Фракцію Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» у Луцькій районній раді очолює Тетяна Павлова-Багрійчук. Жінка із сильним характером та менеджерськими здібностями, завдяки яким її призначили заступником керівника виконавчого апарату Луцької районної ради.
Пані Тетяна, як і голова райради Олександр Омельчук, руйнує стереотипи сучасного уявлення про чиновників – пише пресслужба Луцької районної ради.
ДОВІДКОВО. Тетяна Павлова-Багрійчук - перший номер у списку ВО «Батьківщина» до Луцької районної ради, голова фракції «Батьківщина», заступниця керівника виконавчого апарату Луцької районної ради. Була фізичною особою-підприємцем у сфері туризму.
У політичній партії «Батьківщина» Тетяна Павлова-Багрійчук із 2013 року. Прийшла в політику у часи Революції Гідності і відтоді брала активну участь у всіх виборчих кампаніях: від члена виборчої комісії до працівника штабу. На місцевих виборах 2020 року вирішила спробувати свої сили як кандидат у депутати, маючи уже достатньо досвіду і розуміння того, хто такий депутат, як він працює і для чого.
- Тетяно, що є пріоритетним у вашій діяльності як депутата?
- У мене на першому місці – реальна допомога людям. Органи місцевого самоврядування , місцеві ради – це не про закони, не про політику, а конкретні справи, допомога людям.
Я неодноразово чула і знаю з особистого досвіду, що часом із чиновниками важко спілкуватися простим людям. А от до депутатів - довіра більша, їх сприймають по-іншому…
- Але разом із тим Ви і депутат, і чиновник - заступник керівника виконавчого апарату
- Можливо через те, що ніколи не працювала в органах місцевого самоврядування, а прийшла на посаду з бізнесу, я маю інші підходи до роботи. Для мене важливо, щоб установа, організація, компанія були ефективними.
Знаєте, раніше складалося враження, що у радах, адміністраціях ніхто не хоче працювати… Головне – це ефективність, щоб кожна людина, яка звертається, була почута, а її звернення вирішене. Зараз, коли сама стала чиновником, я з впевненістю можу сказати, що Луцька районна рада 8 скликання, завдяки голові Олександру Омельчуку та команді, яка працює, ламає усі стереотипи про чиновників та депутатів.
Ми відкриті для людей, у нас не ведуться якісь кулуарні ігри, домовленості… Уся наша робота активно висвітлюється у соцмережах та в інтернет-виданнях і вже зараз я від багатьох знайомих чую, що районна рада стала такою активною та публічною як ніколи.
Яких би повноважень мала чи не мала районна рада, але обов’язки депутата ніхто не відміняв.
- Вам доводиться працювати у компанії інших заступників – представників ВО «Свобода» та «Слуги народу». Чи комфортно? Суперечки трапляються?
- Правду кажучи, я не відчуваю у роботі політичної приналежності. Із заступниками є взаєморозуміння. Звісно, що є робочі моменти, але політики в роботі виконавчого апарату немає.
- Луцька районна рада 8 скликання – яка вона, на Вашу думку?
- Нова, із чималою кількістю депутатів молодого віку… Але найбільше мені подобається, що за майже півроку нашої діяльності під час підготовки проектів рішень спільно з різними політичними силами не відчувається конкуренції, як це було, наприклад, під час передвиборчої кампанії. Працюючи на спільну мету – стираються політичні кордони серед депутатів. Ми – одна команда і це відчутно.
- Фракція ВО «Батьківщина» у Луцькій районній раді представлена 7 депутатами. Хто вони? І які основні завдання ставить фракція перед собою?
- Звісно, наша фракція зважає на задекларовані партією «Батьківщина» принципи, ми підтримуємо загальнодержавну політику партії. А в районній раді працюємо на результат для громад та їх мешканців.
Так склалося, що фракція ВО «Батьківщина» в районній раді представлена депутатами, які працюють у різних сферах, відповідно вони добре розуміються у проектах рішень своєї галузі.
