Прийнято вважати, що лісівники можуть заробляти, лише продаючи деревину. Причому в сирому вигляді – просто зрубавши і сяк-так очистивши стовбур від гілок та поділивши його на частини. Насправді ж, це далеко не так. Лісівники давно суттєво розширили асортимент продукції, яку пропонують покупцям.
У ринкових умовах та за повної відсутності державної підтримки, щоб триматися на плаву працівники лісу змушені проявляти дива винахідливості, щоб дотримуватися норм законів, встигати за тенденціями використання сучасної техніки та ведення господарства, бути не на останніх місцях за рівнем заробітної плати, пише ІА Конкурент.
Громадськість, яка перебуває під впливом людей, якимось чином зацікавлених у розхитуванні ситуації навколо лісівників, часто критикує і посилено контролює останніх. З одного боку, лісівників сварять за те, що вони вирубують забагато лісу, а коли лісгоспи хочуть заробити грошей з інших, недеревних джерел, люди з подивом дивляться. Мовляв, невже не можна займатися своїми безпосередніми обов’язками?
Левову часткуу структурі доходів відомчих підприємств ВОУЛМГ становить саме заробіток від деревини. Так, у 2019 році лісгоспи області отримали майже 730 мільйонів гривень від реалізації лісопродукції та продукції переробки. Дохід від реалізації іншої лісогосподарської продукції становив понад 7 мільйонів гривень.
Проте лісівники не звикли стояти на місці та засиджуватися в зоні комфорту. Саме тому вони намагаються шукати інші джерела заробітку. До цього заохочує й очільник ВОУЛМГ Олександр Кватирко. «Запорука фінансової стабільності наших підприємств – ефективне використання лісових ресурсів, але це не означає, що лісгоспи повинні жити лише із реалізації деревини», – зазначив головний лісівник Волині у своєму виступі на урочистостях з нагоди професійного свята працівників галузі.
На думку Олександра Кватирка, напрямки, на які лісівникам варто звернути увагу, – ведення мисливського господарства, робота щодо використання недеревних ресурсів лісу, рекреація та сфера послуг загалом.
Державний ресторан, який ламає стереотипи
Одним із напрямків, для розвитку якого лісівники мають всі передумови, є робота закладів громадського харчування. Нині в області їх, підпорядкованих лісівникам, діє три – у Ратнівському та Ківерцівському районах. Закладом, яким можуть похвалитися не лише лісівники, а й область, є екоресторан Yavir. Він розташований у лісовому масиві на межі Рівненської та Волинської області біля траси Луцьк-Рівне.
Родзинкою закладу є кухня, адже тут пропонують широкий асортимент страв, приготовлених зі справжньої дичини. Також перевагами Yavir над міськими «колегами» є простір, екологічність, можливість розважитися та комфортно відпочити як дорослим, так і дітворі.
Побувавши тут, важко назвати це місце по-радянському «закладом громадського харчування», адже це сучасний, вишуканий ресторан. Напевно, через це місцеві жителі та й деякі журналісти, не можуть повірити, що такий заклад належить державному підприємству і ширять чутки про власність окремих осіб.
У головах людей державний заклад громадського харчування просто не має права виходити за рамки совковості і бути сучасним. За стереотипами, тут мали б бути непривітні продавчині в чепчиках і фартушках, стіни, пофарбовані до половини у синій, чи зелений колір і компот у гранчастих склянках…
Побачивши сучасний дизайн, привітний персонал і не знайшовши у меню вінегрету і пюре, люди не можуть повірити, що це не приватний заклад. Лісівники ж ламають стереотипи та формують нові погляди на роботу державних підприємств. У новій іпостасі заклад постав восени два роки тому. Тоді колишнє кафе «Колиба», яке реставрували, поміняли назву та підходи до роботи, стало рестораном Yavir.
Щоправда, лісівники недопрацьовують у плані рекламування закладу. Якщо рухатися з Рівного, ресторан можна просто не помітити і «проскочити», адже біля дороги немає навіть знака-підказки про те, що можна навідатися та попити кави у Yavir.
Здивувати, зацікавити, заробити…
Зараз заклад – на балансі новоствореного Звірівського лісомисливського господарства. Найпроблемнішими питаннями з початку роботи екоресторану були питання кадрів та формування стабільної клієнтської бази, але їх вдалося позитивно вирішити.
«Зважаючи на те, що ресторан знаходиться майже на однаковій відстані від Рівного і Луцька, довелося докласти чимало зусиль, щоб Yavir зміг скласти достойну конкуренцію закладам з обох обласних центрів. За два роки ми міняли кадри, але завдяки цьому вдалося сформувати згуртований колектив, який надає якісні послуги», – розповідає директор ДП «Звірівське ЛМГ» Сергій Тишковець.
