного продукту» на Волині. То ви маєте на увазі пісні в маршрутках?
- Не тільки. Питання набагато глибше, бо це насправді – питання інформаційних воєн і нашої національної безпеки. Хлопці приходять з фронту – і на п’ятому році кровопролитної війни з Московією чують у нас російський «шансон». Уявіть, який дисонанс у головах тих, хто воював на фронті і повернувся! Там вони переживають одне, приїздять сюди, а тут – зовсім інше. Через цей дисонанс ми й маємо стільки психічних зривів у бійців і тому подібного. Вони не розуміють: як так може бути? Там – війна, ворог, смерті, а тут – російська музика…
Тому «Свобода» ще у 2014 році виступала за введення військового стану на території всієї країни. Щоб не існувало цієї різниці. Щоб захисник приїхав – і побачив, що всі працюють на його перемогу на війні. А в нас – працюють не на перемогу, їздять на заробітки в Москву і гуляють під російський «шансон».
На жаль, держава не приймає з цього приводу адекватних рішень. Сюди продовжують їздити артисти, які пробують нав’язувати нам тут «руській мір». Пригадуєте «Потапа і Настю», які мали виступати в Луцьку, в драмтеатрі? І не виступили тільки тому, що свободівець Олександр Пирожик (перший заступник голови облради, – авт.) сказав, що ніколи не підпише дозвіл на такий концерт.
У нас – війна, тож маємо жорстко відстоювати україномовний продукт. Нещодавно читав інтерв’ю людини, яка працювала над кліпом популярного гурту KAZKA на пісню «Плакала». Його автор каже, що тільки тоді, коли в нас запровадили квоту на українську музику, в Україні з’явилася маса якісної україномовної продукції. Так у нас же є що слухати! І сприймати світ через призму української музики, українського кіно, української культури, української мови, в якій закладений генетичний код українця. Тільки тоді переможемо.
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото: Олександр ДУБОВ (для Перший).
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.