Лариса Понедєльник – історик, доцент кафедри ВНУ, людина, якій не байдужа історико-культурна спадщина Волині, країни, на що вона звертає багато уваги, а ми усіляко підтримуємо її ідеї.
Маємо у фракції також головного спеціаліста відділу освіти Цуманської громади Оксану П’ядик. Вона розуміється у всіх тонкощах освітнього процесу і знає, що важливо для громад у цій сфері.
Атовець Микола Кравчук, працює менеджером зі збуту цукрового заводу, і поряд з цим він небайдужий до долі людей, які виїжджають на працю за кордон. Йому ця тема реально болить, тому він виношує ідеї програм підтримки сільського господарства, щоб втримати людей вдома.
Є у фракції і представниця Горохівщини – Алла Сафонік, лікар-терапевт, яка знає усе про вторинну ланку медицини. Це щира українка, патріотка, яка вболіває за рідний край та Україну.
Також фракція ВО «Батьківщина» представлена головним бухгалтером Підгайцівської сільської ради Катериною Антонюк та бізнесменом Олександром Шабалою.
- Що думаєте, як голова фракції, про ініціативу Луцької районної ради «Соціальне житло»?
- Проект «Соціальне житло» - необхідна та дуже важлива для громад ініціатива. Єдине, що я зрозуміла – не все залежить від районної ради. Зважаючи на невизначені повноваження, врізані видатки та неможливість фінансувати соціально-економічні програми, ми активно співпрацюємо із громадами, бо це у першу чергу потрібно їхнім мешканцям. 7 приміщень ФАПів, в яких має бути соціальне житло, ми передали Городищенській громаді, яка вирішить, кому надати це житло, а ми раді будемо запрошенню на новосілля.
-Луцька районна рада почала активну співпрацю зі студентами. Вже навіть є проект Положення про створення Молодіжної ради.
- Я переконана, що молоді повинно бути якомога більше в радах різних рівнів. Молодь має зовсім інший – свіжий, незаангажований погляд на проблеми сучасності, на їхнє вирішення. У мене вже є четверо помічників-консультантів із студентського середовища. Вони здобувають досвід, вивчають роботу ради, депутата, а я дослухаюсь до їхніх думок та пропозицій. Молодь – це рушійна сила прогресу.
- На якому етапі зараз ініціатива районної ради щодо створення першого робочого місця для молоді, безкоштовне надання їм приміщень для бізнес-ідей?
- Троє студентів виявили бажання працювати у Ківерцівській друкарні, яка є власністю районної ради, а оскільки вони вже мали досвід розробки та виготовлення сувенірної, друкованої продукції, то ми радо пішли їм на зустріч.
Крім того, в районній раді є перелік об’єктів у громадах, які ми можемо безкоштовно надати для реалізації бізнес-задумів студентів, молоді, малому бізнесу. Мета одна – створити робочі місця, податки в бюджет громади і ефективне використання приміщень комунальної власності.
- Луцька районна рада у порівнянні із іншими райрадами Волині та інших областей є чи не найбагатшою у плані акумульованих коштів та майна. Це новий підхід, який не всім подобається…
- Я повністю підтримую той напрямок, яким ми почали рухатися. Так, ми теж могли все роздати громадам і не мати можливості нічим допомогти в майбутньому. Але районна рада пішла іншим шляхом: передала громадам лише те майно, яке потребувало бюджетного фінансування (освітні, культурні, медичні заклади).
Те, що лишилось, ми передали у господарське відання комунальному підприємству «Райтеплобуд». І якщо у громадах те майно простоювало роками, то «Райтеплобуд» взяв на себе зобов’язання забезпечити ефективне використання цих приміщень.
- Яким Ви бачите Луцький район через 5 років?
- Думаю, що Луцький район матиме менше, аніж 15 громад. Вже зараз очевидно, що деяким громадам важко забезпечити свою діяльність, тому у них немає іншого виходу як приєднатися до потужнішої та багатшої громади.
А район я бачу процвітаючим у всіх аспектах, саме для цього і працює Луцька районна рада 8 скликання.
Читати також: «Луцький район має все, щоб потужно розвиватися», - голова фракції «Свобода» Микола Романюк