Для того, щоб привести клієнта в ресторан, лісівникам доводиться постійно працювати над його удосконаленням. Так, за два роки біля ресторану добудували вольєр, де утримують тварин, облаштували дитячий майданчик. Зважаючи на те, що цього літа попитом клієнтів користувалися альтанки, у планах – збільшити їх кількість.
Джерелом для поширення пліток є питання власності та продукція, яка використовується для приготування страв. Щодо першого, то це питання – найпростіше, адже в приміщенні ресторану є куточок споживача, де чітко вказано, що це зовсім не приватна власність, а державна. Про це говорить і керівник підприємста: «Власником ресторану є держава, а ми – тільки балансоутримувач».
Візитівкою ресторану Yavir є страви з дичини. Це приваблює гурманів та дає привід пліткарям повправлятися в майстерності – мовляв, дичину незаконно винищують у волинських лісах. Керівник лісгоспу спростовував і це народне припущення: «Дичину закупляємо у київської фірми. В нас з ними заключений договір, і вони нам постачають м`ясо. Відповідно, є всі висновки Державної ветеринарної та фіто санітарної служби про якість продукції. Все легально».
М'ясо дичини з волинських лісів теоретично теж може потрапити на стіл клієнтів закладу, але такі випадки трапляються вкрай рідко. Справа в тому, що господарство надає послуги з полювання. Коли мисливці полюють за трофеями – їх не цікавить м'ясо, і воно залишається. Тільки тоді цю продукцію відправляють у Yavir. У меню входить й інша лісова продукція, яка на відміну від дичини – точно волинська. Гриби, варення, джеми, соки та інше, надходять з консервних цехів волинських лісгоспів.
Загалом структура доходів ДП «Звірівське ЛМГ», окрім надання послуг ресторану Yavir, складається ще з двох пунктів: заготівля деревини та ведення мисливського господарства. Проте, найбільше доходів дає саме ресторан. У вересні, заклад заробив майже мільйон гривень.«За місяць здали виручки на суму 993 тисячі гривень. На матеріали, продукти, пальне, світло, витратили – 455 тисяч. Ще 325 тисяч гривень витратили на заробітну плату персоналу. Чистого прибутку залишилося 213 тисяч», - розповідає Сергій Тишковець.
За словами лісівника, було багато прецедентів, коли люди скаржилися на відсутність місць та неможливість забронювати столик, але поки заклад не розширюватимуть. Це пояснює тим, що зі збільшенням кількості місць, персонал не зможе на належному рівні забезпечувати якість послуг. Тому, Yavir не перетворять на фастфуд, а надалі триматимуть марку ресторану преміум-класу і працюватимуть над формуванням іміджу Волині та лісової галузі зокрема. Із новацій, які тут планують запровадити найближчим часом, буде кейтеринг, тобто виїзні обслуговування клієнтів.
Якісна рекреація вимагає якісної роботи і…грошей
Керівник звірівських лісівників, який є одним із наймолодших керівників лісгоспів на Волині, чітко розуміє, що за заробітком від рекреації та реалізації недеревної продукції – майбутнє, адже у розвинутих країнах від цього вже давно отримують прибуток. Не зважаючи на те, що рекреація – нетиповий вид заробітку, підлеглі Сергія Тишковця підтримують його ініціативи та бажання спробувати щось нове у господарюванні. Найшвидше адаптовуються до цього молоді колеги, але й досвідчені лісівники теж не протестують проти новинок.
Щоб надавати якісні послуги у сфері рекреації, до роботи планують залучити підготовлених людей. Про те, чи це будуть працівники лісу, які отримають додаткові кваліфікації, чи нові спеціалісти, ще невідомо, але якість надання послуг повинна бути на найвищому рівні, переконує молодий керівник.
На території господарства є 4 великих рекреаційних зони, діє екологічна стежка, яку заклали близько 4 років тому. Тут люди можуть прогулятися, відпочити, поспостерігати за звірами, з інформаційних стендів – дізнатися щось нове для себе, насолодитися природою. За словами Сергія Тишковця, бажаючих прогулятися екостежкою дуже багато і це допомагає виховувати в них культуру поведінки в лісі та розвіює стереотипи про те, що на Волині немає нічого цікавого.
Керівник підприємства планує удосконалити екостежку та рекреаційні пункти, створити тут місце, де б люди, заплативши певну суму, змогли б першокласно відпочити, скориставшись комплексом послуг. Першими кроками для цього є оновлення Будинку мисливця на території лісництва. Тут облаштовують 5 номерів де б змогли зупинитися любителі полювання. Наразі роботи ще тривають, але до кінця місяця об’єкт планують здати в експлуатацію.
«Я думаю, що перші доходи цей будинок вже дасть наприкінці цього року», - надіється молодий представник галузі. Лісівники хочуть закупити велосипеди, мотоцикли та квадроцикли, щоб зацікавити любителів екстриму, зарибнити ставок, щоб зробити рай для рибалок, організовувати кінні прогулянки. До слова, звірівські лісівники мають 9 коней та спеціальні карети, тому це одна із ідей, яку найпростіше втілити в життя.
«Нам важливо зацікавити людей, зробити так, щоб вони хотіли приїжджати сюди ще і ще. Показати нам є що. Якщо все вдасться, то ми зможемо отримувати від цього непоганий прибуток», – міркує Сергій Тишковець. Він додає, що місцеві жителі сприймають такі плани хоч із пересторогою, але не заперечують, щоб вхід на екостежку був платним.
Люди, які вже побували за кордоном, і побачивши, як господарюють там, хочуть отримувати якісні послуги і розуміють, що для цього потрібні кошти.
Звірівськими звірями цікавляться навіть в Африці
Одним зі складових у майбутньому комплексі послуг Звірівського лісгоспу є мисливське господарство. Керівник підприємства зауважує, що через сезонний характер мисливство не є надприбутковим видом діяльності, але його все ж потрібно розвивати. Над цим у лісгоспі активно працюють, зокрема, нарощують популяцію дичини. Так на сьогодні на території господарства налічують 200 особин козулі, по 600 особин оленя плямистого та зайця, і до 60 штук оленя благородного.
Звірівська дичина цікавить мисливців не тільки з України, а навіть із закордону. Сюди приїжджають полювати поляки, чехи, словаки. «Нещодавно навіть були мисливці з Південно африканської республіки», - розповідає лісівник і додає, що в іноземців, які побували у волинських лісах, залишається приємне враження і вони знову записуються на полювання.
Щоб не розчарувати гостей, лісівникам доводиться добре попрацювати, заготовити достатню кількість корму для зимової підгодівлі тварин. Цьогоріч для звірини приготували 20 тисяч кормових віників для підгодівлі козуль, зайців та оленів, до 40 тонн сіна, жом, силос, зерновідходи, кукурудзу, солонці. Минулоріч підприємство закупило 200 фазанів, частину яких випустили в живу природу минулої осені, а частину залишили у фазанарії на території підприємства. Птахи прижилися у природному середовищі, адже працівники лісу вже бачили на своїх володіннях дорослих особин із потомством.
Також на території підприємства діє пасіка, де проживають до 60 бджолосімей. Цьогоріч звірівські бджоли зібрали близько 400 кілограм меду, але це не єдине, чим вони можуть бути корисними. На пасіці є два будиночки для апітерапії, тож при бажанні гостей, працьовиті комахи можуть їх і підлікувати.
У новоствореному лісництві є багато об`єктів, які зможуть зацікавити широке коло людей. Хочеться вірити, що працьовитість, активність, ентузіазм молодого керівника підтримають його підлеглі. До слова, 60% працівників – від 20 до 30 років. Тому є надія, що молодий колектив молодого лісгоспу спільними зусиллями створить на Волині новий центр, який приваблюватиме як вітчизняних, так і закордонних туристів. Такий досвід у волинських лісівників вже є – вже кілька років поспіль приємно дивує гостей ботанічний заповідник у Воротневі, який в народі охрестили «волинською Швейцарією». Тож хочеться, щоб згодом на Волині, силами лісівників, з`явилася ще одна туристична «родзинка».
У непростий для лісової галузі час, лісівникам доводиться шукати нові джерела отримання прибутку. Часто це зовсім незвичні напрямки, але доволі виправдані з економічної точки зору. Якщо говорити не про плани, а про реальні факти, то яскравим прикладом заробітку від недеревних джерел є екоресторан Yavir. Цифри показують, що заклад дає собі раду та може приносити гроші. На щастя, можливості для цього є, адже тут часто святкують весілля, корпоративи, дні народження та інші свята.
Тільки повністю використавши потенціал волинської природи можна напрацювати стратегію, яка вже найближчим часом приноситиме прибуток. Бо покласти всі надії лише на реалізацію деревини – неприпустимо, хоча й це приносить найбільше прибутку. Оминувши закордонний досвід, можна спостерігати за деякими регіонами України, де вже давно заробляють на рекреації. Тому волинські лісівники хочуть і надалі працювати в напрямку рекреації, що до сьогодні робили на громадських засадах. А запровадження плати за послуги тільки стимулюватиме працівників лісу, сприятиме покращенню якості послуг, розвитку і звичайно ж дозволить не скорочувати кількість робочих місць у одній із найпотужніших галузей області, збільшити виплати у бюджети громад та заробляти бали для іміджу Волині. Звичайно, для цього потрібні капіталовкладення, але вони необхідні, щоб забезпечити майбутнє вже сьогодні. Поки є можливості та ресурси.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.